ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2024 року
м. Київ
справа № 163/671/14
провадження № 61-4089св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
суб`єкт оскарження - державний виконавець Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Склянчук Михайло Володимирович,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1, в особі ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 21 грудня 2023 року у складі судді Павлуся О. С. та постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У грудні 2023 року акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Склянчука М. В. (далі - Любомльський районний ВДВС), заінтересована особа - ОСОБА_1,в особі ОСОБА_2, про закінчення виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 здійснювалося примусове виконання судового рішення на підставі виконавчого листа № 163/671/14, виданого 16 жовтня 2014 року Любомльським районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2008 року у розмірі 631 556,21 грн та 1 827 грн судового збору.
15 березня 2021 року державним виконавцем Любомльського районного ВДВС Склянчуком М. В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку зі смертю боржника - ОСОБА_1 .
Проте при винесенні оскаржуваної постанови посадова особа органу державної виконавчої служби не перевірила чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи наявні після смерті боржника - ОСОБА_1 спадкоємці, а також не враховано положення статті 442 ЦПК України про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, АТ "УкрСиббанк" просило суд скасуватипостанову державного виконавця Любомльського районного ВДВС Склянчука М. В. про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2021 року № НОМЕР_1.
При цьому, зазначено, що станом на 11 грудня 2023 року оскаржувана постанова державного виконавця на адресу стягувача - АТ "УкрСиббанк" не надходила, а про порушення своїх прав та інтересів товариство дізналося 11 грудня 2023 року з Автоматизованої системи виконавчого провадження, тому строк подання скарги не пропущено.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 21 грудня 2023 року скаргу АТ "УкрСиббанк" на постанову державного виконавця Любомльського районного ВДВС Склянчука М. В. про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2021 року № НОМЕР_1 залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду скаргу АТ "УкрСиббанк" на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2021 року, суд першої інстанції виходив із того, що заявник пропустив визначений законом десятиденний строк оскарження постанови державного виконавця і не звернувся до суду із заявою про його поновлення, а доводи заявника про те, що про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 11 грудня 2023 року доказами не підтверджено. При цьому, строк звернення до суду обчислюється з моменту, коли особа не тільки дізналася, але й повинна була дізнатися про порушення її права.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення. Ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 21 грудня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що АТ "УкрСиббанк", як стягувач у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, від дня його відкриття мав право на доступ до його документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Оскаржувана постанова державного виконавця була винесена 15 березня 2021 року, тобто минуло більше двох років восьми місяців до дня звернення до суду зі скаргою. Доводи заявника про те, що вказану постанову державного виконавця він не отримував, а дізнався про неї лише 11 грудня 2023 року з Автоматизованої системи виконавчого провадження належними доказами не підтверджено, обґрунтованих причин поважності неможливості встановлення існування вказаної постанови не наведено. Тоді як стягувач, який подав до примусового виконання виконавчий документ про стягнення на його користь боргового грошового зобов`язання, не отримуючи на свою адресу жодних документів від державного виконавця та грошових коштів на свій рахунок в порядку примусового виконання, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні, незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Заявник мав реальну можливість завчасно ознайомитися із документами виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження, проте таким наданим законом правом не скористався та причин неможливості реалізації такого права в межах розумного строку не навів.
Отже, звернувшись 20 грудня 2023 року до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 15 березня 2021 року, заявник пропустив встановлений статтею 449 ЦПК України десятиденний строк звернення до суду зі скаргою і не подав клопотання про його поновлення із зазначенням поважних причин його пропуску.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "УкрСиббанк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Любомльського районного суду Волинської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "УкрСиббанк" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про пропуск заявником десятиденного строку, встановленого статтею 449 ЦПК України, для звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця, так як не врахували, що про існування цієї постанови державного виконавця заявник дізнався лише 11 грудня 2023 року з Автоматизованої системи виконавчого провадження. При цьому, станом на дату направлення до суду скарги зазначена постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2021 року № НОМЕР_1 на адресу стягувача не надходила. Тому, звернувшись до суду 20 грудня 2023 року, АТ "УкрСиббанк", як стягувач, не пропустив десятиденного строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 15 серпня 2014 року у справі № 163/671/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" 631 556,21 грн заборгованості за кредитним договором, а також по 1 827 грн з кожного судового збору.
На виконання зазначеного рішення було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо боржника - ОСОБА_1 .
Постановою старшого державного виконавцяЛюбомльського районного ВДВС Склянчука М. В. від 15 березня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчене на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку зі смертю боржника - ОСОБА_1
20 грудня 2023 року АТ "УкрСиббанк" звернулося до суду зі скаргою на вищевказану постанову державного виконавця від 15 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження, тобто на постанову, яка винесена більше як два роки вісім місяців тому. Заявник вважав, що процесуальний строк на подання цієї скарги не пропущено, оскільки копію цієї постанови державного виконавця ним не було отримано, а про її існування він дізнався лише 11 грудня 2023 року з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Згідно зі статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз`яснено, що відповідно до статті 385 ЦПК України (2004 року) скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.