ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 522/3192/22
провадження № 61-17226св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідачки аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, а саме до 31 грудня 2024 року.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2022 року до припинення ОСОБА_3 навчання, чи до досягнення ним 23 річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 09 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Просила поновити їй строк на апеляційне оскарження, пояснивши, що повне рішення вона отримала 11 липня 2023 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків, а саме для звернення протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку, а також сплатити судовий збір.
Роз`яснено ОСОБА_2, що у разі невиконання цієї ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 20 червня 2023 року при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення суду відповідачка була присутня, копія оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції була відправлена на електронну адресу ОСОБА_2 , яку вона отримала 27 червня 2023 року, однак з апеляційною скаргою остання звернулась 09 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Також суд вказав, що до апеляційної скарги не додані докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року ОСОБА_2 отримала 11 вересня 2023 року.
19 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст судового рішення вона отримала в канцелярії суду лише 11 липня 2023 року, що підтверджується відповідним журналом суду.
Крім цього, зазначала, що копія рішення районного суду була надіслана на електронну адресу papina ІНФОРМАЦІЯ_2, однак зазначена поштова скринька їй не належить, із заявами про направлення процесуальних документів за цією адресою вона не зверталась.
Вважала, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту не є належним врученням такого рішення стороні у справі та не звільняє суд від обов`язку надіслати судове рішення у паперовій формі рекомендованим листом.
Також до заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявниця у поданому клопотанні, не можуть вважатися поважними підставами для поновлення пропущеного строку, тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
При цьому апеляційний суд вказав, що представник ОСОБА_2 - адвокат Папіна С. В. неодноразово надсилав на електронну адресу суду першої інстанції клопотання зі своєї електронної скриньки papina ІНФОРМАЦІЯ_2, доказів на підтвердження розірвання договору про надання правової допомоги між відповідачкою та указаним представником матеріали справи не містять, тому судом першої інстанції правомірно було направлено копію повного тексту рішення на зазначену електронну адресу.
Документ в електронному вигляді доставлено одержувачу до електронної скриньки 27 червня 2023 року. Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Отже, на думку апеляційного суду, строк на апеляційне оскарження рішення суду сплив 27 липня 2023 року, а з апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернулася лише 09 серпня 2023 року, посилаючись на те, що копію судового рішення вона отримала 11 липня 2023 року, що не відповідає дійсності. Обґрунтованих доводів з приводу поважності пропущеного строку для оскарження рішення суду відповідачкою не надано, у зв`язку із чим підстави для поновлення їй строку на апеляційне оскарження відсутні.
Узагальнені доводи касаційної скарги
26 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року.
В касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заявниця, зокрема, посилається на те, що суд апеляційної інстанції помилково вважав підстави пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та не надав оцінки тій обставині, що повний текст рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року вона отримала лише 11 липня 2023 року. Натомість, апеляційний суд прийняв до уваги довідку про доставку электронного листа про направлення копії судового рішення на електронну адресу papina ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить представнику відповідачки - адвокату Папіній С. В., вважаючи, що саме з цієї дати необхідно обраховувати початок перебігу строку апеляційного оскарження, визначеного статтею 354 ЦПК України. Разом з тим, на думку ОСОБА_2,зазначена судом адреса електронної скриньки не є офіційною електронною адресою, а направлення процесуального документа (рішення суду) на неї не свідчить, що вказаний документ був отриманий адресатом.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою,витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
05 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 522/3192/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
10 квітня 2024 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 квітня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).