ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа №120/8976/23
адміністративне провадження № К/990/6191/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (судді: Сушко О.О., Мацький Є.М., Залімський І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 30 вересня 2023 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
15 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_1 звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги та запропоновано скаржнику протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки.
26 жовтня 2023 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року повернуто апелянту.
27 грудня 2023 року військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу, до якої долучила заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року. Вказану заяву військова частина НОМЕР_1 мотивувала тим, що вперше з апеляційною скаргою звернулася в межах строку на апеляційне оскарження, а також тим, була позбавлена можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року визнано неповажними причини пропуску військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження; у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
Іншою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
17 січня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, в якій повторила свої доводи про те, що первинно звернулася з апеляційною скаргою в межах визначеного строку на апеляційне оскарження та була позбавлена можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору. Наголошувала, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою надала платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Водночас оцінюючи наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції констатував, що відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності таких обставин.
Суд апеляційної інстанції також відзначив, що на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, відповідач надав до апеляційної скарги платіжну інструкцію на підтвердження сплати судового збору. Проте звернув увагу, що з моменту постановлення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року про повернення апеляційної скарги, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 27 грудня 2023 року пройшло 1,5 місяці. В свою чергу, з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, а саме 12 жовтня 2023 року, пройшло понад два місяців до звернення з апеляційною скаргою вдруге, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги (неповною сплатою судового збору), суд апеляційної інстанції її повернув відповідачу.
Вдруге апеляційну скаргу подав 23 грудня 2023 року, одночасно з апеляційною скаргою заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Тобто вчинив усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги. З огляду на це доводить, що зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати неповажними.
Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №120/8976/23 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 01 травня 2024 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.