Постанова суду № 760/1516/22 від 06.05.2024 про відшкодування моральної шкоди, та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив відшкодувати заподіяну йому незаконними...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 760/1516/22

провадження № 61-14890св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, Державна казначейська служба України;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вінцюк Юлії Борисівни на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року у складі судді Кушнір С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Немировська О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив відшкодувати заподіяну йому незаконними діями відповідачів моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою України на користь позивача коштів з рахунку Державного бюджету України; стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09 серпня 2020 року інспектором Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) ОСОБА_2 винесено постанову серії 1АВ № 00661432 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, а саме щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП) та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

09 серпня 2020 року інспектором ДПП ОСОБА_3 було винесено постанову серії 1АВ № 00661428 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 140/4414 зазначені вище постанови визнані протиправними та скасовані, провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП до адміністративної відповідальності закрито.

Вважає, що інспектори ДПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли незаконно та безпідставно, оскільки склали постанови без жодних на те підстав, не впевнившись, що саме він є суб`єктом відповідальності за інкриміновані правопорушення. Вказане свідчить про формальне/технічне складання скасованих постанов з метою притягнення до відповідальності невинуватої особи, що завдало позивачу моральної шкоди.

Вважає, що ділова репутація, яку він здобував протягом років у процесі виконання трудових, службових, громадських та інших обов`язків також зазнала негативного впливу у зв`язку зі становищем у яке він потрапив, через неправомірні дії працівників поліції, які здійснюють представництво держави виконуючи свої обов`язки.

Звертає увагу, що вказані дії інспекторів є принизливими, позивач був змушений звертатися до суду задля відстоювання своїх прав, внаслідок чого порушився звичайний лад його життя, що завдало моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі

1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 140/4414/21 постанови у справах про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 00661428 та серії 1АВ № 00661432 від 09 серпня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, рішенням суду фактично установлено незаконність відповідних дій та рішень інспекторів ДПП щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Суд першої інстанції, при визначенні розміру компенсації моральної шкоди, виходив із загальних засад розумності, справедливості, пропорційності та врахував тривалість судового розгляду адміністративної справи з оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідність зміни нормального життєвого стану, докладання додаткових зусиль, витрачання часу і коштів для доведеності своєї невинуватості, а тому вважав, що на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн.

Судом першої інстанції враховано складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони, та зробив висновок про те, що потрібно відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1000, 00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вінцюк Ю. Б. залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року змінено в частині відшкодування моральної шкоди й зменшено стягнуту з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з суми у розмірі 5 000,00 грн до суми у розмірі 1 000,00 грн.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року в частині розподілу судових витрат скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ДПП Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини, як рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 140/4414/21, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДПП Національної поліції України

від 11 березня 2021 року щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня

2021 року; визнано протиправною та скасовано постанову серії 1АВ № 00661432

від 09 серпня 2020 року, складену Інспектором ДПП ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 255 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі; визнано протиправною та скасовано постанову серії 1АВ № 00661428

від 09 серпня 2020 року, складену Інспектором ДПП ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 255 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі; провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за частини першої статті 122 КУпАП до адміністративної відповідальності закрито; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПП Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816, 00 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 09 серпня 2020 року інспектором

ДПП ОСОБА_2 винесено постанову серії 1АВ № 00661432 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України.

Доказів вручення ОСОБА_1 оскаржуваних постанов відповідачем не надано.

02 березня 2021 року, ОСОБА_4 - особа, яка керувала 09 серпня 2020 року транспортним засобом позивача, надіслав на адресу начальника ДПП ОСОБА_5 заяву в якій повідомив, що у вказаний час і дату він, ОСОБА_4, особисто керував вказаним транспортним засобом, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Зазначив, що безпосередньо сам власник транспортним засобом в період часу з 24.00 годин до 05.00 годин 09 серпня

2020 року перебував в автомобілі на задньому сидінні автомобіля. На підставі викладеного просив викладені у його заяві факти прийняти до уваги, свою вину визнав повністю, однак із-за спливу терміну притягнення до відповідальності визначеного статті 38 КУпАП просив провадження не розпочинати.

З огляду на наведене, апеляційним судом визначено розмір відшкодування моральної коди у сумі 1 000,00 грн, що становить 0,10% від заявленої вимоги у розмірі 1 000 000,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, скасовуючи рішення першої інстанції в цій частині суд апеляційної інстанції, урахував критерії співмірності, складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що зазначені позивачем витрати на професійну допомогу не підтверджуються належними доказами, а тому підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, у розмірі 10 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вінцюк Ю. Б. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу та постанову Київського апеляційного суду

від 12 вересня 2023 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити, а в частині компенсації моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14, постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 199/6247/20, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14 тощо, а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу з Солом`янського районного суду міста Києва.

21 листопада 2023 року справа № 760/1516/22 надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вінцюк Ю. Б. мотивована тим, що розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суди описуючи нормативне її визначення та принципи визначення її розміру правильно вказують, що "моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром такого відшкодування".

Вважає посилання на "моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди" як критерій розміру компенсації визначає "морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності", не застосованим по суті ухвалених рішень.

Суд апеляційної інстанції в своїй постанові сам собі суперечить вказуючи на неспівмірність визначеної судом першої інстанції моральної шкоди до розміру штрафу, тобто матеріальної шкоди. Жодним чином не спростовуючи аргументи позивача щодо моральних страждань з приводу описаних подій, порушення ділової репутації, враховуючи статус та необхідні дії та затрату часу для відновлення порушених прав - суд протиправно констатує, що відшкодування не може бути більше 1 000,00 грн.

Визначаючи розмір відшкодування, суд апеляційної інстанції має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Звертає увагу на те, що апеляційний суд розглядаючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу виходив з позиції, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, та зазначив: "Як вбачається з матеріалів справи звертаючись із даним позовом до суду позивачем заявлено вимоги у розмірі 1 000 000,00 грн. В свою чергу апеляційним судом визначено розмірі відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000,00 грн, що становить 0,10%, тому колегія суддів приходить до висновку, що пропорційно розміру задоволених вимог, саме з Головного управління Національної поліції в Київській області, як органу, посадовими особами якого було завдано позивачу шкоду, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 10 грн (10 000 грн х 0,10%)".

Вважає, що апеляційний суд в своїй постанові "погодившись, що адвокатом був витрачений час на надання правничої допомоги в тому обсязі, що зазначено і розмір гонорару про який домовились позивач з адвокатом визначений з урахуванням складності справи" - порушуючи встановлені принципи щодо визначення суми правничої допомоги, яка підлягає до відшкодування, застосовує принцип пропорційності до задоволених майнових вимог, тобто правила розподілу зокрема судового збору, однак аж ніяк не правничої допомоги.

Оскаржувані судові рішення вважає такими, що не в повній мірі відображають фактичний стан справ та реальний розмір завданої моральної шкоди, а тому такими, що підлягають скасуванню повністю та у відповідній частині.

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вінцюк Ю. Б. подала до Верховного Суду клопотання в якому просить долучити до матеріалів справи документи на підтвердження витрат на правничу допомогу. Та зазначила, що вирішуючи питання відшкодування правничої допомоги просить звернути увагу на те, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами у договорі у фіксованому розмірі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року представник ДПП - Соколова К. Ю. подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення залишити без змін.

У грудні 2023 року представник ДПП - Соколова К. Ю. подала додаткові пояснення у справі на клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Вінцюк Ю. Б., зазначивши, що адвокатом не надано до договору додатку в якому зазначено тарифи суми вартості послуг, які були узгодженні сторонами. Також в договорі не зазначено яким чином має відбуватися оплата послуг, а саме на який рахунок буде здійснена оплата за даним договором і не зазначені реквізити Клієнта, як сторони договору. Звертаємо увагу, що в акті (до договору про надання правової допомоги від 20 грудня 2021 року) від 09 жовтня 2023 року не конкретизовано суму за надану ту чи іншу адвокатську послугу немає деталізованого розрахунку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що згідно з постановою про накладення стягнення, інспектор ДПП ОСОБА_2, розглянувши дані зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 029-1219, установив, що 09 серпня 2020 року

о 02 год. 38 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 35+240 зафіксовано транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 49 км./год., чим порушила пункт 12.9(6) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, керуючись статтями 14-2, 33, 222, 279-1 і 284 КУпАП. Постановив притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн (а. с. 65, том 1).

09 серпня 2020 року інспектором ДПП ОСОБА_3 винесено постанову серії 1АВ № 00661428 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України (а. с. 66 том 1).

Згідно даної постанови 09 серпня 2020 року інспектор ДПП ОСОБА_3., розглянувши дані зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 031-1219, установив, що 09 серпня 2020 року о 02 год. 34 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 28+450 зафіксовано транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 42 км./год., чим порушила пункт 12.9(6) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, керуючись статтями 14-2, 33, 222, 279-1 і 284 КУпАП. Постановив притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Доказів вручення ОСОБА_1 оскаржуваних постанов відповідачем не надано.

02 березня 2021 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у місці Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коренгою А. А. його повідомлено про наявність виконавчого провадження про примусове виконання адміністративних постанов щодо стягнення штрафу в розмірі 510 гривень на користь держави.

Позивачем на адресу електронної пошти відповідача ДПП 02 березня 2021 року, а саме на ім`я начальника ДПП ОСОБА_5 було направлено письмову заяву, в якій просив скасувати постанову Департаменту патрульної поліції про стягнення з нього штрафу із-за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі.

02 березня 2021 року, ОСОБА_4 - особа, яка керувала ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортним засобом позивача, надіслав на адресу начальника ДПП ОСОБА_5 заяву в якій повідомив, що у вказаний час і дату він, ОСОБА_4, особисто керував вказаним транспортирним засобом, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Зазначив, що безпосередньо сам власник транспортирного засобу в період часу з 24.00 годин до 05.00 годин 09 серпня

15 березня 2021 року з Департаменту патрульної поліції за № К-3701/41/27103- 2021 за підписом тимчасово виконувача обовязків заступника начальника ОСОБА_6 на адресу місця проживання позивача надійшло повідомлення "Про розгляд скарги на скасування постанови серії 1АВ № 00661432". Зі змісту повідомлення вбачається, що у ДПП розглянуто його скаргу (а не заяву) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, та відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 КУпАП позивача повідомлено, що постанову залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

................

Перейти до повного тексту