ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 921/404/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
та представників:
прокурора - Ющенко М. А.,
позивача - Вароди П. Б. (в режимі відеоконференції),
відповідача - 1 - Барди С. Ю.,
відповідача - 2 - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024
та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023
у справі № 921/404/23
за позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн"
до: 1) Міністерства оборони України,
2) Тернопільської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Мартиняк Анастасії Володимирівни
та за участю заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону
про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Будівельна компанія Сатурн" (далі - ПП "Будівельна компанія Сатурн", позивач) звернулося до господарського суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора Тернопільської міської ради Мартиняк Анастасії Володимирівни (далі - державний реєстратор, третя особа у справі) про скасування державної реєстрації прав від 20.01.2023 за номером 66153304, від 14.02.2023 за номером 66404575, від 14.02.2023 за номером 66402926, від 14.02.2023 за номером 66400767, від 14.02.2023 за номером 66399722, від 14.02.2023 номером 66398277, від 14.02.2023 за номером 66394899, від 14.03.2023 за номером 66767706, від 14.03.2023 за номером 66773248, від 14.03.2023 за номером 66772409, від 14.03.2023 за номером 66769192, від 14.03.2023 за номером 66768555, від 21.03.2023 за номером 66853796, від 14.03.2023 за номером 66772839, від 21.03.2023 за номером 66868395, від 21.03.2023 за номером 66868176 (далі - оскаржувані рішення державного реєстратора).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення державного реєстратора є незаконними, прийнятими без врахування рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі № 921/273/20, яким відмовлено Міністерству оборони України (далі - МОУ, відповідач-1) у скасуванні тієї ж самої державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та у визнанні права власності на це ж нерухоме майно через пропуск позовної давності. Вважає, що скасування державної реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно та здійснення державної реєстрації права власності на це ж нерухоме майно за МОУ є порушенням принципів "юридичної визначеності" та "належного урядування", які є елементами верховенства права.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.10.2023 (суддя - Марченко О. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий - Барсук М. А., судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.), у задоволенні позову відмовлено.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі № 921/273/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, позовні вимоги МОУ задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами: 49297568, 49297460, 49298084, 49298336, 49297891, 49298273, 49297639, 49298015, 49297705 про відмову у скасуванні запису про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Господарськими судами у справі, яка переглядається, враховано вищевказану справу № 921/273/20 та встановлено таке.
12.08.2008 Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "Прайс" проведено аукціон (публічні торги) з продажу комплексу будівель та споруд у складі одного біржового лота, який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64, за результатами якого право на укладення договору купівлі-продажу об`єкта отримав учасник під номером 134, а саме: ПП "Будівельна компанія Сатурн".
03.09.2008 між Концерном "Військторгсервіс" (продавець) та ПП "Будівельна компанія Сатурн" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення), за умовами якого продавець відчужує на користь та у власність покупця за плату комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: адміністративний будинок (літ. "А") загальною площею 1 106,8 кв м.; тарний склад (літ. "Б") загальною площею 653 кв м.; підсобне приміщення (літ. "В") загальною площею 962,2 кв м.; промтоварний матеріальний склад (літ. "Г") загальною площею 1 603,5 кв м.; автогараж (літ. "Д") загальною площею 1 049,8 кв м.; промтоварний склад (літ. "Е") загальною площею 449,3 кв м.; продтоварний склад (літ. "Ж") загальною площею 693,2 кв м.; безалкогольний та кондитерський цех (літ. "З") загальною площею 688,0 кв м.; фруктосховище (літера "К") загальною площею 804,7 кв м.; автовага (літ. "Л") загальною площею 5,9 кв м., а також навіс площею 130 кв м. та огорожу по периметру 408,4 м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64 (далі - договір купівлі-продажу від 03.09.2008).
На виконання умов договору купівлі-продажу від 03.09.2008, Концерн "Військторгсервіс" передав, а ПП "Будівельна компанія Сатурн" - прийняло комплекс вищезазначених нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі від 30.09.2008. У вказаному акті було зазначено також про те, що будівлі перебувають у задовільному стані та, що покупець здійснив оплату за вказаний об`єкт; жодних претензій сторони не мають. Зазначено і про те, що покупцеві передається і інвентарна справа Тернопільського БТІ на вказані будівлі.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при "Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 10.10.2008 у справі № 12/08 визнано чинним договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 30.09.2008, укладений між Концерном "Військторгсервіс" та ПП "Будівельна компанія Сатурн", а також визнано за ПП "Будівельна компанія Сатурн" право власності на спірне нерухоме майно; вирішено, що це рішення необхідно вважати правовстановлюючим документом, який дає право здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.
21.11.2008 здійснено реєстрацію права власності за ПП "Будівельна компанія Сатурн" на спірне нерухоме майно за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64; підставою для проведення такої державної реєстрації були: договір купівлі-продажу від 30.09.2008, акт прийняття-передачі від 30.09.2008, рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 10.10.2008, ухвала Рівненського міського суду від 20.10.2008 та виконавчий лист Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі № 6-333/08.
У травні 2015 року заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2008 та зобов`язання повернути у державну власність в особі МОУ у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" нежитлові будівлі та споруди, а саме: адміністративний будинок (літ. "А") загальною площею 1 106,8 кв. м; тарний склад (літ. "Б") загальною площею 653 кв. м; підсобне приміщення (літ. "В") загальною площею 962,2 кв. м; промтоварний матеріальний склад (літ. "Г") загальною площею 1 603,5 кв. м; автогараж (літ. "Д") загальною площею 1 049,8 кв. м; промтоварний склад (літ. "Е") загальною площею 449,3 кв. м; продтоварний склад (літ. "Ж") загальною площею 693,2 кв. м; безалкогольний та кондитерський цех (літ. "З") загальною площею 688 кв. м; фруктосховище (літ. "К") загальною площею 804,7 кв. м; автовага (літ. "Л") загальною площею 5,9 кв. м; навіс площею 130 кв. м та огорожа по периметру 408,4 м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64, загальною вартістю 5 478 207,60 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 921/488/15-г/11 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.10.2015, яким у задоволенні відповідного позову відмовлено. Судом апеляційної інстанції було прийнято нове рішення про часткове задоволення позову та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.09.2008, укладений між Концерном "Військторгсервіс" та ПП "Будівельна компанія Сатурн"; відмовлено в частині позовних вимог про зобов`язання ПП "Будівельна компанія Сатурн" повернути у державну власність в особі МОУ у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" спірне нерухоме майно згідно з відповідним переліком.
Вирішуючи спір у справі № 921/488/15-г/11, апеляційний господарський суд виходив з того, що відчуження за договором спірного нерухомого майна, яке є об`єктом державної власності, відбулося з порушенням норм чинного на час його укладення законодавства, без згоди та погодження з органом управління майном - МОУ та ФДМ України, за відсутності у представника Концерну "Військторгсервіс" необхідного обсягу дієздатності на укладення цього правочину. Водночас, підставою для відмови у позовних вимогах про зобов`язання ПП "Будівельна компанія Сатурн" повернути у державну власність в особі МОУ у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" спірне нерухоме майно згідно з переліком визнав фактичні обставини щодо істотних змін спірного нерухомого майна. Зокрема, встановив, що адміністративні будівлі реконструйовано під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, а квартири у вказаному житловому будинку зареєстровано за фізичними особами, які не могли знати про обмеження, що існували на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.
Господарський суд Тернопільської області у справі № 921/273/20 також зазначив, що адміністративну будівлю, придбану ПП "Будівельна компанія Сатурн" за договором купівлі-продажу від 30.09.2008 у Концерну "Військторгсервіс", реконструйовано під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що підтверджується інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно; відповідачем було відчужено 30 квартир приватним особам, у тому числі фізичним особам.
Суди врахували, що позивачем у справі № 921/273/20 було заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ПП "Будівельна компанія Сатурн" з одночасним визнанням права державної власності в особі МОУ на майно згідно з переліком, а саме на: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501323, тарний склад під літ. "Б" загальною площею 653,0 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501580, підсобне приміщення під літ. "В" загальною площею 962,2 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501707, промтоварний матеріальний склад під літ. "Г" загальною площею 1 603,5 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501833, автогараж під літ. "Д" загальною площею 1 049,8 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501921, промтоварний склад під літ. "Е" загальною площею 449,3 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501987, продтоварний склад під літ. "Ж" загальною площею 693,2 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503005, безалкогольний та кондитерський цех під літ. "З" загальною площею 688, 0 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503277, фруктосховище під літ. "К" загальною площею 804, 7 м кв.; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503371, автовага під літ. "Л" загальною площею 5, 9 м. кв. При цьому у цьому переліку був відсутній будинок під літ. "А".
Вищевказане підтверджується і висновком експерта від 26.05.2021 № 7576/1820-1828, складеним за результатами оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні № 42013100330000004, під час проведення якої здійснювався огляд спірного майна та експертом було встановлено, що на місці адмінбудівлі знаходиться житловий будинок. При цьому, суди встановили, що все інше майно згідно з переліком зареєстровано на праві власності за Компанією, що не спростовано останньою.
Розглянувши та оцінивши обставини, які 23.10.2019 стали підставою для відмови МОУ у вчиненні державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, а також які зумовили зупинення розгляду заяв МОУ від 10.09.2019, суд у справі № 921/273/20 встановив, що державний реєстратор, крім поданого рішення суду про визнання недійсним договору, зазначав про необхідність заявника надати і інші документи, зокрема, додаткове рішення суду про скасування таких документів: договору, акта прийняття-передачі від 30.09.2008, рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 10.10.2008 у справі № 12/08, ухвали Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі № 6-333/08, виконавчого листа Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі № 6-333/08.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі № 921/273/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами: 49297568, 49297460, 49298084, 49298336, 49297891, 49298273, 49297639, 49298015, 49297705, МОУ подало державному реєстратору лист ФДМ України від 10.03.2023 № 10-15-5855 з долученим до нього витягом із Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, а реєстратором, у свою чергу, проведено реєстрацію права власності за МОУ.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахувавши обставини, встановлені у справах № 921/273/20, № 921/488/15-г/11 відповідно до норм ч. 4 ст. 75 ГПК України, на підставі наявних у матеріалах справи документів встановив те, що ПП "Будівельна компанія Сатурн" не спростовано визнання недійсною підстави набуття ним права власності на спірне нерухоме майно (визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2008 за рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 921/488/15-г/11), так і перебування відповідного майна в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності. Встановили, що державний реєстратор діяв відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та, що відсутність підстав для задоволення цього позову з огляду на встановлені у ній обставини.
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 921/404/23, ПП "Будівельна компанія Сатурн" звернулося із касаційною скаргою на вказані судові акти до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та позов задовольнити.
У касаційній скарзі скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 4 ст. 267 ЦК України у правовідносинах, які виникли між сторонами недійсного правочину щодо права органу державної влади в адміністративному порядку застосовувати реституцію на користь сторони недійсного договору за наявності ухваленого судом рішення про відмову у поновленні таких прав особи на майно через сплив позовної давності.
ПП "Будівельна компанія Сатурн" обґрунтовує касаційну скаргу порушенням принципів "юридичної визначеності" та "належного урядування", які є елементами верховенства права.
Скаржник у касаційній скарзі також посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справах № 908/296/15-г, № 916/1837/18, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 28.05.2020 у справі № 608/969/13-ц.