ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 280/7090/22
адміністративне провадження № К/990/41860/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/7090/22
за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Луговий Борис Владленович,
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Конишевої О.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Чабаненко С.В., суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління СБУ в Запорізькій області), в якій просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України в Запорізькій області з невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов`язати Управління СБ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу при звільненні.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що правове регулювання звільнення військовослужбовців СБУ за сімейними обставинами та з інших поважних причин до 19.10.2019 відбувалося на підставі пункту 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 в якому відповідний пункт звільнення був сформульований наступним чином, зокрема, д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідний перелік сімейних обставин та інших поважних причин було затверджено постановою КМУ від 12.06.2013 № 413. Проте, на теперішній час, використання зазначеного переліку сімейних обставин, затвердженого постановою КМУ № 413, на думку позивача, є неможливим, оскільки звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби відбувається виключно на підставі відповідних положень статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ). Так, підпунктом "г" пункту 3, частини п`ятої статті 26 вказаного Закону визначено перелік сімейних обставин або інших поважних причин для звільнення військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, зокрема, у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. При цьому, відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
2.1. Водночас, на думку позивача, неузгодженість положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з положеннями Закону № 2232-ХІІ до якого в квітні 2022 року на підставі Закону України від 01.04.2022 № 2169-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" внесено зміни в частині переліку підстав звільнення з військової служби, зменшують обсяг прав військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, наказом Голови СБУ від 03.11.2022 №1501-ОС/дск звільнений у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "б" пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007, підпункту "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років), пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" та виключений зі списків особового складу наказом УСБУ в Запорізькій області від 17.11.2022 №399-ОС/дск, з 17.11.2022.
4. Вислуга років позивача на день звільнення складає: календарна - 24 роки 6 місяців 2 дні, пільгова служба - 10 років 19 днів, загальна - 34 роки 6 місяців 21 день.
5. Позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, у зв`язку із чим останній звернувся із вказаним позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, відмовлено у задоволені позовних вимог.
6.1. Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають лише військовослужбовці при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а згідно цього переліку (Постанова № 413), зазначено про те, що поважною є причина необхідності постійного стороннього догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Водночас як слідує з наданого позивачем медичного висновку № 391 від 15.11.2018 про дитину - інваліда віком до 18 років, вказаний висновок не містить посилання на те, що дитина потребує постійного стороннього догляду.
6.2. Так, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача про те, що перелік сімейних обставин та інших поважних причин для звільнення військовослужбовців СБУ визначається виключно статтею 26 Закону № 2232-ХІІ відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 якого контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
6.3. Водночас, з урахуванням положення частини другої статті 15 Закону № 2011-XII, якою визначено підстави для виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні, частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, приписів Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 12.06.2013 № 413, яка видана відповідно до статті 26 Закону № 2232-ХІІ, позивач звільнений не з підстав, які надають право на отримання одноразової допомоги.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
7. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Луговий Борис Владленович, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, сторона позивача просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 280/7090/22 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
8. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
8.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом сторона позивача зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу другого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ у взаємозв`язку з постановою КМУ від 12.06.2013 № 413, якою затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу та підпунктом "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII.
8.2. Так, касатор вказує, що правове регулювання звільнення військовослужбовців СБУ за сімейними обставинами та з інших поважних причин до 19.10.2019 відбувалося на підставі пункту 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 в якому відповідний пункт звільнення був сформульований наступним чином, зокрема, д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідний перелік сімейних обставин та інших поважних причин було затверджено постановою КМУ від 12.06.2013 № 413. Проте, на теперішній час, використання зазначеного переліку сімейних обставин, затвердженого постановою КМУ № 413, на думку сторони позивача, є неможливим, оскільки звільнення військовослужбовців СБУ з військової служби відбувається виключно на підставі відповідних положень статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
8.3. Так, підпунктом "г" пункту 3, частини п`ятої статті 26 вказаного Закону визначено перелік сімейних обставин або інших поважних причин для звільнення військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, зокрема, у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. При цьому, відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
8.4. Водночас неузгодженість положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з положеннями Закону № 2232-ХІІ до якого в квітні 2022 року на підставі Закону України від 01.04.2022 № 2169-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" внесено зміни в частині переліку підстав звільнення з військової служби, зменшують обсяг прав військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 01.05.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від СБУ до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
11.1. Також СБУ до Суду направлено для огляду Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 512/31964, яка надавалася в суді апеляційної інстанції, з проханням повернути вказаний документ після касаційного перегляду справи.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
12. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
13. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
14. Спірним у цій справі є питання виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцю СБУ, звільненому з військової служби за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
16. Верховним Судом після відкриття касаційного провадження у цій справі сформовано правову позицію з приводу застосування у подібних правовідносинах пункту 2 (абзаци перший, другий) статті 15 Закону № 2011-ХІІ, підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ та Постанови № 413, зокрема у постанові 24.01.2024 у справі № 140/1143/23. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке
17. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
18. Частиною першою статті 26 Закону № 2232-ХІІ визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.
19. Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, а у частині п`ятій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
20. Так, згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: 1) у мирний час: 2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): 3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: .