ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 620/546/23
провадження № К/990/36907/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрите
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрашова Романа Вікторовича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (суддя Виноградова Д. О.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року (судді: Чаку Є. В., Єгорова Н. М., Коротких А. Ю.), та
в с т а н о в и в:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному розмірі додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), за період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, що передбачена Постановою № 168 у розмірі 100000,00 грн на місяць, за період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум цієї винагороди.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 березня 2023 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 вересня 2023 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на час введення воєнного стану в Україні позивач перебував у відрядженні в складі сил та засобів оперативно-тактичного угруповання (далі - ОТУ) "ІНФОРМАЦІЯ_1", а 11 червня 2022 року, у зв`язку з реформуванням ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1", прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання (далі - ОТУ) "ІНФОРМАЦІЯ_2".
30 вересня 2022 року позивач вибув зі складу ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2" до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
За текстом судових рішень, позивач у період з 24 лютого по 31 серпня 2022 року перебував:
1) з 24 лютого по 25 лютого 2022 року - в ОКП Сєверодонецьк (відповідно до довідки ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2" від 11 листопада 2022 року № 1515/ОТУ виконував бойове (спеціальне) завдання в складі підрозділу першого ешелону оборони в м. Сєверодонецьк [Сіверодонецьк] Луганської області). Місце виконання бойових завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28 лютого 2022 року № 465/отуп; виплачено додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (з урахуванням щомісячних в розрахунку на місяць 30000,00 грн) за цей період у розмірі 10357,14 грн (5357,14 грн + 5000,00 грн), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року № 597. Виплата 5000,00 грн здійснена у вересні 2022 року;
2) з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року - у ЗКП Костянтинівка (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено у довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"; позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначене в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28 лютого 2022 року № 465/отуп;
3) з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року - у ЗКП Костянтинівка (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено у довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"; позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначене в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 31 березня 2022 року № 504/отуп;
4) з 01 квітня 2022 року по 26 квітня 2022 року - у ЗКП Костянтинівка (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включений до довідки ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"; позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначене в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30 квітня 2022 року № 530/отуп;
5) з 27 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року - у ПКП Добропілля (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено у довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30 квітня 2022 року № 530/отуп;
6) з 01 травня 2022 року по 13 травня 2022 року - у ПКП Добропілля (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18 липня 2022 року № 208;
7) з 14 травня 2022 року по 31 травня 2022 року - у ЗКП Булахівка (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено у довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"; позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначене у рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18 липня 2022 року № 208;
8) з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року - у Костянтинівка парк (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено в довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 21 липня 2022 року № 210;
9) з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року - у ПКП Добропілля (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено в довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 26 серпня 2022 року № 253;
10) з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року - у ПКП Добропілля (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено в довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"). Місце виконання завдань зазначене в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 29 вересня 2022 року № 310;
11) з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року - у ПКП Добропілля (цей пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включено в довідку ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2"). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10 жовтня 2022 року № 350.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що 134 окремий батальйон охорони і обслуговування (військова частина НОМЕР_1 ) є підрозділом забезпечення службової/бойової діяльності. Зведений підрозділ, а саме: зведена рота охорони військової частини НОМЕР_1 (про яку йдеться в рапортах майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_3 ) організовувала та забезпечувала повсякденну діяльність ОКП ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" (з 10 червня 2022 року - ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", витяг із наказу командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" (по стройовій частині) від 10 червня 2022 року № 126).
Суди попередніх інстанцій зауважили також, що в поясненнях від 17 жовтня 2022 року командир роти охорони капітан ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до наказу командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" від 25 січня 2022 року № 38 "Про організацію охорони та оборони, розміщення, повсякденної діяльності зведеної роти охорони від військової частини НОМЕР_1 на основному командному пункті ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1", метою зведеної роти ОКП ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" було: організація охорони та оборони ОКП ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1"; організація повсякденної діяльності ОКП ОТУ "ІНФОРМАЦІЯ_1"; забезпечення доброякісним та своєчасним харчуванням особового складу ОКП ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1"; забезпечення ПММ та спеціальними рідинами; забезпечення речовим майном та майном КЕС; організація медичного забезпечення; забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1".
На основі наведеного суди попередніх інстанцій виснували, що головним завданням позивача було виконання бойових (спеціальних) завдань у списках особового складу зведеного підрозділу під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або Штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ оборони держави (зокрема ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" / "ІНФОРМАЦІЯ_2").
З погляду судів першої та апеляційної інстанцій, позивач не міг виконувати бойові завдання у складі військової частини, позаяк був відряджений до складу ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" / "ІНФОРМАЦІЯ_2", тому, на думку цих судів, умовою для нарахування додаткової винагороди (у збільшеному розмірі) є виконання завдань саме в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки). Відтак додали, що у справі немає доказів (тобто бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу) безпосередньої участі [позивача] у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом спірного періоду.
Зважаючи на наведені міркування суди попередніх інстанцій виснували, що Військова частина НОМЕР_1 в повному обсязі нарахувала та виплатила позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у порядку та з дотриманням умов, визначених Окремими дорученнями Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 23 червня 2022 року № 912/з/29, за період, який визначений у довідках ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", до якого був відряджений військовослужбовець ОСОБА_1 для виконання завдань, що підтверджується довідкою про нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 від 16 лютого 2023 року № 226, у вересні 2022 року - виплата за період з 24 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року (за вирахуванням військового збору 1,5 %).
З приводу довідок ОТУ "ІНФОРМАЦІЯ_2", які надав позивач (від 01 червня 2022 року № 979/ОТУП, від 01 липня 2022 року № 215/ОТУ, від 05 липня 2022 року № 387/ОТУ, № 784/ОТУ, від 01 серпня 2022 року № 581/ОТУ, від 01 вересня 2022 року № 869/ОТУ, від 01 жовтня 2022 року № 1131/ОТУ, № НОМЕР_2 /ОТУ), суди попередніх інстанцій зазначили, що в цих довідках були помилки технічного характеру, тому їх оновлено та викладено в новій редакції. За текстом судових рішень, попередні довідки вважаються недійсними в частині внесених змін, про що зазначено у супровідному листі ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2" від 11 листопада 2022 року № 398/ОТУ. У цьому зв`язку суди відхилили аргументи позивача про те, що Окреме доручення Міністра оборони України вiд 23 червня 2022 року № 912/з/26 не встановлює порядку внесення змін до довідок, що підтверджують безпосередню участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, або порядку їх скасування чи визнання недійсними.
За текстом судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, надані відповідачем виправлені довідки належним чином завірені; за змістом відповідають нормам чинного законодавства; мають всі необхідні реквізити, печатки, підписи; є такими, що приведені у відповідність з урахуванням внесених змін у тлумачення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Єрашов Р. В. просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу її автор подав з підстави, яка передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим зазначив, що немає висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168 (в редакції, яка діяла станом на 19 липня 2022 року) у взаємозв`язку з абзацом третім пункту 1 Телеграми [Окремого доручення] Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (діяло до 01 червня 2022 року) та абзацом четвертим пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (застосовувалося з 01 червня 2022 року до 01 лютого 2023 року).
У цьому зв`язку висловив думку, що зазначені приписи треба тлумачити так, що в період з 24 лютого 2022 року до 01 лютого 2023 року під безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів треба розуміти виконання військовослужбовцем, в тому числі, бойових (спеціальних) завдань зі всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями, що не залежить від перебування чи не перебування військовослужбовця на лінії бойового зіткнення у складі першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки).
Натомість у цій справі суди попередніх інстанцій застосували пункт 1 Постанови № 168, абзац третій пункту 1 Телеграми [Окремого доручення] Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 та абзац четвертий пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 таким чином, що обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди до 100000,00 грн є перебування військовослужбовця на лінії бойового зіткнення у складі першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) при здійсненні бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями. На думку позивача, подібне тлумачення цих норм не відповідає їхньому змісту.
Представник позивача підкреслив, що абзац третій пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 стосується військовослужбовців, які входять до складу органів військового управління чи штабів Сил Оборони держави, які здійснюють управління військовими частинами, угрупуваннями, які ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення у складі першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки). Цим абзацом розширено (у порівнянні із попереднім Окремим дорученням Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298) коло військовослужбовців, які мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Відтак переконує, що до спірних правовідносин не може застосовуватися абзац третій пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, адже позивач не входив до складу органу військового управління чи штабу угрупування військ, а перебував на посаді стрільця-снайпера та виконував бойові (спеціальні) завдання у списках особового складу зведеного підрозділу під час перебування у складі ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" / "ІНФОРМАЦІЯ_2", що полягали в забезпеченні діяльності зазначених ОТУ.
Стверджує, що виконання позивачем протягом спірного періоду спеціальних завдань у списках особового складу зведеного підрозділу у складі ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" / "ІНФОРМАЦІЯ_2" (діяльність яких здійснювалася відповідно до бойових наказів та розпоряджень), перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій (підтверджується відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, що є в матеріалах справи), відповідає визначенню "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів", яке закріплене в абзаці третьому пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298) та абзаці четвертому пункту 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні її вимог.
З покликанням на пункт 2-1 Постанови № 168 відповідач зазначив, що з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди Міністр оборони України видав Окремі доручення, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України: № 248/1298 від 25 березня 2022 року (діяло з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року); № 912/з/29 від 23 червня 2022 року (діяло з 01 червня 2022 року до 31 січня 2023 року, тобто до внесення змін згідно з наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), який було доповнено розділом XXXIV "Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану" (застосовується з 01 лютого 2023 року).
З погляду відповідача, виконання позивачем спеціальних завдань в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями можна підтвердити лише довідками ОТУ "ІНФОРМАЦІЯ_2", куди він був відряджений. У цьому зв`язку відповідач підкреслив, що ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", виправлені довідки яких позивач ставить під сумнів, в цій справі не є учасником справи.
Зазначено також, що НОМЕР_3 окремий батальйон охорони і обслуговування (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1, яка не має статусу бойової частини) є підрозділом забезпечення службової/бойової діяльності. Тимчасом позивач просив нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року, тобто за час його відрядження до оперативно-тактичного угрупування, яке, як підкреслив відповідач, якраз і видає відповідні довідки і доводить до військової частини інформацію про безпосередню участь відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Покликаючись на пункт 3 Окремого доручення Міністра оборони України № 248/1298 від 25 березня 2022 року, а також на пункт 3 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року відповідач зазначив, що на підставі [виправлених] довідок ОТУ "ІНФОРМАЦІЯ_2" в повному обсязі нарахував і виплатив додаткову грошову допомогу, передбачену Постановою № 168, що підтверджено довідкою від 16 лютого 2023 року № 226.
Нормативне регулювання
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан.
Крім того, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Кабінет Міністрів України на виконання цих указів Президента України ухвалив Постанову № 168 ["Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168], якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793.
Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування [19 липня 2022 року] та застосовується з 24 лютого 2022 року) у пункті 1 [Постанови № 168]: " 1) в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення." ;
2. Абзац шостий пункту 2 після слів "під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану" замінити словами "у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів".
3. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів."".
Згідно з наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, (який, як у ньому зазначено, застосовується з 24 лютого 2022 року) внесені зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;