1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Київ

справа № 240/5762/23

адміністративне провадження № К/990/41736/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 (суддя Токарева М.С.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 (колегія суддів: Шидловський В.Б., Курко О.П., Боровицький О.А.) у справі №240/5762/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУПФУ в Житомирській області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);

зобов`язати відповідача з 01.09.2022 нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених на 01 січня календарного року щомісяця.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII.

Зобов`язано ГУПФУ в Житомирській області здійснити з 01.09.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого установлено законом на 01 січня календарного року.

В іншій частині позову відмовлено.

3. Не погодившись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

4. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.

5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером та особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи третьої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

З 27.11.2018 позивач зареєстрований та проживає в місті Коростень Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

9. На своє звернення до відповідача щодо виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, позивач отримав відмову з огляду на те, що положенням статті 39 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 04 лютого 2016 року № 987-VIII (далі Закон - № 987-VIII) передбачено доплату громадянам, які працюють у зоні відчуження. Оскільки такий Закон неконституційним не визнано, зазначена правова норма не передбачає та не надає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

10. Позивач, вважаючи, що ГУ ПФУ в Житомирській області протиправно не виплачує йому щомісячне підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбачених статтею 39 Закону № 796-XII, звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення), передбачене статтею 39 Закону № 796-ХІІ, проте у розмірі, який слід визначати, виходячи із Закону № 1774-VIII, - двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на 01 січня календарного року.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, яким відновлено чинність статті 39 Закону № 796-XII, позивач має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а не прожиткових мінімумів, як вирішено судами.

13. Вказує, що суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, в частині визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, що належить до виплати непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Дослідивши правовідносини у межах заявленого спору, колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі є питання, чи застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, для визначення розміру підвищення пенсії особам, які мають право на таке підвищення відповідно до частини другої статті 39 Закону № 796-XII.

15. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.02.2024 у справі № 240/19227/21 дійшла висновку, що існує виключна правова проблема стосовно того, чи може прирівнюватись підвищення (доплата) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, до інших виплат, де не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина, відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIІI.

16. 04.04.2024 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 240/19227/21, за результатами якої вказано таке.

17. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.

18. Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що була чинною до 01.01.2015) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (частина друга цієї статті).

19. 1 січня 2015 року набрав чинності Закон від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено у Законі № 796-XII статті 31, 37, 39, 45.

20. У подальшому Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" (далі - Закон № 987-VIII; згідно з розділом II "Прикінцеві положення" Закону № 987-VIII він набрав чинності з 01.01.2016) включено до Закону № 796-XII статтю 39 такого змісту:

"Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".

21. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), зокрема, підпункту 7 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ як такі, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

22. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 зазначив, що обмеження чи скасування Законом № 76-VIII пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, Закон № 76-VIII у частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-ХІІ, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.


................
Перейти до повного тексту