ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/162/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк", стягувач, скаржник)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 (головуючий - суддя Гетьман Р.А., судді: Склярук О.І., Хачатрян В.С.)
за скаргою ПАТ "Укргазбанк" на дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (далі - Відділ примусового виконання рішень)
у справі за позовом ПАТ "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський машинобудівний завод імені О. Я. Пархоменка" (далі - Завод)
про стягнення 28 116 272, 89 грн.
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст судових рішень та узагальнені доводи скарги на дії органу примусового виконання рішень
1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 13.03.2017 у справі №913/162/17 стягнуто із Заводу на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитом в сумі 16 000 000 грн та за процентами в сумі 10 498 996,06 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 240 000 грн.
2. На виконання вказаного рішення Господарський суд Луганської області видав стягувачу наказ від 30.03.2017 №913/162/17.
3. ПАТ "Укргазбанк" 19.09.2023 подало скаргу б/н від 18.09.2023 на дії органу примусового виконання рішень, у якій просило:
- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасувати вказане повідомлення;
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень під час розгляду заяви АБ "Укргазбанк" про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення від 13.03.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/162/17 на підставі наказу суду №913/162/17 від 30.03.2017 врахувати викладену в цій скарзі позицію Верховного Суду та положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження".
3.1. На обґрунтування скарги стягувач зазначав про те, що строк пред`явлення наказу №913/162/17 від 30.03.2017 про примусове виконання рішення не сплив, оскільки пред`явлений на виконання до приватного виконавця Корольова М. у встановлений строк. Зазначений наказ повернуто приватним виконавцем на адресу банку 04.08.2020. Тобто, строк пред`явлення наказу до виконання перервано пред`явленням виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Стягувач вважає, що може повторно пред`явити наказ до виконання до 04.08.2023. Під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень порушено вимоги статей 2, 3, 12, 18 Закону України "Про виконавче провадження" та не враховано підпункт 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
4. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 скаргу б/н від 18.09.2023 ПАТ "Укргазбанк" на Відділу примусового виконання рішень задоволено частково. Визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасовано вказане повідомлення. У задоволенні решти вимог відмовлено.
5. Завод із вказаною ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17, та відмовити у задоволенні скарги б/н від 18.09.2023 ПАТ "Укргазбанк".
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 в частині визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні скарги ПАТ "Укргазбанк" про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень відмовлено. В решті ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 про відмову у задоволенні скарги залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. ПАТ "Укргазбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 913/162/17, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 справі залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. У касаційній скарзі ПАТ "Укргазбанк" зазначає про те, що не погоджується з оскаржуваною постановою апеляційного суду, вважає її такою, що винесена з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та неврахуванням пункту 1 частини першої статті 3, статті 12, частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та порушенням норм процесуального права, а саме: статей 236-238 ГПК України, вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №240/10258/19 та від 27.01.2022 у справі №760/5958/20. Скаржник також зазначає про помилкове посилання судом апеляційної інстанції на правову позицію, викладену у постанові від 28.01.2021 у справі №922/5723/14, оскільки фактичні обставини цієї справи зі справою, що переглядається, є різними.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу Завод заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 у справі №913/162/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Ємець А.А.
11. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі №913/162/17 за касаційною скаргою ПАТ "Укргазбанк" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
12. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №913/162/17, якою ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 в частині визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні скарги ПАТ "Укргазбанк" відмовлено.
13. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції жодною із сторін не оскаржуються.
14. Скаржник вказує на неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахуванням пункту 1 частини першої статті 3, статті 12, частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а також порушення норм процесуального права, а саме: статей 236-238 ГПК України.
15. Як убачається зі змісту ухвали Господарського суду Луганської області від 27.09.2023, приймаючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення скарги ПАТ "Укргазбанк". Суд вказав, що з 25.07.2020 до 25.07.2023 (включно) наказ міг бути пред`явлений до виконання стягувачем повторно протягом трьох років після його повернення. На думку суду, строк пред`явлення наказу від 30.03.2017 у справі №913/162/17 про примусове виконання рішення на час звернення стягувача до виконавця не сплинув. За висновком суду, під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень порушено вимоги діючого законодавства та не враховано положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження". Тому суд задовольнив скаргу в частині вимог про визнання неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення. Водночас, суд відмовив у вимозі стягувача про зобов`язання Відділу примусового виконання рішень під час розгляду заяви АБ "Укргазбанк" про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення від 13.03.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/162/17 на підставі наказу суду №913/162/17 від 30.03.2017 врахувати викладену в цій скарзі позицію Верховного Суду та положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження".
16. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в цій частині та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Укргазбанк", апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що звернення стягувача 20.03.2020 із заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. (за 21 день до закінчення строку на пред`явлення виконавчого документа) не переривало строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки наказ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII. Таким чином, на думку суду, станом на момент звернення стягувача із заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (24.08.2023) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, а тому дії Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, є правомірними.
16.1. Колегія суддів зазначила, що оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився до введення воєнного стану в Україні, то не підлягають застосуванню положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Колегія суддів дійшла висновку, що вимоги стягувача про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень під час винесення повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення є необґрунтованими та зроблені з посиланням на неактуальну судову практику, а висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для повернення виконавчого документа, з огляду на проводження строку його дії до трьох років після повернення 24.07.2020 приватним виконавцем та переривання такого строку у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, є помилковими.
17. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
18. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.
19. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
20. Визначаючи правове регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з дати видачі судового наказу, дати повернення судового наказу приватним виконавцем Корольовим М.А. та дати повернення судового наказу Відділом примусового виконання рішень.
21. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина перша статті 116 ГПК України, у редакції, чинній на момент видачі наказу).
21.1. За змістом частин першої, третьої статті 327 ГПК України (у редакції, на момент повернення наказу приватним виконавцем Корольовим М.А.) виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
22. Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
23. Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404), чинній на момент видачі судового наказу. Цей Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).
24. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
25. У пункті 1 частини першої статті 3 Закону №1404 зазначено, що рішення підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
26. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
27. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
28. Згідно із частиною першою, другою статті 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
29. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону №1404).
30. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Луганської області від 13.03.2017 у справі №913/162/17 стягнуто із Заводу на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитом в сумі 16 000 000 грн та за процентами в сумі 10 498 996,06 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 240 000 грн.
31. На виконання вказаного рішення Господарський суд Луганської області видав стягувачу наказ від 30.03.2017 №913/162/17.
32. ПАТ "Укргазбанк" 20.03.2020 звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. з заявою про відкриття виконавчого провадження згідно з наказом Господарського суду Луганської області від 30.03.2017 у справі №913/162/17.
33. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 20.03.2020 відкрито виконавче провадження згідно з виконанням наказу Господарського суду Луганської області від 30.03.2017 у справі №913/162/17 про стягнення з боржника грошових коштів в сумі 26738996,06 грн (ВП №61617998).
34. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.07.2020 у справі №913/162/17, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2020, задоволено скаргу Заводу від 27.04.2020 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2020 у ВП №61617998; визнано неправомірною та скасовано постанову від 20.03.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. у виконавчому провадженні ВП №61617998 про відкриття виконавчого провадження.