ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 510/1014/22
провадження № 61-2107св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Георгієва Ніна Ігнатівна,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Виконавчий комітет Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у складі колегії суддів:Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Виконавчий комітет Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову посилалась на те, що її донька ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідач ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка є бабусею неповнолітнього ОСОБА_4, який проживає разом із нею, знаходиться повністю на її утриманні.
ОСОБА_1 належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, протягом останніх років не бачив дитину, не дзвонив, не цікавився її життям та здоров`ям, морально та матеріально не підтримує його, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішньої освіти та не створює умов для отримання ним освіти.
У неповнолітнього ОСОБА_4 немає до батька почуттів. Всю відповідальність за життя, здоров`я та безпеку дитини несе позивачка.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позовні вимоги, позивачка просила суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 08 червня 2023 року позов задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, щодо його неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Суд прийняв до уваги думку дитини, яка наполягала на задоволенні позовних вимог, та вважав, що у цьому випадку, думка дитини є головною обставиною в ухваленні рішення.
Також суд прийняв до уваги висновок виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 21 жовтня 2022 року № 179, відповідно до якого орган опіки та піклування вважав, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина є доцільним.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 08 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачкою не надано достатніх належних та допустимих доказів винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками відповідачем, які б свідчили про ухилення його від виховання сина, а позбавлення його батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
Апеляційний суд зазначив, що під час розгляду органом опіки та піклування питання про позбавлення його батьківських прав та під час судового розгляду справи відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6, висловлював бажання спілкуватися з дитиною, зазначав що спілкується з сином за допомогою засобів мобільного зв`язку та вказував, що бабуся, з якою проживає дитина, неодноразово висловлювала заперечення щодо спілкування дитини з батьком.
Суд відхилив висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 21 жовтня 2022 року № 179, зазначивши, що він не містить обставин та аргументів, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30 січня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати постановуапеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
05 березня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вальченка В. В. звернувся до Верховного Суду з відзивом, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
26 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 27 червня 2007 року.
Батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_1 та ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 01 вересня 2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції Одеської області.
ОСОБА_2 (позивачка у справі) є матір`ю ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 04 липня 1974 року, та, відповідно, є бабусею ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 проживає разом з бабусею ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ОСББ "Пентагон-Рені" № 31 від 11 липня 2022 року
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 21 жовтня 2022 року № 179, позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, є доцільним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.