Постанова
Іменем України
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 367/2904/22
провадження № 61-634св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Київська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Левенця Б. Б., Немировської О. В.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
22 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Заява мотивована тим, що з 2012 року ОСОБА_2 постійно опікав та надавав допомогу ОСОБА_4 та його доньці - ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 і з 23 вересня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постійно проживав разом з ОСОБА_5 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник взяв на себе обов`язки по утриманню житла та сплати комунальних послуг, а також харчування та забезпечення одягом ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, і у ОСОБА_2 виникло право на прийняття спадщини як спадкоємцем четвертої черги за законом. Реалізувати своє право на спадкування, заявник матиме за можливе лише за наявності відповідного судового рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю, оскільки, у неї відсутні офіційні документи, які б підтверджували факт сімейних відносин з спадкодавцем, та відповідно підстав для залучення його до спадкування за законом, а тому, реалізовуючи своє право на захист, заявник вимушений звертатися до суду.
ОСОБА_2, з урахуванням уточнення вимог, просив:
встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 23 вересня 2016 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року уточнену заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з 23 вересня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, заповіт відсутній. Згідно наданої спадкової справи після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заведена;
ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_2 з 23 вересня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується показаннями допитаних в суді свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, актом депутата Київської міської ради про встановлення факту проживання від 12 липня 2022 року (а. с. 22), фотокартками (а. с. 29-35). Як вбачається з наданих доказів заявник був представником ОСОБА_5 (а. с. 8, 86), він укладав договір про надання послуг із ОСОБА_6 на прибирання квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19-20), договір про користування електричною енергією (а. с. 59-61), займався похованням ОСОБА_5 на Ірпінському міському кладовищі (а. с. 94-98);
якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. З урахуванням викладеного, суд вважав, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а також те, що цей факт ніким не оспорюється, і тому суд вважав можливим задовольнити заявлені заявником вимоги.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року:
клопотання Київської міської ради, яке подано представником ОСОБА_8, про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, задоволено;
поновлено Київській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року;
відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради, яка подана представником ОСОБА_8, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
в апеляційній скарзі представник Київської міської ради - Домбровська В. О. просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що станом на 20 квітня 2023 року скаржник не отримав належним чином завірену копію оскаржуваного рішення. Зазначає, що 18 квітня 2023 року під час моніторингу сайту "Судова влада України", скаржник дізнався про наявність оскаржуваного рішення;
з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Ірпінським міським судом Київської області 07 лютого 2023 року, повний текст складено 09 лютого 2023 року. Відповідно до супровідного листа копію рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року надіслано Київській міській раді 10 лютого 2023 року. Однак в матеріалах справи відсутні докази отримання скаржником копії оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку з повідомлення про вручення. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року надіслано судом до реєстру 09 лютого 2023 року, оприлюднено 13 лютого 2023 року;
відповідно до частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
вивчивши матеріали справи та враховуючи положення частини одинадцятої статті 272 ЦПК України, суд вважає за можливе поновити Київській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року, оскільки обставини, на які посилається представник скаржника, не спростовуються матеріалами справи, а отже строк пропущено з поважних причин.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Київської міської ради, яка подана представником ОСОБА_8 задоволено частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року скасовано.
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа - Київська міська рада про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю - залишено без розгляду.
Роз`яснено ОСОБА_2 право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
27 вересня 2022 року представник Київської міської ради подав клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2, вказуючи, що право заявника оспорюється Київською міською радою, та посилаючись на наявність спору про право - визнання права власності в порядку спадкування, який має вирішуватись в порядку позовного провадження;
в уточненій заяві від 02 грудня 2022 року заявник ОСОБА_2 просив суд встановити юридичний факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 протягом п`яти років до її смерті, однак вже не посилаючись на те, що вони проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що місце його проживання зареєстроване у м. Ірпінь, він перебуває у зареєстрованому шлюбі, його дружині було відомо, що він, ОСОБА_2, опікується над ОСОБА_5 та надає їй матеріальну допомогу. Він часто провідував ОСОБА_5, іноді ночував, готував їсти, купував на ринку одяг. Мав намір укласти з нею договір довічного утримання, однак це дорого коштувало, тому договір укладений не був. З початком війни у 2022 році він пропонував ОСОБА_5 виїхати разом з ним, однак вона відмовилась, а він виїхав на Закарпаття. 22 квітня 2022 року він приїжджав до ОСОБА_5, залишив їй продукти та гроші, а ІНФОРМАЦІЯ_2 від свого співробітника дізнався, що вона померла. Вказуючи, що з 23 вересня 2016 року він постійно проживав з ОСОБА_9, ОСОБА_2 звернувся до суду з даною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 з метою оформлення спадкового майна після її смерті, як спадкоємець четвертої черги, оскільки останні 5 років проживав із спадкодавцем однією сім`єю;
заперечуючи проти задоволення заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження, представник Київської міської ради як у клопотанні до суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі зазначав, що заявником на надано належних доказів для задоволення його заяви. Натомість у ОСОБА_5 немає спадкоємців і ОСОБА_2 не має права на спадкування у четверту чергу, оскільки у порядку статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою;
заперечуючи проти встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім`єю, представник Київської міської ради посилався на матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102090000110 від 03 червня 2022 року, відповідно до яких слідчо-оперативна група, яка прибула ІНФОРМАЦІЯ_2 на виклик від бригади швидкої медичної допомоги про раптову смерть ОСОБА_5, з`ясувала, що померлою у власній квартирі ОСОБА_5 виявила її сусідка. Вигляд ОСОБА_5 був неохайний, тіло брудне, одяг не свіжий. Квартира була брудна, наявний багатошаровий пил на меблях, кімнати не провітрювались, на кухні були наявні зіпсовані продукти, термін придатності яких вийшов приблизно за 2 тижні до смерті ОСОБА_5, тому перебувати у приміщенні будо доволі складно. За фактом раптової смерті ОСОБА_5 було порушене кримінальне провадження № 12022100090000973 від ІНФОРМАЦІЯ_2. Реєстрацію смерті ОСОБА_5 здійснював ОСОБА_10, який вказав, що працює в Академії внутрішніх справ України, де колись викладав батько ОСОБА_5 ;
таким чином, ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції належним чином не вирішив клопотання представника Київської міської ради про відсутність підстав для розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження та про залишення такої заяви без розгляду, не надав належної оцінки доводам представника Київської міської ради про наявність спору про право на спадкування, адже із поданої заяви та клопотання заінтересованої особи апеляційним судом встановлено, що існує спір про право на спадкування, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження;
відповідно до положень частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, із залишенням заяви ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю - без розгляду. Вказані обставини не позбавляють ОСОБА_2 права звернутись до суду з відповідним позовом на загальних підставах.
Аргументи учасників справи
11 січня 2024 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року (повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року), в якій просив:
скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року;
залишити в силі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд не взяв до уваги, що в матеріалах судової справи є підтвердження, що Ірпінський міський суд Київської області надсилав Заінтересованій особі копію судового рішення, що вбачається з таких документів як: супровідний лист про відсилання копії рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року на 3-х аркушах, надіслано Київській міській раді 10 лютого 2023 року; "про направлення копії рішення" від 10 лютого 2023 року по справі № 367/2904/22 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10 лютого 2023 року; "Рішення" від 09 лютого 2023 року по справі № 367/2904/22 було надіслано 10 лютого 2023 року одержувачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно підтверджено - довідкою про доставлення електронного листа 10 лютого 2023 року;
учасник справи Заінтересована особа - Київська міська рада під час розгляду справи № 367/2904/22 в суді 1-ї інстанції неодноразово отримували на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 електронні листи від Ірпінського міського суду Київської області;
з матеріалів судової справи вбачається, що у розпорядженні Київської міської ради вже 10 лютого 2023 року перебувала копія повного тексту рішення Ірпінського міського суду Київської області, про що сама зазначила Заінтересована особа у відповіді на адвокатський запит;
вказавши в оскаржуваному рішенні, що у цій справі є спір про право, колегія суддів фактично досліджувала докази, надані представником Київської міської ради та дала їм власну оцінку під час перегляду рішення місцевого суду, ухваленого в порядку окремого провадження. Скаржник акцентує увагу на тому, що спору про право у цьому провадженні не існує, а тому не погоджується з позицією апеляційного суду, водночас, звертає увагу, що апеляційний суд не мав права досліджувати докази, надані Заінтересованою особою під час перегляду судового рішення за результатами розгляду заяви у порядку окремого провадження та давати їм власну оцінку;
апеляційний суд не перевірив та не вказав в оскаржуваному судовому рішенні інформації про те, чи зверталася Київська міська рада до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, зважаючи на те, що на час подання апеляційної скарги Заінтересованою особою минув майже рік після відкриття спадщини. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях про те, що у справі наявний спір про право на квартиру між заявником та Київською міською радою;
матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5, окрім ОСОБА_2 . Київська міська рада не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 ні за законом, ні за заповітом, а є лише органом, який представляє інтереси територіальної громади м. Києва. Сама лише наявність передбаченого частиною першою статті 1277 ЦК України зобов`язання (права) Київської міської ради подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою не свідчить про наявність у неї права на спадкове майно. Звертаючись до суду із цією заявою, ОСОБА_2 посилався на те, що метою встановлення юридичного факту є реалізація права із спадкування після смерті ОСОБА_5, отримання свідоцтва про право на спадщину та подальша реалізація прав на таке майно, що свідчить про те, що цей факт є юридичним і зумовлює правові наслідки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
05 березня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц; від 07 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а; від 05 жовтня 2022 року у справі № 127/22271/20; від 11 серпня 2021 року у справі № 712/3196/20; від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц; від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17; від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18; від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13; від 05 червня 2019 року у справі № 201/2762/18-ц; від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18; від 23 вересня 2020 року у справі № 758/7094/19; від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16; від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17; від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18; від 03 червня 2020 року у справі № 577/3336/18; від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 у віці 57 років.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, що належала їй:
1/3 частки - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації 09 березня 1993 року, зареєстрованого в Київському міському БТІ 23 березня 1993 року, за реєстровим № 918;
2/3 частки - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоконь В. О. 27 липня 2017 року за реєстровим № 1828.
Після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заведена.
Місце проживання ОСОБА_9 було зареєстроване у вказаній квартирі з 08 лютого 2005 року. Місце проживання будь-яких інших осіб в квартирі не зареєстровано.
Згідно довіреності ОСОБА_5 від 23 листопада 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоконь В. О. 23 листопада 2016 року за реєстровим № 2214, ОСОБА_2 від її імені було укладено договори з ПАТ "Київенерго" від 17 грудня 2016 року про користування електричною енергією та від 15 січня 2017 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, заявник ОСОБА_2 подав до суду:
копію договору від 02 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_6 зобов`язується надавати послуги з приготування їжі для харчування замовника та ОСОБА_5, які проживають за адресою АДРЕСА_1 ;
складений ОСОБА_2 перелік матеріальних витрат ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 за період з січня 2017 року по вересень 2020 року, в якому ОСОБА_5 розписувалась за отримання певних коштів.
Позиція Верховного Суду
Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).