ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 612/213/22
провадження № 51-6729км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора
ОСОБА_7 на ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2023 року та Харківськогоапеляційного суду від 26 вересня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
За ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня
2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 362 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року рішення місцевого суду залишив без зміни.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення на касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник публічного обвинувачення просить скасувати судові рішення місцевого та апеляційного судів стосовно ОСОБА_8 узв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На переконання прокурора суди належно не обґрунтували свої висновки, що у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру і до звернення з обвинувальним актом до суду, закінчився строк досудового розслідування.
Аргументуючи свою позицію прокурор зокрема вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій про те, що усунення недоліків обвинувального акта було здійснено поза межами строку досудового розслідування та розумних строків.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження вперше обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду 21 листопада 2022 року за 7 днів до закінчення строку досудового розслідування.
Для усунення недоліків обвинувальний акт надійшов прокурору 23 березня 2023 року. Одразу після усунення недоліків, обвинувальний акт було складено в новій редакції з урахуванням недоліків встановлених місцевим судом, його копія була вручена стороні захисту і він був направлений до суду. Також судами не враховано, що ОСОБА_8 скоїла 647 кримінальних правопорушень, а об`єм матеріалів кримінального провадження становить 33 томи. Тому з урахуванням обсягу кримінального провадження і обвинувального акта, стороні обвинувачення знадобився значний час для усунення недоліків.
Суди також проігнорували факт неможливості тривалий час вручити копію обвинувального акта стороні захисту, оскільки ОСОБА_8 проходила службу в лавах ЗСУ і її місце служби неможливо було встановити.
Повторно обвинувальний акт був скерований до суду 20 квітня 2023 року, тобто в межах розумних строків.
Безпідставними є висновки судів про те, що прокурор усував недоліки обвинувального акта протягом 2 місяців і сторона обвинувачення знала зміст рішення суду першої інстанції про необхідність усунення недоліків обвинувального акта, однак цього не зробила. Така позиція суду, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки рішення місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження або після перегляду судом апеляційної інстанції, та підлягає виконанню з часу фактичного надходження обвинувального акта прокурору.
Також необґрунтованими є висновки судів про те, що прокурор отримавши обвинувальний акт для усунення недоліків відновив і провів досудове розслідування, оскільки повторно здійснив відмітку в Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі- ЄРДР) про закінчення досудового розслідування. Прокурор вважає, що такі його дії пов`язані із вимогами інструкції щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР, яка передбачає внесення відміток про отримання обвинувального акта від суду і про направлення його до суду після усунення недоліків. Такі дії прокурора пов`язані з статистичним обліком і не свідчать про проведення досудового розслідування.
На переконання представника публічного обвинувачення, суд був позбавлений повноважень закрити кримінальне провадження з підстав передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки перебіг строків досудового розслідування після направлення справи до суду зупиняється. Після повернення обвинувального акта прокурору строк досудового розслідування не може бути поновлений.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора і вказує на законність ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК, з якою обґрунтовано погодився апеляційний суд.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі представника публічного обвинувачення і просив Суд задовольнити її.
Захисник ОСОБА_6 не підтримала доводи касаційної скарги прокурора і просила судові рішення у кримінальному провадженні залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, думку захисника та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, заперечення на неї і матеріали кримінального провадження та заперечення на неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Так, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Доводи прокурора про те, що суд безпідставно врахував у строк досудового розслідування строк усунення недоліків обвинувального акта та закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ст. 284 КПК є обґрунтованими.
Як установлено судами попередніх інстанцій, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженню надійшов до суду вперше 21 листопада 2022 року, тобто в межах строку досудового розслідування. Вказаний факт ніким не оспорюється.
Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 21 грудня 2022 року в підготовчому судовому засіданні, повернув обвинувальний акт прокурору для усунення виявлених недоліків. Зокрема, суд встановив, що обвинувачення, яке міститься в обвинувальному акті, сформульовано відносно 647 пацієнтів, натомість інкримінований епізод за ч. 1 ст. 362 КК стосується одного пацієнта, а інкриміновані епізоди за ч. 3 ст. 362 цього Кодексу стосуються 651 пацієнта, тобто більшої кількості осіб, ніж визначено в формулюванні обвинувачення, що є не конкретним і суттєво впливає на подальший судовий розгляд. Крім цього, формулювання обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті, взагалі не мітить посилання на ознаку повторності за ч. 3 ст. 362 КК.
Таким чином суд дійшов висновку, що викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх правова кваліфікація не узгоджується з викладеним формулюванням обвинувачення.
Водночас суд зазначив, що прокурор, має право змінити обвинувачення в суді, але це не позбавляє суд обов`язку під час підготовчого судового засідання перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК і в разі якщо встановлено, що цих вимог не дотримано, то положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК покладають на суд обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору.