ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4263/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Еквіпментс Україна")
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Аленін О. Ю., Богатир К. В., Таран С. В.
від 21.02.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал"
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/798 від 08.05.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 916/4263/23 у зв`язку із відпусткою судді Вронської Г. О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 для розгляду справи № 916/4263/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кондратова І. Д.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого відповідачем, щодо розірвання договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру, укладеного між сторонами.
Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач, з урахуванням уточнень просив суд першої інстанції:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та будь-яким іншим особам, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок", користуватися нежитловими будівлями та спорудами торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101, які є об`єктом оренди згідно із умовами договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок";
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" користуватися нежитловими будівлями та спорудами торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101, які є об`єктом оренди згідно із умов договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок";
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" передавати в оплатне чи безоплатне користування будь-яким третім особам нежитлові будівлі та споруди торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900,6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101, які є об`єктом оренди згідно із умов договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок".
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що:
- об`єкт оренди використовується ним у власній господарській діяльності шляхом його передачі в суборенду, зокрема, фізичним особам-підприємцям, які здійснюють продаж товарів на території торгівельного центру. Надання складових частин об`єкту оренди в суборенду є основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок";
- вчинення відповідачем спірного одностороннього правочину стало передумовою, як для розірвання окремими контрагентами позивача договорів суборенди, так і для ненадходження коштів у вигляді орендної плати за вказаними договорами, наслідком чого є кардинальне зниження рівня доходу позивача;
- позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та підконтрольні йому особи, звертаються до контрагентів позивача та примусово наполягають на розірванні договорів суборенди із Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок", диктуючи та нав`язуючи ультимативні умови власних договорів оренди складових частин об`єкту оренди;
- до контрагентів позивача, які відмовились від укладання договорів, вживаються заходи, направлені на унеможливлення здійснення ними торгівельної діяльності;
- відповідно до листа Філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" від 20.10.2023 № 5416-04/9266 на адресу Філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" надійшла заява ПП "Торгівельний Центр "Старокінний" щодо переукладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вкотре підтверджує прямі, дійсні наміри усунути позивача від експлуатації об`єкту оренди;
- неправомірною поведінкою, яка, у тому числі, проявляється у формі морального тиску на контрагентів позивача, які не надали згоду на укладення договорів з підконтрольними відповідачу особами, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" перешкоджає законній господарській діяльності безпосередньо самого позивача, адже примушує контрагентів позивача до розірвання договорів суборенди із Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок";
- безпідставне та необґрунтоване припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок" орендованим майном до закінчення строку дії договору оренди вже призвело до завдання збитків у великому розмірі, а в подальшому, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову у даній справі, може призвести і до повного припинення господарської діяльності позивача, яка безпосередньо пов`язана із володінням та користуванням об`єктом оренди;
- у разі невжиття заходів забезпечення позову, права позивача неможливо буде захистити лише в межах даного спору, а тому позивач вимушений буде звертатись з новими позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні майном, про відшкодування збитків, про визнання недійсними договорів оренди, що можуть бути укладені між відповідачем та третіми особами, що не узгоджується з завданнями господарського судочинства щодо швидкого та ефективного захисту порушених прав та є прямою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" користуватися нежитловими будівлями та спорудами торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101, які є об`єктом оренди згідно із умовами договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок". Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" передавати в оплатне чи безоплатне користування будь-яким третім особам нежитлові будівлі та споруди торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101, які є об`єктом оренди згідно із умовами договору оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок". В задоволенні решти заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- на підтвердження доводів стосовно вчинення відповідачем дій на перешкоджання користування орендованим майном, позивачем надано суду заяви свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які засвідчили обставину чинення перешкод у користуванні належним їм на праві володіння та користування майном на території Торгівельного центру "Старокінний" з боку фізичних осіб, підконтрольних відповідачу. При цьому вказані особи зазначили, що причиною чинення перешкод з боку представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" є виконання умов діючих договорів суборенди, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок", та відмова від укладання нового договору суборенди із Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал";
- крім того, у заявах свідки зазначили, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" на території Торгівельного центру "Старокінний", за адресою: місто Одеса, провулок Старокінний, 6, здійснено дії, направлені на унеможливлення їх торгівельної діяльності, а саме: обмежено їм та покупцям вільний доступ до належних їм на праві суборенди торгових місць шляхом зняття верхнього шару асфальту, ґрунту та викопування траншеї впритул до об?єкта суборенди;
- також на підтвердження чинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем господарської діяльності, пов`язаної із наданням в суборенду спірного майна, позивачем надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі "Інфоксводоканал", в якому повідомлено, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" надійшла заява Торгівельного центру "Старокінний" щодо переукладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
- позивачем також надано суду листи Фізичної особи - підприємця Насач С. В. та Фізичної особи - підприємця Семикіна О. О., які вказують про звернення до них інших осіб з вимогами підписання договорів оренди, а також про розірвання укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок" договорів суборенди, в тому числі внаслідок закінчення терміну дії основного договору оренди між власником майна та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок";
- проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності, суд зазначає, що такі докази з достатнім ступенем вірогідності підтверджують обставину вчинення сторонніми особами та відповідачем дій, спрямованих на позбавлення позивача можливості користування орендованим майном;
- отже, запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" користуватися нежитловими будівлями та спорудами торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Старокінний, буд.6, є розумним, обґрунтованим, адекватним заходом забезпечення позову, що дозволить забезпечити ефективний захист або поновлення порушеного права (інтересу) позивача в разі задоволення позову; такий захід забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам, а його вжиття не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища (використання орендованого на підставі договору майна) до розгляду справи по суті;
- також є адекватним та співмірним обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони відповідачу передавати в оплатне чи безоплатне користування будь-яким третім особам спірне майно, оскільки в іншому випадку у разі передання відповідачем, як власником, спірного майна в оренду в цілому чи окремими частинами, позивач не зможе у разі задоволення позову захистити свої права в рамках одного провадження, а буде вимушений звертатися до суду з вимогами про визнання правочину/правочинів щодо передачі в оренду іншим особами такого майна недійсними чи витребування такого майна з володіння сторонніх осіб;
- натомість суд зазначає про невідповідність обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам, окрім позивача, користуватися нежитловими будівлями та спорудами торгівельного центру (1-а черга), загальною площею 23 900, 6 кв. м, принципам співмірності та адекватності, оскільки по-перше, має наслідком втручання у мирне володіння власником своїм майно, а по-друге, фактично забороняє будь-якій особі, в тому числі і суборендарям, з якими у позивача укладені договори суборенди, користуватися орендованим майном, з огляду на що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі №916/4263/23 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" про забезпечення позову - скасовано, в решті ухвалу залишено без змін, та викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції: "У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок" про забезпечення позову відмовити".
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- докази, які визнані судом першої інстанції такими, що підтверджують обставину вчинення сторонніми особами та відповідачем дій, спрямованих на позбавлення позивача можливості користування орендованим майном, не стосуються предмета даного спору;
- у даному випадку з огляду на повідомлені сторонами обставини та надані докази, здійснивши їх логічний та юридичний аналіз, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема й з урахуванням того, що такі обмеження мають своїм наслідком обмеження прав відповідача як власника об`єкта оренди;
- позивач в порушення приписів статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності певних обставин, що можуть мати своїм наслідком неефективний захист або не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, що відповідач вчиняє будь-які дії щодо передачі майна, яке є предметом договору оренду, іншій особі, його відчуження, перереєстрації тощо, що в подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;
- між сторонами існує певний конфлікт з приводу правовідносин оренди спірного майна, про що свідчить наявність ще одного спору у справі №916/2392/23 про визнання продовженим договору оренди, в рамках якого відповідачем подано зустрічний позов про визнання недійсною додаткової угоди та визнання припиненим права оренди. В межах даного спору Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок" було подано заяву про забезпечення позову шляхом, зокрема заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" та будь-яким іншим особам, суб`єктам, вчиняти дії, направлені на перешкоджання товариству користуватися об`єктом оренди за договором оренди нежитлових будівель та споруд торгівельного центру від 24.07.2020. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 по справі №916/2392/23, у задоволенні вказаної заяви судом було відмовлено, зокрема з тих підстав, що заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на передачу майна в оренду іншим особам, а також інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову. При цьому, як вбачається з рішень судів у вказаній справі, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокінний ринок" посилалось на те, що відповідач вдається до дій, що прямо перешкоджають позивачу вести законну господарську діяльність щодо об`єкта оренди, зокрема, розповсюджує недостовірну інформацію щодо незаконності перебування об`єкта оренди в оренді у позивача, надсилає повідомлення суборендарям щодо звільнення від сплати орендних платежів, тощо. Отже, обставинам та доводами, якими позивач у справі, що наразі є предметом апеляційного перегляду, обґрунтовує наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, вже була надана оцінка судами першої та апеляційної інстанції в межах справи №916/2392/23;
- у даному випадку спір виник з договірних відносин двох сторін, а саме позивача та відповідача, однак, судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, тобто заборона стосується невизначено кола осіб, які не є ані сторонами за договором, ані учасниками даного спору. При цьому, судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано, яким чином інші невизначені судом особи, перешкоджають діяльності позивача, з урахування, як предмету укладених між сторонами договорів, так й предмета та підстав даного позову;
- враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є необґрунтованими, вжиті без урахування предмета та підстав даного позову, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, порушують справедливий баланс інтересів учасників спірних правовідносин, за відсутності належно обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокінний Ринок". Узагальнені доводи касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у даній справі, та залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі № 916/4263/23.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Південно-західним апеляційним господарським судом порушено статті 136, 137, частину 5 статті 236, статті 264, 266 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник також зауважує, що судом апеляційної інстанції всупереч положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Еквіпментс Україна"). Узагальнені доводи касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у даній справі, а справу № 916/4263/23 направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття відмови від апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС Кепітал" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Еквіпментс Україна").
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Південно-західним апеляційним господарським судом неправильно застосовано статті 14, 92 Цивільного кодексу України, статтю 65 Господарського кодексу України та порушено статті 13, 14, 56, 170, 266 Господарського процесуального кодексу України.
5. Позиція Верховного Суду
Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі №916/4263/23, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про часткове забезпечення позову та повністю відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно із приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Однак заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту постановленого у саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.