ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 137/1269/22
провадження № 61-5768св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року у складі судді Желіховського В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 березня 2023 року у складі колегії суддів:
Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заявниці
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Заяву мотивовано тим, що вона народилася у с. Дашківці Літинського району Вінницької області в Українській РСР. 28 квітня 1987 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який проживав на той час в м. сухінічі калужської області, рсфср. Її чоловік служив у внутрішніх військах і у 1990 році був переведений у військову частину № НОМЕР_1 м. Вінниці, тому вони переїхали на територію України і стали проживали с. Дашківці Літинського району Вінницької області. У 1993 році її чоловік помер і вона сама займалась вихованням синів та доглядала за матір`ю похилого віку. У 2001 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 .
За час проживання на території України, 03 грудня 2008 року отримала в ДПА Вінницької області індивідуальний номер. Відповідно до посвідки на постійне проживання в Україні від 19 грудня 2012 року серії НОМЕР_2 зареєстровано її місце проживання на АДРЕСА_1 .
05 серпня 2022 вона звернулась до управління Державної Міграційної служби України у Вінницькій області про надання їй громадянства України, проте їй було відмовлено, тому вона змушена звернутися до суду із відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для набуття громадянства і для отримання паспорта громадянина України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 29 березня 2023 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Задовольняючи заяву про встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявник підтвердили належними та достатніми доказами зазначений факт. Встановлення факту постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, є фактично єдиним способом реалізації права ОСОБА_1 для набуття громадянства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми Закону України "Про громадянство України" та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, оскільки ОСОБА_1 має на меті встановити належність до громадянства України, однак ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, а тому не може претендувати на встановлення належності до громадянства України на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України", оскільки положення цієї статті стосуються осіб, які не отримали громадянства інших країн.
Також не враховано, що встановлення факту, про який просить заявник, не буде мати юридичного значення для неї, оскільки вона не зможе реалізувати дане рішення у органах міграційної служби України. Оскільки ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, а встановлення факту постійного проживання на території України на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року є фактичним встановленням належності до громадянства України та є підставою для видачі паспорта громадянина України громадянину російської федерації без будь якого зобов`язання відмовитись від громадянства російської федерації, то відтак у іноземця буде подвійне громадянство, що буде суперечити нормам
статті 4 Конституції України.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що народилася і практично все життя проживає на території України, втратила двох синів, які перебували на службі у Збройних силах України, ідентифікує себе як українку та бажає встановити належність до громадянства України з метою набуття прав та обов`язків громадянина України. Вказує, що через війну вона не має можливості відмовитися від громадянства рф.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами фактичні обставини справи
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. сухінічі калужської області, рсфср зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 і після укладення шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_5"
(а. с. 4).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Літинського районного управління юстиції Вінницької області 30 жовтня 2007 року (актовий запис № 33 від 20 серпня
1993 року) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Дашківці Літинського району Вінницької області.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 (актовий запис № 16 від 06 вересня 2001 року), виданого виконавчим комітетом Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, 06 вересня 2001 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_1".
Згідно довідки ПрАТ "Дашківці" від 08 листопада 2022 року заробітна плата ОСОБА_1, яка враховується при обчислені пенсії, склала 0,09295 грн за періоди роботи: із травня до листопада 1991 року та із травня до жовтня
1992 року (а. с. 8).
Відповідно до довідки ПАТ "Дашківці" від 12 грудня 2022 року
ОСОБА_1 дійсно працювала в радгоспі ім. Леніна с. Дашківці: прийнята у зв`язку із виробничою необхідністю на період сезонних робіт - з 01 травня 1991 року, звільнена по закінченню сезонних робіт з 12 листопада 1991 року; прийнята у зв`язку з початком роботи цегельного заводу з 01 травня
1992 року, звільнена у зв`язку із закінченням сезонних робіт з 09 листопада 1992 року. Довідка видана на підставі книги наказів за 1991-1992 роки.
05 грудня 2008 ОСОБА_1 одержала ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків (а. с. 11).
19 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримала посвідку на постійне проживання на території України.
Відповідно до довідки Комунального закладу "Дашковецький ліцей Якушинецької сільської ради Вінницької області" за № 01-29/128 від 05 грудня 2022 року ОСОБА_8 був зарахований учнем 1 класу 01 вересня
1990 року ЗОШ 1-ІІІ ст. с. Дашківці та був випущений із закладу у 2001 році
(а. с. 13).
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_5, виданого 18 вересня
2008 року відділенням уфмс росії по калужській області в сухінічському районі, ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації. При цьому, згідно відомостей про раніше видані паспорти ОСОБА_1 уже отримувала паспорт громадянина російської федерації 11 грудня 2001 року. Також, останнє зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 зазначено за адресою: АДРЕСА_2, запис від 09 вересня 2009 року здійснений оуфмс росії в калужській області в сухінічському районі (а. с. 27-30).
Згідно дозволу управління ДМС України № 2432 від 31 жовтня 2012 року
ОСОБА_1, уродженка с. Дашівці Літинського р-ну Вінницької області, громадянка росії, отримала дозвіл на імміграцію в Україну.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
До таких інших фактів, із якими пов`язано виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, законодавство віднесло факт, що породжує право особи на набуття громадянства України, зокрема - факт постійного проживання на території України.