ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня2024 року
м. Київ
справа № 758/3298/23
провадження № 61-1305 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересована особа - територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Музичко С. Г., Болотова Є. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Заява мотивована тим, що з 25 березня 1995 року вона з ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі, у якому народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 липня 1997 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано.
16 жовтня 1998 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3
28 грудня 2006 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було розірвано. Проте, ще до розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а саме з 2004 року, вона з ОСОБА_3 почала проживати разом однією сім`єю як чоловік і жінка, вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, були пов`язані спільним побутом.
Вказувала, що на початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_3 долучився до лав Збройних Сил України добровольцем, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, відповідно до якої останній з 11 липня 2022 року по дату видачі довідки (20 жовтня 2022 року) брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та спрямування збройної агресії рф проти України.
23 листопада 2022року ОСОБА_3 визнаний безвісти зниклим, що підтверджується повідомленням № 21 від 25 листопада 2022 року вх. № 1709 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 та начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7, засвідченого печаткою військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Вказувала, що з метою встановлення інформації щодо місця перебування та статусу ОСОБА_3, зверталася до військомату, однак у наданні інформації їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3
22 грудня 2022 року їх спільна з ОСОБА_3 донька - ОСОБА_4 звернулася із заявою про внесення інформації про зникнення батька ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здала біологічний матеріал для проведення генетичного тестування ДНК, звернулася із запитом до Міжнародного Комітету Червоного Хреста України.
22 грудня 2022 року на підставі заяви ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12022100090002870 за частиною першою статті 115 КК України. Проте, у зв`язку з виїздом за межі України остання не має можливості продовжувати заходи щодо розшуку батька.
Зазначала, що встановлення факту спільного проживання як чоловіка та дружини надасть їй можливість безперешкодно займатися пошуками чоловіка шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб`єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку ОСОБА_3 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб зниклих безвісті", а у разі його знаходження у шпиталі в непритомному стані - вона офіційно матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, починаючи з 29 грудня 2006 року
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року у складі судді Будзан Л. Д. заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який зник безвісти 23 листопада 2022 року, однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, з 29 грудня 2006 року по 23 листопада 2022 року.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 29 грудня 2006 року по 23 листопада 2022 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка, оскільки впродовж указаного періоду вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та дружини у вказаний період підтверджується показаннями свідків та наявними у матеріалах справи доказами. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявниці для набуття статусу члена сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до положень Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", та відповідно, забезпечення реалізації нею своїх прав.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8, яка не брала участі у цій справі, - адвоката Алданова Ю. В. задоволено частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі наявний спір про право, а отже спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_9, яка не брала участі у справі, у апеляційній скарзі висловила свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1, посилаючись на те, що останні п`ять років - з 2018 року саме вона проживала з ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вони мали спільний бюджет та вели спільне господарство, спільно відпочивали, мали взаємні права та обов`язки, а тому встановлення факту, про який просить ОСОБА_1, впливає на її права та обов`язки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року й залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 758/3298/23 із Подільського районного суду м. Києва.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_9, посилаючись на те, що саме вона останні п`ять років, з 2018 року, проживала ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, та, вважаючи свої права порушеними, не вичинила жодних дій, направлених на їх захист.
Вважає, що повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28 листопада 2022 року № 4999, надіслане ОСОБА_9, як дружині ОСОБА_3, про зникнення останнього без вісті, не є беззаперечним доказом на підтвердження обставин її перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 .
Апеляційний суд не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18) відповідно до якого, сам по собі факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Водночас суд першої інстанції надав належну правову оцінка доказам і обставинам справи та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_9 - адвоката Алданова Ю. В., у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 березня 1995 року по 22 липня 1997 року (а. с. 20, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_4 (а. с. 23, т. 1).
Також, ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_10 (а.с. 25, 26, т. 1).
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 розірвано 28 грудня 2006 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 730 від 28 грудня 2006 року (а. с. 27, т. 1).
Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 повідомив, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебуває у дружніх стосунках, у квартирі по АДРЕСА_1 був досить часто, разом з ОСОБА_3 робив деякі ремонтні роботи в квартирі, знає, що у них було дві собаки. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали у вказаній квартирі як одна сім`я, вели спільний побут, купували необхідні речі по дому.
Свідок ОСОБА_13 вказала, що із ОСОБА_1 знайома, проживає в сусідньому будинку за адресою; АДРЕСА_2 . Повідомила, що донька ОСОБА_1 та її донька займалися у одного педагога англійською мовою; разом з донькою приходили в гості до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому свідок була впевнена, що останні одружені та в них повноцінна сім`я, оскільки бачила, що в них склалися гарні подружні стосунки, вони завжди були разом, гуляли з собаками.
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що є дальньою родичкою ОСОБА_1, а також сусідкою по дачі. Вказала, що знає про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були розлучені, а приблизно з 2005-2006 року знову почали проживати разом однією сім`єю, однак шлюб не реєстрували. Підтвердила, що ОСОБА_3 разом з батьком заявниці будували дачний будинок, а в подальшому ремонт закінчували разом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказала, що була присутня на сімейних святах, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були завжди разом, також, охарактеризувала стосунки останніх як теплі та гармонійні. Зазначила, що ОСОБА_15 постійно підтримувала ОСОБА_3, коли останній пішов служити у ЗСУ, їздила до нього в Краматорськ.
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_17 пояснила, що є матір`ю заявниці, проживає разом з останньою за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що її донька та ОСОБА_3 знайомі з 12 років, в 19 років одружилися, у них народилася донька, та через деякий час вони розлучилися. ОСОБА_3 повернувся назад до ОСОБА_15 приблизно в 2004-2005 роках і вони жили разом за вказаною вище адресою, вели спільний побут та господарство. Зазначила, що ОСОБА_3 допомагав їй, коли вона хворіла, виконував всю чоловічу роботу по дому, між ним та її донькою були сімейні стосунки, побудовані на любові та взаємоповазі.
У апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_9, яка не брала участі у справі, остання висловлювала свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, посилалась на те, що останні п`ять років саме вона проживала з ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу; вони мали спільний бюджет та вели спільне господарство, спільно відпочивали, мали взаємні права та обов`язки.
Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) від 28 листопада 2022 року № 4999, надіслане ОСОБА_9, її чоловік - ОСОБА_3, старший водій стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1, призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4, під час участі в бойових діях за звільнення селища Спірне Донецької області зник безвісти 23 листопада 2022 року. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту (а. с. 203, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.