ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/935/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 (суддя Кітаєва С. Б.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 (Плотніцький Б. Д. - головуючий, судді Кравчук Н. М., Зварич О. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про: стягнення заборгованості у розмірі 425 833 563,56 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог, судових рішень, які передували зверненню із заявою
1.1. На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/935/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ПАТ "НЕК Укренерго") до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго") про стягнення заборгованості у розмірі 425 833 563,56 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення аргументовані тим, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії не передбачено умовами договору, обов`язок щодо сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 07.02.2020 №360 "Про затвердження змін до Кодексу системи передачі", яка набула чинності 08.02.2020. Враховуючи те, що частиною предмета спору є вимога про стягнення послуг за період липень 2019 року - лютий 2020 року, тобто за період, що передує прийняттю Постанови НКПРЕКП від 07.02.2020 №360, а також те, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, правові підстави для стягнення з відповідача відповідної частини заборгованості відсутні.
Відмовляючи у стягненні плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березень-травень 2020 року), суди виходили з того, що на момент прийняття рішення у даній справі, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 640/3041/20 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березня-травня 2020 року). При цьому, судом апеляційної інстанції також зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 640/3041/20 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020, яким визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 07.02.2020 №360 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309.
Посилаючись на приписи статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч.ч. 1, 6, 11 ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії, суди дійшли висновку, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії, порушує міжнародні зобов`язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховної Радою України 15.12.2010. З огляду на викладене, враховуючи неправомірність дій Позивача щодо нарахування послуг з передачі на обсяги експортованої електричної енергії, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 914/935/20 залишено без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго - без задоволення.
1.2. У жовтні 2021 року ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/935/20. За змістом заяви Позивач просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період лютий-травень 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в розмірі 238 558 629,13 грн.
Подану заяву мотивовано тим, що відповідно до мотивувальних частин судових рішень першої та апеляційної інстанцій, суди, відмовляючи Позивачу в частині стягнення плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії за період березень-травень 2020 року, виходили з того, що на момент прийняття цих рішень дія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 № 360 Про затвердження змін до Кодексу системи передачі була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 у справі № 640/3041/20, а в подальшому, рішенням цього суду від 13.07.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, визнана протиправною та нечинною в частині змін до пунктів 5.1., 5.3., 6.6. глави 5, пунктів 6.2., 6.5. глави 6 розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу систем передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309, що виключає підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом тієї частини спірного періоду, яка наступила після прийняття вищевказаної Постанови №360.
Позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №914/935/20, передбачає, що вимоги про стягнення вартості послуг у період після введення в дію Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, якою був встановлений тариф на передачу електричної енергії в обсягах експортованої електричної енергії, є не обгрунтованими, оскільки вищевказана Постанова не могла бути застосована, адже спочатку була зупинена, а потім визнана протиправною та нечинною в межах адміністративного судочинства з моменту її прийняття, зазначає заявник.
Однак, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі 640/3041/20 про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 Про затвердження змін до Кодексу системи передачі в частині змін до пунктів 5.1,5.3,5.6 глави 5,6.2,6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 - скасовано, зазначає Позивач. Таким чином, Постанова НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 прийнята 07.02.2020 та набула чинності 08.02.2020, а період заборгованості, який підлягає стягненню з врахуванням поданої НЕК Укренерго позовної заяви лютий 2020 року травень 2020 року.
Щодо обґрунтування правових підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, то такими підставами, як вважає Позивач, є :
1.Необхідність застосування Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 до спірних правовідносин, про який Позивач не знав, а суд не встановив таку істотну обставину до отримання Постанови Верховного Суду від 08.09.2021 по справі №640/3041/20 внаслідок зупинення дії зазначеної Постанови Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 по справі № 640/3041/20, та визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття вищенаведеної Постанови НКРЕКП рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2020 р по справі №640/3041/20, яке набуло законної сили з винесенням 21.10.2020 Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №640/3031/20.
Тобто, зазначає Позивач, постанова НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 відповідає законодавству і підлягає застосуванню (що встановлено постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 640/3041/20), вважається прийнятою 07.02.2020 року та набула чинності 08.02.2020, відтак, тимчасове зупинення дії наведеної постанови НКРЕКП в порядку забезпечення позову та її визнання протиправною і нечинною адміністративним судом першої інстанції, рішення якого є скасованим, не звільняє Відповідача від обов`язку оплачувати послуги Позивача за лютий-травень 2020 року (п.1 ч.2 ст.320 ГПК України).
2. Скасування рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.07.2020 р по справі №640/3041/20 про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття вищенаведеної Постанови НКРЕКП, яке набуло законної сили з винесенням 21.10.2020 Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №640/3041/20, та, які стали підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Тобто, скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 і Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №640/3041/20 постановою Верховного Суду від 08.09.2021; наслідком є інше вирішення спору у справі №914/935/20 ( п.3 ч.2 ст.320 ГПК України).
Постанова Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 640/3041/20 безпосередньо стосується предмету спору по справі №914/935/20, оскільки саме скасовані цією постановою судові рішення стали підставою для відмови НЕК Укренерго у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом лютого-травня 2020 року. Аналогічно, внаслідок дії скасованих рішень адміністративних судів, Позивач не зміг послатися на факт чинності Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 року №360, про який не знав, а суд не встановив таку істотну обставину, що стало підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 у задоволенні заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 відмовлено повністю; вказане рішення залишено в силі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г., Бонк Т.Б., Бойко С.М.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.03.2023 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені позивачем у його заяві обставини за своєю суттю не є істотними для вирішення цього спору, а відтак не мають усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин. Наведене виключає можливість перегляду рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/935/20 у порядку статті 320 ГПК України.
2.2. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2023 ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №914/935/20 скасовано. Справу №914/935/20 у скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Постанова аргументована тим, що при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду необхідно мати на увазі, що скасування такого рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням, адже суд переглядає раніше прийняте ним рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть.
Скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, які спростовували наявність правових підстав для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року), є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки скасовано рішення суду, на якому ґрунтувались висновки судів у справі №914/935/20 в цій частині та, відповідно потребували дослідження судами попередніх інстанцій на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України. Оскільки без встановлення цих обставин неможливо стверджувати про доведеність/недоведеність позивачем підстав для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року), і як наслідок, про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів за спірний період.
Водночас, станом на час прийняття рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020, як судом першої інстанції так і під час перегляду цього рішення судами апеляційної та касаційної інстанції, дія Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/3041/20 і за висновками судів, саме такі обставини виключали підстави для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом решти спірного періоду (березня -травня 2020 року).
Однак, судами взагалі не надавалась оцінка доводам позивача, викладеним у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у контексті того, що саме у справі №640/3041/20 розглядався спір про відповідність/невідповідність чинному законодавству (чинність) постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, який у свою чергу впливає на висновки щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року).
2.3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго про перегляд рішення суду від 17.08.2020 у справі №914/935/20 за нововиявленими обставинами. Рішення суду від 17.08.2020 у справі №914/935/20 залишено в силі.
Рішення судів мотивовані тим, що оскільки прийняття постанови Верховного Суду у справі від 08.09.2021 № 640/3041/20, якою відновлено чинність постанови НКРЕКП № 360, і на яку Позивач посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, мало місце після ухвалення рішень судів першої та другої інстанції у справі, про перегляд якої подається заява, зазначені обставини не можуть бути визнані підставою для перегляду рішення згідно з п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, адже зазначені обставини не існували на час ухвалення рішень у справі № 914/935/20.
Суди відмовляючи в задоволенні позову посилалися на судові рішення у справі №640/3041/20, скасування яких постановою Верховного Суду від 08.09.2021, Позивач вважає підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.
Обставини зупинення Окружним адміністративним судом міста Києва дії постанови НКРЕКП № 360 та її визнання протиправною і нечинною постановою зазначеного суду по справі № 640/3041/20, не являлося єдиною підставою для ухвалення судового рішення у справі №914/935/20.
Так, окремою та самостійною підставою для відмови в задоволені позову у справі, про перегляд якої подається заява, стали висновки суду про те, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії, порушує міжнародні зобов`язання України, передбачені статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Верховною Радою України 15.12.2010 року.
У постанові від 08.06.2021 у справі № 910/8044/20 та від 04.02.2021 у справі № 914/935/20 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов`язання України. У цих справах Верховний Суд брав до уваги рішення суду Європейського союзу у справі № /17vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС.
Дана судова практика також була врахована судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, про перегляд якої заявлено позивачем.
Поновлення дії постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 внаслідок скасування судових рішень, які визнавали її протиправною та незаконною в частині змін до п.п. 5.1, 5.3, 5.6 гл. 5, п.п. 6.2, 6.5 гл. 6 розд. XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі - Кодекс систем передачі), якими було запроваджено обов`язок експортерів оплачувати послуги з передачі електричної енергії при експорті, не було б підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом лютого-травня 2020 року, оскільки зміни до договору про надання послуг з передачі електричної енергії з урахуванням даної постанови не вносились.
Отже, неврахування судового рішення у справі № 640/3041/20, скасування якого позивач вважає підставою для перегляду рішення суду по справі № 904/935/20, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у справі, що переглядається (рішення про відмову в задоволенні позову), а отже, факт скасування судового рішення у справі № 640/3041/20 позбавлений такої необхідної ознаки існування нововиявлених обставин, як істотність для розгляду справи.
Законність постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 про внесення змін до Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 була предметом спору у справі № 640/27130/21.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 №360 Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 у справі № 640/27130/21 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 змінено, виключено із абзацу другого резолютивної частини слова з моменту прийняття. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 залишено без змін.
У подальшому як НЕК Укренерго, так і НКРЕКП неодноразово подавали касаційні скарги про скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №640/27130/21. Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (від 25.04.2023, від 16.05.2023, від 06.06.2023) у справі № 640/27130/21 було відмовлено у відкритті касаційних проваджень за всіма касаційними скаргами НЕК Укренерго та НКРКЕП про скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №640/27130/21.
Отже, постанова НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 про внесення змін до Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, яка є нормативно-правовим актом, визнана судом протиправною та нечинною.
Не відповідатиме вимогам частин 1-3 статті 11 ГПК України застосування нормативно-правового акта, який не відповідає принципу верховенства права (є протиправним), прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами його повноважень та всупереч встановленому законом порядку, що вже встановлено судовими рішеннями у справі №640/27130/21, які набрали законної сили. До аналогічних висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд у постановах від 04.12.2018 у справі № 816/52/17, від 04.12.2018 у справі № П/811/658/16, від 03.06.2019 у справі № 817/622/16, підсумувавши, що до суб`єкта господарювання не може застосовуватися нормативно-правовий акт, який на момент його застосування уповноваженим суб`єктом владних повноважень вже визнано судом незаконним.
У цьому випадку покладення на Відповідача обов`язку з виконання Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 не відповідатиме вимогам статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки така Постанова не відповідає вимозі законності )що встановлено судовими рішеннями у справі №640/27130/21), дотримання якої є однією з обов`язкових умов допустимого втручання у право на мирне володіння майном.
Таким чином, постанова НКРЕКП №360 не може бути застосована до експортерів з моменту прийняття (07.02.2020) з огляду на її незаконність. Вимоги про сплату коштів на підставі протиправного та нечинного нормативно-правового акта не відповідають критерію добросовісності
Судами критично оцінені доводи заявника щодо безпідставності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/9627/20, оскільки спір у справі, що розглядається, хоч і не є тотожним за предметом спору у справі №910/9627/20, втім виник з подібних правовідносин, що пов`язані із встановленням плати за передачу електричної енергії та за диспетчерське (оперативно-технологічне) управління та які регулюються одними і тими ж нормами права, зокрема, Договором про заснування Енергетичного співтовариства, Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 № 2019-VIII, Кодексом систем передачі, актами законодавства Європейського Союзу у сфері енергетики.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. ПАТ "НЕК Укренерго" звернулося із касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заявник стверджує про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20 щодо застосування висновків Суду ЄС у рішенні у справі "FENS spol. s r.o. v. Slovak Republic" як джерела права у контексті тлумачення у цій справі обмежень на запровадження заходів, еквівалентних до мита, згідно зі статтею 41 Договору про заснування ЕС. На думку ПАТ "НЕК Укренерго", суд ЄС у справі "FENS spol. s r.o. v. Slovak Republic" не зробив висновків про застосування статті 41 Договору про заснування ЕС. У справах № 910/9627/20 і "FENS spol. s r.o. v. Slovak Republic" підстави правового регулювання послуг з енергопостачання є різними; позивачем у першій із цих справ не доведено тотожності поняття "надання послуг із постачання електроенергії" за законодавством України та за законодавством Словаччини, яке аналізувалося Судом ЄС у відповідному рішенні.
Скаржник також вважає, що суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2023 у справі №914/935/20. Так, Верховний Суд вказав на те, що скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, якими визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 у частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, які спростовували наявність правових підстав для нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електричної енергії протягом частини спірного періоду (березня -травня 2020 року), є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки скасовано рішення суду, на якому ґрунтувались висновки судів у справі №914/935/20 в цій частині та, відповідно потребували дослідження судами попередніх інстанцій на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.