1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня2024 року

м. Київ

справа № 756/9059/20

провадження № 61-17719 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ;

треті особи: служба у справах дітей Печерської районної у м. Києві державної адміністрації,Вишгородська міська рада Вишгородського району Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича - на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просила визначити проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею, за місцем її проживання.

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Вишгородська міська рада Вишгородського району Київської області, в якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 або почергово з батьком ОСОБА_2 кожного парного тижня та з матір`ю ОСОБА_1 кожного непарного тижня відповідно; заборонити ОСОБА_1 та/або будь-яким іншим особам змінювати місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з місця проживання з батьком на місце проживання з матір`ю та/або будь-якою іншою особою; зобов`язати ОСОБА_1 та/або будь-яких інших осіб, за обставин зміни місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути його батьку ОСОБА_2, а у разі неповернення дитини батьку протягом одного календарного дня -відібрати/відбирати негайно у матері ОСОБА_1 та/або будь-яких інших осіб, у яких знаходиться дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернути дитину батьку ОСОБА_2 .

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко М. М. подав до суду заяву про забезпечення зустрічного позову.

Заява про забезпечення зустрічного розову обґрунтована тим, що 14 серпня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено та нотаріально посвідчено договір про участь батьків у вихованні малолітньої дитини, за умовами якого батьки домовились про участь у вихованні їх спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішили питання здійснення батьківських прав та спілкування з дитиною до ухвалення судом рішення у справі № 756/9059/20 про визначення місця проживання дитини.

Пунктом 2.1.5. договору сторони погодили графік перебування дитини, зокрема, почергово протягом семи календарних днів з кожним з батьків, при цьому батько дитини зобов`язується самостійно забирати та повертати дитину за місцем реєстрації матері. При закінченні періоду перебування дитини з матір`ю дитина передається матір`ю батькові. У разі неможливості проживання за адресою матері, за попереднім погодженням з батьком, мати може змінити адресу проживання з дитиною до усунення перешкод, що заважають і унеможливлюють проживання за адресою матері.

Вказував, що ОСОБА_1 порушила умови вказаного договору, адже 27 лютого 2022 року, коли закінчились чергові сім днів із погодженого батьками графіку, не передала дитину батькові. За адресою проживання матері дитина була відсутня. Також був відсутній телефонний та будь-який інший зв`язок з дитиною та її матір`ю, жодних повідомлень чи попереджень від матері дитини взагалі не надходило.

Ураховуючи викладене, заявник просив суд поновити провадження у справі та вжити заходів забезпечення зустрічного позову:

- передати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передати) сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьку ОСОБА_2 на 126 календарних днів, як компенсацію втрачених батьком з вини матері днів періоду з 27 лютого 2022 року по 30 жовтня 2022 року (включно), погодженого договором між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини від 14 серпня 2020 року графіку перебування сина почергово з одним з батьків;

- з моменту фактичної компенсації матір`ю втрачених батьком 126 календарних днів перебування із сином передавати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передавати) сина ОСОБА_3 батьку згідно погодженого договором графіку почергово протягом семи календарних днів з кожним з батьків до набрання рішенням суду у справі № 756/9059/20 законної сили;

- або з урахуванням інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити інший графік і кількість календарних днів його перебування з батьком, зобов`язавши матір ОСОБА_1 передавати дитину батьку згідно цього графіку.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року відмовлено у поновленні провадження у справі.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що психологічна експертиза, призначена ухвалою суду від 03 листопада 2021 року за клопотанням позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, станом на 03 листопада 2022 року не проведена, тому підстави для поновлення провадження у справі відсутні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що запропоновані ОСОБА_2 заходи забезпечення позову жодним чином не запобігають потенційним труднощам у подальшому при виконанні рішення по суті спору; визначені ним способи забезпечення позову, на переконання суду, спрямовані на тлумачення умов договору між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини від 14 серпня 2020 року, спонукання однієї зі сторін на виконання умов договору або зміну його умов судом.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Якименка М. М. в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що аналіз пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 252, частини першої статті 254, частини другої статті 258 ЦПК України свідчить про те, що без поновлення провадження у справі суд першої інстанції не мав права продовжувати розгляд справи та вирішувати заяву про забезпечення зустрічного позову. ЦПК України не передбачено можливості вирішення судом будь-яких процедурних питань, заяв чи клопотань учасників справи в межах зупиненого провадження у справі, а тому оскаржувана ухвала є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

При повторному розгляді судом заяви про забезпечення зустрічного позову представником ОСОБА_2 - адвокатом Якименко М. М. подано додаткові пояснення до заяви (а. с. 1-4, т. 2), в яких він посилається на те, що у випадку, якщо суд прийде до висновку про недоцільність або неможливість забезпечення позову у запропонований спосіб, то він вправі застосувати інші заходи забезпечення позову, спрямовані на встановлення і підтримання регулярних стосунків та контактів між батьком і сином, а саме шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 надати державному виконавцю та ОСОБА_2 актуальний номер телефону для спілкування батька з дитиною;

- зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити щоденне спілкування сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв`язку (у разі неможливості телефонного зв`язку) тривалістю не менше 4 години на день: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18.00 год. до 21.00 год за київським часом;

- зобов`язання ОСОБА_1 роз`яснити ОСОБА_3 про право його батька ОСОБА_2 на безперешкодне особисте спілкування з сином, та повідомити що на час, поки ОСОБА_3 перебуває за кордоном, а батько залишився в Україні, таке спілкування буде здійснюватися шляхом відеозв`язку (а уразі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) т/або програм Zoom, Skype, тривалістю не менше 4 (чотирьох) годин протягом дня: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18.00 год. до 21.00 год. за київським часом (GMT+2);

- зобов`язання ОСОБА_1 відповідати на виклик ОСОБА_2 з номерів: НОМЕР_1 (Вайбер) та НОМЕР_2 (Телеграм) - шляхом відеозв`язку (а у разі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, надавати телефон (або іншій пристрій, який використовується для зв`язку) дитині ОСОБА_3 та не переривати такий виклик до закінчення встановленого часу спілкування;

- зобов`язання державного виконавця здійснювати перевірку виконання боржником судового рішення шляхом приєднання до відеозв`язку (або телефонного зв`язку) під час спілкування батька з дитиною у встановлені години спілкування;

- зобов`язання ОСОБА_1 звітувати та надсилати державному виконавцю докази спілкування ОСОБА_2 з сином;

- повідомлення ОСОБА_1, що ненадання актуального номеру телефону, відсутність відповіді на виклик ОСОБА_2, ненадання телефону дитині, не запрошення дитини до спілкування, переривання виклику до завершення встановленого часу спілкування, ненадання звіту та доказів спілкування ОСОБА_2 з сином тощо, є невиконанням судового рішення, за що чинним законодавством України передбачена відповідальність, в тому числі, накладення виконавцем штрафу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені способи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 жодним чином не запобігають потенційним труднощам у подальшому при виконанні рішення по суті спору. Визначені заявником способи забезпечення позову, на переконання суду, спрямовані на тлумачення умов договору між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини від 14 серпня 2020 року, спонукання однієї з його сторін на виконання умов договору або зміну його умов судом. При цьому, зі змісту зазначеного договору убачається, що його укладено сторонами з метою узгодження питання щодо виховання дитини до набрання рішенням у цій справі законної сили. Питання, пов`язані з виконанням цього договору його сторонами, не входять до предмету доказування у цій справі і можуть бути предметом самостійних вимог у інших судових провадженнях. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення зустрічного позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Якименка М. М. - задоволено частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Зобов`язано матір дитини - ОСОБА_1 забезпечити спілкування сина - ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв`язку (у разі неможливості - телефонного зв`язку) тривалістю 20 хвилин кожної неділі місяця в період часу з 11.00 год. по 11.20 год. за київським часом.

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами у справі склались стосунки, які позбавляють батька дитини ОСОБА_2 можливості спілкуватись з сином ОСОБА_3, оскільки дитина разом з матір`ю з березня 2022 року перебуває за межами України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Врахувавши наявність обставин, які позбавляють батька можливості спілкуватися з малолітнім сином, права батька на особисте спілкування з дитиною, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд апеляційної інстанції вважав, що такий захід забезпечення позову, як зобов`язання матері дитини ОСОБА_1 забезпечити спілкування сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв`язку (у разі неможливості - телефонного зв`язку) тривалістю 20 хвилин кожної неділі місяця в період з 11.00 год. по 11.20 год. за київським часом відповідатиме вимогам розумності та обґрунтованості та сприятиме встановленню контакту та спілкуванню між батьком та сином до вирішення спору по суті.

Водночас апеляційний суд зазначив, що підстави для вжиття таких заходів забезпечення позову, як передати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передати) сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьку ОСОБА_2 на 126 календарних днів, як компенсацію втрачених батьком з вини матері днів періоду з 27 лютого 2022 року по 30 жовтня 2022 року (включно), погодженого договором між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини від 14 серпня 2020 року графіку перебування сина почергово з одним з батьків; з моменту фактичної компенсації матір`ю втрачених батьком 126 календарних днів перебування із сином передавати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передавати) сина ОСОБА_3 батьку згідно погодженого договором графіку почергово протягом семи календарних днів кожному з батьків до набрання рішенням суду у цій справі законної сили; або з урахуванням інтересів малолітньої дитини визначити інший графік і кількість календарних днів його перебування з батьком, зобов`язавши матір ОСОБА_1 передавати дитину батьку згідно цього графіку, - відсутні, оскільки вказані заходи фактично направлені на виконання укладеного 14 серпня 2020 року договору між батьками про участь у вихованні дитини; дитина перебуває за кордоном і виконання таких заходів забезпечення позову є неможливим.

Також апеляційний суд не вбачав підстав для вжиття таких заходів забезпечення позову, як зобов`язання ОСОБА_1 надати державному виконавцю та ОСОБА_2 актуальний номер телефону для спілкування батька з дитиною; зобов`язання ОСОБА_1 . роз`яснити ОСОБА_3 про право його батька ОСОБА_2 на безперешкодне особисте спілкування з сином та повідомити що на час, поки ОСОБА_3 перебуває за кордоном, а батько залишився в Україні, таке спілкування буде здійснюватися шляхом відеозв`язку (а уразі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, тривалістю не менше 4 (чотирьох) годин протягом дня: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18.00 год. до 21.00 год. за київським часом (GMT+2); зобов`язання ОСОБА_1 відповідати на виклик ОСОБА_2 з номерів: НОМЕР_1 (Вайбер) та НОМЕР_2 (Телеграм) - шляхом відеозв`язку (а у разі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, надавати телефон (або іншій пристрій, який використовується для зв`язку) дитині ОСОБА_3 та не переривати такий виклик до закінчення встановленого часу спілкування; зобов`язання державного виконавця здійснювати перевірку виконання боржником судового рішення шляхом приєднання до відеозв`язку (або телефонного зв`язку) під час спілкування батька з дитиною у встановлені години спілкування; зобов`язання ОСОБА_1 звітувати та надсилати державному виконавцю докази спілкування ОСОБА_2 з сином; повідомлення ОСОБА_1, що ненадання актуального номеру телефону, відсутність відповіді на виклик ОСОБА_2, ненадання телефону дитині, не запрошення дитини до спілкування, переривання виклику до завершення встановленого часу спілкування, ненадання звіту та доказів спілкування ОСОБА_2 з сином, тощо, є невиконанням судового рішення, за що чинним законодавством України передбачена відповідальність, в тому числі, накладення виконавцем штрафу. При цьому суд зазначив, що такі заходи фактично стосуються виконання та здійснення контролю над виконанням державним виконавцем ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, а не відновлення спілкування між батьком та сином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко М. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі й забезпечити зустрічний позов ОСОБА_2 .

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16, від 17 квітня 2023 року у справі № 203/3174/22, від 16 березня 2023 року у справі № 520/13963/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 756/9059/20 із Оболонського районного суду м. Києва.

У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не врахували, що:

- фізична особа незалежно від віку та стану здоров`я має право на сім`ю, не може бути проти її волі розлучена з сім`єю, крім випадків, встановлених законом; має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває (стаття 291 ЦК України);

- жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї; дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України (частини шоста, сьома статті 7 СК України);

- здійснюючи свої права та виконуючи обовязки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватися батьківські права, що слідує зі змісту статей 150, 155 СК України;

- кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (статті 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства");

- всі дії стосовно дітей органів соціального забезпечення, судів, адміністративних чи законодавчих органів повинні бути спрямовані на якнайкраще забезпечення інтересів дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками (статті 3, 9 Конвенції про права дитини);

- у статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Вважає, що тривалий розгляд цієї справи без можливості спілкування дитини з батьком може призвести до втрати емоційного зв`язку між ним та дитиною, що ускладнить або зробить неможливим виконання судового рішення про задоволення позову.

Враховуючи предмет позову, перебування дитини тривалийчас за кордоном з матір`ю та неможливістю батька виїхати за кордон через військовий стан в Україні, тісний емоційний контакт батька з дитиною до вивезення його за межі України, обраний ОСОБА_2 вид забезпечення позову запобігатиме втраті емоційного контакту батька з дитиною, погіршенню між ними психоемоційного характеру відносин.

Звертає увагу Верховного Суду на те, що у разі встановлення обставин неможливості забезпечення позову у визначений ОСОБА_2 спосіб, принаймні забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити щоденне спілкування сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв`язку (у разі неможливості телефонного зв`язку) тривалістю не менше 4 години на день: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18.00 год. до 21.00 год. за київським часом (СМТ+2) сприятиме забезпеченню збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком.

Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_2 та його представник - адвокат Якименко М. М. не були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо визначення місця проживання дитини, який перебуває на розгляді суду з липня 2020 року (за первісним позовом ОСОБА_1 ). У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом.

14 серпня 2020 року між сторонами було укладено та нотаріально посвідчено договір про участь батьків у вихованні малолітньої дитини, за умовами якого батьки домовились про участь у вихованні їх спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішили питання здійснення батьківських прав та спілкування з дитиною до ухвалення судом рішення у справі № 756/9059/20 про визначення місця проживання дитини.

Вказаний договір від 14 серпня 2020 року виконувався сторонами, проте після початку збройної агресії російської федерації проти України та оголошення 24 лютого 2022 року воєнного стану, умови вказаного договору не виконуються; з березня 2022 року дитина разом з матір`ю перебуває за межами України.

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко М. М. подав до суду заяву про забезпечення зустрічного позову, у якій посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов вказаного договору від 14 серпня 2020 року, просиввжити заходи забезпечення зустрічного позову, а саме:

- передати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передати) сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьку ОСОБА_2 на 126 календарних днів, як компенсацію втрачених батьком з вини матері днів періоду з 27 лютого 2022 року по 30 жовтня 2022 року (включно), погодженого договором між батьками про участь у вихованні малолітньої дитини від 14 серпня 2020 року графіку перебування сина почергово з одним з батьків;

- з моменту фактичної компенсації матір`ю втрачених батьком 126 календарних днів перебування із сином передавати (зобов`язати матір ОСОБА_1 передавати) сина ОСОБА_3 батьку згідно погодженого договором графіку почергово протягом семи календарних днів з кожним з батьків до набрання рішенням суду у справі № 756/9059/20 законної сили;

- або з урахуванням інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити інший графік і кількість календарних днів його перебування з батьком, зобов`язавши матір ОСОБА_1 передавати дитину батьку згідно цього графіку.

У червні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко М. М. подав до суду додаткові пояснення до заяви (а. с. 1-4, т. 2), в яких зазначив, що у випадку, якщо суд прийде до висновку про недоцільність або неможливість забезпечення позову у запропонований вище спосіб, то вправі застосувати інші заходи забезпечення позову, спрямовані на встановлення і підтримання регулярних стосунків та контактів між батьком і сином, а саме шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 надати державному виконавцю та ОСОБА_2 актуальний номер телефону для спілкування батька з дитиною;

- зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити щоденне спілкування сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 шляхом відеозв`язку (у разі неможливості телефонного зв`язку) тривалістю не менше 4 години на день: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18 до 21 години за київським часом;

- зобов`язання ОСОБА_1 роз`яснити ОСОБА_3 про право його батька ОСОБА_2 на безперешкодне особисте спілкування з сином, та повідомити що на час, поки ОСОБА_3 перебуває за кордоном, а батько залишився в Україні, таке спілкування буде здійснюватися шляхом відеозв`язку (а уразі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) т/або програм Zoom, Skype, тривалістю не менше 4 (чотирьох) годин протягом дня: одну годину в ранковий час і три години ввечері з 18.00 год. до 21.00 год. за київським часом (GMT+2);

- зобов`язання ОСОБА_1 відповідати на виклик ОСОБА_2 з номерів: НОМЕР_1 (Вайбер) та НОМЕР_2 (Телеграм) - шляхом відеозв`язку (а у разі неможливості - телефонного зв`язку), в тому числі, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, надавати телефон (або іншій пристрій, який використовується для зв`язку) дитині ОСОБА_3 та не переривати такий виклик до закінчення встановленого часу спілкування;


................
Перейти до повного тексту