ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 912/3033/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А.., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи 1 - не з`явився,
третьої особи 2 - не з`явився,
третьої особи 3 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024,
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024,
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024
у справі № 912/3033/19
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей"
до Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни
про заборону використання знаків для товарів та послуг,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 .
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (далі - ТОВ "Маркхолдер") правонаступником якого є Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" (далі - АТ "Цефей", позивач) до Фізичної особи - підприємця Демченко Ірини Вікторівни (далі - ФОП Демченко Т. В., Підприємець, відповідач) про заборону використання знаку для товарів і послуг шляхом заборони відповідачу використовувати в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення; під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незаконне використання Підприємцем товарного знаку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за місцем здійснення його господарської діяльності шляхом нанесення знаку на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер".
1.3. Господарський суду Кіровоградської області ухвалою від 07.10.2021 залучив до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - ОСОБА_1, третя особа 1 та ОСОБА_3, третя особа 2).
1.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023 залучено до участі у справі № 912/3033/19 АТ "Цефей" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. Постановою від 22.06.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ "Маркхолдер" задовольнив частково; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 скасував, а справу передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
2.3. За результатами нового розгляду Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.11.2023 задовольнив заяву ТОВ "Маркхолдер" про здійснення процесуального правонаступництва позивача (ТОВ "Маркхолдер") на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" (далі - АТ "Цефей"), виключив АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, та змінив процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Задовольнив заяву АТ "Цефей" про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей", з виключенням АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Здійснив заміну позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей". Виключив АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Змінив процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, залучив ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/164/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (далі - третя особа 3).
2.4. Постановою від 13.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд (у складі колегії суддів: Кощеєва І. М., Чус О. В., Мороз В. Ф.) апеляційні скарги ФОП Демченко ІТ. В. та ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 у справі № 912/3033/19 скасував; прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; заборонив ФОП Демченко І. В. використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1, шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовив; стягнув з ФОП Демченко І. В. на користь АТ "Цефей" 1 921,00 грн судового збору за подання позову та 19 612,80 грн витрат на судову експертизу, 3 842,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг ФОП Демченко І. В. та ОСОБА_1 поклав на скаржників.
2.5. Ухвалюючи постанову, апеляційний господарський суд виходив із того, що ТОВ "Маркхолдер" не надавав ФОП Демченко І. В. дозволу на використання знака для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", а отже, права позивача щодо виключного права використання торгового знака, відповідач порушив. Твердження відповідача і третіх осіб про те, що використання вказаного позначення на вивісці є способом використанням твору образотворчого мистецтва, суд визнав необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи. Водночас за висновком суду факт припинення ФОП Демченко І. В. підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 та демонтаж вивіски з позначенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" станом на час розгляду справи в суді не доводить наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з положеннями статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.6. Постановою від 13.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд апеляційні скарги ФОП Демченко І. В. та ОСОБА_1 задовольнив частково; додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 у справі № 912/3039/19 скасував; прийняв нове додаткове рішення, яким стягнув з ФОП Демченко І. В. на користь ТОВ "Маркхолдер" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.7. Додатковою постановою від 02.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд заяву АТ "Цефей" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з ФОП Демченко І. В. на користь АТ "Цефей" 14 362,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в Центральному апеляційному господарському суді. Заяву ТОВ "Маркхолдер" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з ФОП Демченко І. В. на користь ТОВ "Маркхолдер" 18 134,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 912/3033/19 (якою скасовано додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 у цій справі), а справу передати на новий розгляд до апеляційної інстанції.
3.2. До початку розгляду справи в суді касаційної інстанції 24.04.2024 фізична особа ОСОБА_2 звернулася із заявою про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (якою скасовано додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022) у справі № 912/3033/19.
3.3. Ухвалою від 24.04.2024 Верховний Суд приєднав заяву фізичної особи ОСОБА_2 до розгляду з касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду, якою переглянуто додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022, у справі № 912/3033/19.
3.4. Також не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції про здійснення процесуального правонаступництва (в частині залучення ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача), ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить: скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у частині залучення ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/3033/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у цій справі; направити справу на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
3.5. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у касаційних скаргах, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, також просять суд касаційної інстанції: скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 912/3033/19, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 13.03.2024, яка ухвалена по суті спору ОСОБА_1 посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, зокрема, статей 13, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 98, 236, 269 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 22.06.2023 у справах № 912/164/20, № 912/3032/19 (щодо обов`язку суду перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи та обов`язку суду апеляційної інстанції навести всі мотиви відхилення / прийняття доводів апеляційної скарги);
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду: 1) щодо питання застосування статті 50 ГПК України у подібних правовідносинах; 2) щодо застосування пунктів 2, 7 частини третьої статті 2 та частини четвертої статті 75 ГПК України у подібних правовідносинах, зокрема: "..коли суд апеляційної інстанції неправомірно залучив учасника судового процесу до участі у справі надавши йому переваги у розгляді іншої справи";
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази;
- з посиланням на пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України також зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми пункту 5 частини першої статті 35, частини першої статті 38 ГПК України, оскільки в ухваленні рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід, що був безпідставно визнаний необґрунтованим.
4.1.2. За узагальненими доводами касаційної скарги ОСОБА_1 вважає, що:
- суд апеляційної інстанції безпідставно залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Маркхолдер" без зазначення та мотивування в цій частині на які саме права чи обов`язки зазначеної особи, зокрема і як саме може вплинути рішення суду;
- суд апеляційної інстанції в цій частині не врахував, що підставою для залучення судом апеляційної інстанції до участі у справі особи, яка не є стороною у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є обов`язковим встановлення обставин можливості впливу судового рішення на права, обов`язки та інтереси цієї особи;
- рішення суду апеляційної інстанції не містить мотивів відхилення аргументів ОСОБА_1, викладених в апеляційній скарзі, зокрема, в частині заперечень, які стосуються ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи від 19.03.2020;
- суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з порушеннями норм процесуального права (частини першої статті 269 ГПК України), оскільки не дослідив зібраних у справі доказів та не встановив істотних обставин, які стосуються справи.
4.1.3. В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 13.03.2024, якою скасовано додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частин першої, другої статті 126 та частини четвертої статті 129 ГПК України у подібних правовідносинах. Зокрема, у разі коли суд апеляційної інстанції розподілив витрати на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції на користь особи, яка втратила статус позивача.
4.1.4. Касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 02.04.2024, подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України.
4.1.5. На обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції у розподілі судових витрат порушив принцип рівності сторін. Зокрема, безпідставно залучивши до участі у справі ТОВ "Маркхолдер" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача надав останньому привілеї щодо можливості приймати участь у розподілі судових витрат.
4.1.6. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 2, 12 частини третьої статті 2, частини тринадцятої статті 129 ГПК України у подібних правовідносинах.
4.1.7. За наведеного вище обґрунтування також з посиланням на пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми пункту 5 частини першої статті 35, частини першої статті 38 ГПК України, оскільки в ухваленні рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід, що був безпідставно визнаний необґрунтованим.
4.1.8. Касаційна скарга ОСОБА_2 на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 02.04.2024, подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.1.9. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ОСОБА_2 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 126, 129 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, від 20.12.2022 у справі № 910/16265/21, від 03.08.2023 у справі №910/14003/21, від 06.02.2024 у справі № 910/13251/21 та від 09.04.2024 у справі №922/2822/23.
4.1.10. За узагальненими доводами ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції порушив положення частини 4 статті 126 ГПК України, оскільки не врахував фактичні обставини справи, щодо рівня складності цієї справи та фактичних затрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Маркхолдер" під час участі в ній, у зв`язку з чим стягнута сума витрат на правову допомогу є значно неспівмірною, а заявлена сума витрат є способом отримання додаткового прибутку.
4.1.11. Також ОСОБА_2 вважає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою обставини щодо значення справи для АТ "Цефей". За твердженням останньої, торговельна марка "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 є активом АТ "Цефей", який провадить виключно діяльність із спільного інвестування та, відповідно, через певні законодавчі обмеження вказану торговельну марку не використовує, а тому у період з 15.02.2023 до 13.03.2024 для АТ "Цефей" результати цієї справи істотного значення не мали. Крім того, ОСОБА_2 стверджує про необґрунтованість висновків суду в частині дійсності та реальності заявлених АТ "Цефей" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Інші учасники своїм правом на подання відзивів на касаційні скарги не скористалися.
5. Розгляд клопотань
5.1. ОСОБА_2 03.05.2024 звернулась до Верховного Суду з клопотанням про зупинення провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням у справі № 912/3561/19. У клопотанні відповідач зазначає, що справа № 912/3033/19 та справа № 912/3561/19 є пов`язаними, оскільки у зазначених справах ТОВ "Маркхолдер" посилається на тотожні обставини, а також підтверджує свої позовні вимоги тотожними доказами. Зазначає, що у справі №912/3561/19 предметом спору є вимоги ТОВ "Маркхолдер" до ФОП Демченко І. В. про стягнення збитків за порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_1" і у наведеній справі буде вирішено питання про права та обов`язки ТОВ "Маркхолдер" за свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 25.06.2010 № НОМЕР_1 за однакових із цією справою обставин.
5.2. За твердженням ОСОБА_2, оскільки матеріали цієї справи не містять примірника угоди про відступлення права вимоги про відшкодування збитків, провадження у цій справі підлягає зупиненню до набрання законної сили рішення у справі № 912/3561/19, оскільки результат розгляду зазначеної справи вплине на результат вирішення спору у справі, що розглядається.
5.3. Від ОСОБА_1 06.05.2024 надійшли заява у якій останній заперечує щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та просить відмовити у його задоволенні.
5.4. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
5.5. Верховний Суд зазначає, що в силу наведених вище норм метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
5.6. У цьому випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається (№ 912/3561/19), зокрема, зважаючи на підстави позову, визначені у цьому спорі (заборону використання знаків для товарів та послуг), предмета доказування, а також фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, вважає, що наведене клопотання не підлягає задоволенню.
5.7. Верховний Суд зазначає, що заявлені у цій справі вимоги мають індивідуальний характер, стосуються правомірності / неправомірності дій відповідача щодо використання торгового знака "ІНФОРМАЦІЯ_1" за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, які позивач, посилаючись на конкретні норми права та обставини, розцінює як такі, що порушили його права. Тобто обставини, які підлягають установленню під час вирішення спору в цій справі, не відносяться до предмета доказування в справі № 912/3561/19.
5.8. Водночас ОСОБА_2 належним чином не обґрунтувала, які обставини будуть встановленні судом у справі до якої заявник просить зупинити провадження у справі № 912/3033/19 як вони вплинуть на результат касаційного перегляду цієї справи.
5.9. З огляду на вказане клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 912/3033/19 задоволенню Судом не підлягає.
5.10. Також 06.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи № 912/3033/19 без його участі.
5.11. Ураховуючи те, що доводи щодо перегляду оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 виклав у своїх касаційних скаргах, інших пояснень чи уточнень у судовому засіданні щодо вимог касаційних скарг Верховний Суд не потребує, а тому вказане клопотання підлягає задоволенню.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Маркхолдер" станом на час звернення до суду з позовом у цій справі належало право власності на торговий знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - Торговий знак), що зареєстрований, зокрема, для категорії товарів "Ювелірні вироби" (клас 14, Міжнародний класифікатор товарів та послуг). Право власності на знак засвідчено свідоцтвом від 25.06.2010 НОМЕР_1 згідно зі вказаним зображенням: "ІНФОРМАЦІЯ_1". Відповідно до інформації, опублікованої у виданні у сфері інтелектуальної власності "Промислова власність", бюлетень № 19, 2019, ТОВ "Маркхолдер" було власником торгового знаку згідно з рішенням № 25919.
6.2. Відповідач з 19.01.2006 зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності - 47.77 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах".
6.3. ТОВ "Маркхолдер" стало відомо про незаконне використання вказаної торговельної марки, а саме, шляхом нанесення її на вивіску ювелірного магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем розташування вказаного ювелірного магазину, за твердженням позивача, господарську діяльність з продажу ювелірних виробів на час подання позову здійснював відповідач. У підтвердження неправомірного використання відповідачем позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" у господарській діяльності, позивач надав такі докази: товарний чек від 24.10.2019; розрахункову квитанцію № 019416; фотокопії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки, копію наказу позивача від 30.10.2019 № 2177 про проведення перевірки, акт фіксації від 06.11.2019 № 2.
6.4. ТОВ "Маркхолдер" в позові стверджує, що в порушення вимог законодавства, не уклавши відповідних ліцензійних договорів з ним, як власником торговельної марки, відповідач здійснював її незаконне використання за місцем своєї господарської діяльності, тому відповідачем порушені права позивача щодо виключного права на використання торговельної марки.
6.5. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила про те, що вивіска з позначенням "ІНФОРМАЦІЯ_1" є твором образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218, виданого на ім`я авторів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Автори твору у вигляді "Зображення логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218 жодних претензій до відповідача не мають.
6.6. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства згідно з поданими до суду документами підтвердило реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва "Зображення логотипу "УКРЗРОЛОТО" та видачу Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218.
6.7. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 912/3033/19 від 18.08.2020 № 3621/20-53/20440/20-53:
- позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1", що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 щодо споріднених товарів і послуг, визначених у додатку до Висновку;
- позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1", що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є використанням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1;
- позначення (написи) "ІНФОРМАЦІЯ_1", які розташовані на вивісках ювелірного магазину на будівлі за адресою: АДРЕСА_1, є відтворенням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1.
Встановити чи є позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1", які розташовані на будівлі за адресою: АДРЕСА_1, відтворенням твору образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218 за наявними матеріалами не видається за можливе.
6.8. Підприємець здійснювала свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 ) на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення від 09.11.2017 № 4, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОПМАРК-Х ЛТД". На підставі додаткової угоди від 21.01.2020 до договору оренди частини нежитлового приміщення від 09.11.2017 № 4 сторони договору дійшли згоди про його розірвання з 15.02.2020 і в цей же день згідно з актом приймання - передачі орендоване приміщення Підприємець повернула орендодавцю.
6.9. Зображення логотипу "ІНФОРМАЦІЯ_1" на будинку по АДРЕСА_1, за твердженням відповідача, демонтовано власниками твору ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у лютому 2020 року. Підприємець 15.02.2020 припинила діяльність в частині нежитлового приміщення площею 70 м.кв. по АДРЕСА_2 ), у зв`язку з припиненням дії договору оренди.
6.10. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що на час прийняття судом першої інстанції рішення у справі, фактично право власності на торгову марку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 позивач у справі (ТОВ "Маркхолдер") відчужив на користь АТ "Цефей". З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції ухвалою суду від 15.02.2023 залучив до участі у справі АТ "Цефей" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
6.11. У новому розгляді справи суд апеляційної інстанції також встановив, що право власності на торгову марку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 ТОВ "Маркхолдер" відчужено на користь АТ "Цефей" за договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) від 30.06.2021.
6.12. Роздруківкою з інформаційного порталу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" щодо бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 (публікація в Бюлетені від 27.10.2021 № 43 ) підтверджуються обставини, що власником Свідоцтва України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 є АТ "Цефей".
6.13. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.11.2023 задовольнив заяву ТОВ "Маркхолдер" про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей", виключивши АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, та змінивши процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог. Задовольнив заяву АТ "Цефей" про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей", виключивши АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Здійснив заміну позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей". Виключив АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Змінив процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, залучивши ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/164/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та включеної до касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції по суті спору скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у контексті доводів касаційної скарги ОСОБА_1, Суд зазначає таке.
8.1. Так, у доводах касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (яка не підлягає оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції і скарга щодо якої включається до касаційної скарги на відповідну постанову) у частині залучення ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/3033/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
8.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 50, 269 ГПК України у подібних правовідносинах.
8.3. ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Маркхолдер", ухвала суду апеляційної інстанції від 24.10.2023 в цій частині не містить будь-якого мотивування стосовного того, як саме рішення у справі може вплинути на права або обов`язки останнього, а тому підлягає скасуванню в цій частині.
8.4. Верховний Суд зазначає, що порушення норм процесуального права, допущенні апеляційним судом при їх ухваленні, у встановлених процесуальним законодавством випадках можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду.
8.5. Зокрема, право сторони на оскарження ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, передбачено у частині другій статті 304 ГПК України.
8.6. Зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції в цій частині свідчить, що у вирішенні спірного питання суд апеляційної інстанції встановив факт переходу прав власності на торгову марку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України від 25.06.2010 НОМЕР_1 від позивача у справі ТОВ "Маркхолдер" до АТ "Цефей" (договір про передачу прав власності на торговельні марки [на знаки для товарів і послуг] від 30.06.2021, роздруківка з інформаційного порталу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" щодо бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 [публікація в Бюлетені від 27.10.2021 № 43].
8.7. Розглядаючи заяви ТОВ "Маркхолдер" і АТ "Цефей" про заміну сторони та надання правонаступнику (АТ "Цефей") статусу сторони у справі (позивача) суд апеляційної інстанції встановивши наявність підстав для заміни учасника справи на момент розгляду апеляційною інстанцією, керуючись принципом розумності і пропорційності та з метою уникнення надмірного формалізму, визнав обґрунтованими та задовольнив заяви ТОВ "Маркхолдер" і АТ "Цефей"; здійснив заміну позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Цефей", виключив АТ "Цефей" з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
8.8. Із резолютивної частини ухвали суду апеляційної інстанції про заміну сторони у справі від 24.10.2023 також вбачається, що суд апеляційної інстанції змінив процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, залучивши ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/164/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
8.9. Здійснюючи заміну процесуального статусу ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки щодо однієї із сторін, оскільки ТОВ "Маркхолдер" на час виявлення використання Підприємцем торгового знаку "ІНФОРМАЦІЯ_1", було його власником та позивачем у справі.
8.10. Колегія суддів зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обовґязків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).
8.11. Згідно з частинами першою - третьою статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обовґязки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обовґязки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
8.12. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).
8.13. Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які повґязують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20 та від 27.02.2024 у справі № 912/164/20.
8.14. У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості предґявлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.