ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа №480/8300/22
адміністративне провадження № К/990/40596/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №480/8300/22
за позовом ОСОБА_1
до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми)
про про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року (головуючий суддя: Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.).
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), в якій просив суд:
- визнати дії Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) з безпідставної відмови неправомірними та зобов`язати скасувати висновок про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним від 27 жовтня 2022 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 вересня 1989 року між його батьком ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_4 було укладено шлюб, актовий запис №2183.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми №2-1049 від 16 березня 2004 року зазначений шлюб було розірвано, про що матері позивача - ОСОБА_4 видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 14 грудня 2004 року, актовий запис №168.
23 липня 1992 року його батько ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі з його матір`ю ОСОБА_4, уклав шлюб зі ОСОБА_3, про що видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 .
Позивач звернувся до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) із заявою про анулювання реєстрації шлюбу в зв`язку з його недійсністю. Висновком про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним, від 27 жовтня 2022 року підтверджено факт одночасного укладення шлюбу, проте відмовлено в анулюванні другого шлюбу, посилаючись на частину п`яту статті 39 Сімейного кодексу України.
Вважаючи висновок про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до частини п`ятої статті 39 Сімейного кодексу України якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.
Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року у справі №480/8300/22 скасовано, а провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що об`єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача анулювати актовий запис про шлюб, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У грудні 2023 року позивач подав до Верховного суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року скасувати в частині непідсудності справи адміністративному судочинству та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 14 грудня 2023 року.
ІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно абзацу першого пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - "ЦПК України") передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій з огляду на таке.