ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 600/4133/22-а
провадження № К/990/1965/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Брезіної Т. М., постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Сапальової Т. В., суддів: Капустинського М. М. Ватаманюка Р. В.,
І. Обставини справи
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
1.2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
1.3. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року;
1.4. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року.
2. Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, позовну заяву повернув позивачу з підстав пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Повертаючи позовну заяву в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, суд першої інстанції, дійшов висновку про безпідставність посилання представника позивача на положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки вказаної виплати охоплюється спеціальною нормою, а с саме частиною п`ятою статті 122 КАС України, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України. При цьому, судом не ставилися під сумнів обставини дотримання позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті233 КЗпП України, з позовними вимогами щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що до спірних правовідносин варто застосовувати тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-IX від 01 липня 2022 року.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. У касаційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвокат Каверін С. М., зазначаючи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. На обґрунтування касаційної скарги представник позивача вказує, що предметом спору є право позивача, яка проходила публічну службу, на отримання компенсації втрат частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення.
Стверджує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду базуються на хибних судженнях щодо застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 122 КАС України та застосуванні норми статті 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-IX від 01 липня 2022 року до правовідносин, що мали місце до набрання вказаним Законом чинності - всупереч темпоральній дії нормативного-правового акту.
Покликаючись на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, зазначив, що кошти які належать нарахуванню в порядку компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаційний характер. Таким чином, спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Також автор скарги, серед іншого, покликається також на постанову Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, в якій вказано, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
6. Верховний Суд ухвалою від 31 січня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції.
7. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. Нормативне врегулювання
8. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
11. Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13. Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
16. Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
17. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
18. Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
19. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
20. Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
21. Відповідно до нової редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
ІV. Оцінка Верховного Суду
22. Отже, спірним є питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.
23. У цій справі підставою для повернення позовних вимог у вказаній вище частині слугував висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням частин першої, п`ятої статті 122 КАС України, становить один місяць й обчислюється з дати виплати заборгованості індексації грошового забезпечення.
24. Судом першої інстанції зазначено, що перебіг місячного строку звернення до суду для позивача розпочався з 24 лютого 2022 року, тобто з дня виплати заборгованості індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 25019,03 грн, що підтверджується відповідними доказами з банківської установи. (а.с. 7).
Своєю чергою апеляційний суд вказав про пропуском тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України, в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року.
Отже, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, зазначили, що строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, необхідно обчислювати з 24 лютого 2022 року.
Водночас, позивач звернулась до суду лише 30 листопада 2022 року, тобто поза межами встановленого строку, при цьому не надано доказів поважності причин пропущення вказаних строків.
25. Перевіряючи правильність застосування судами норм процесуального права в частині застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду з позовом, Суд зазначає таке.
26. Заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.