ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 369/8368/21
провадження № 61-1544св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2023 року у складі судді Волчка А. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеус А. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Позов обґрунтований тим, що 05 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (батьками малолітнього ОСОБА_4 ) був укладений договір про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на його утримання. Відповідно до умов договору місцем проживання дитини батьки визначили місце проживання матері.
Проте відповідач всупереч укладеному договору, створює батькові штучні перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні, адже не бажає, щоб він спілкувався з дитиною та заперечує проти їх зустрічей.
Відповідач заборонила позивачу вхід на територію житлового комплексу, в якому проживає дитина; заборонила позивачу забирати дитину з дитячого садка; не відповідає на телефонні дзвінки та взагалі відмовляється від будь-якого спілкування з позивачем.
Оскільки у позасудовому порядку вирішити питання щодо порядку та способів участі батька у вихованні дитини не вдається, а встановлений органами опіки та піклування графік взагалі не задовольняє вимоги батька щодо його участі у спілкуванні з дитиною, позивач змушений звернутися з цим позовом.
ОСОБА_1 просив визначити йому способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері:
1) неділя через неділю (тиждень через тиждень): батько дитини ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_6 о 20:00 годині неділі за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_2 ; станом на 20:00 годину неділі матір дитини ОСОБА_2 повинна зібрати всі речі, які необхідні дитині ОСОБА_6 для тижневого проживання з батьком ОСОБА_1 за місцем проживання батька; в період коли дитина ОСОБА_6 проживає разом з батьком ОСОБА_1 він буде відвідувати дитячий садок, школу, гуртки та інші заклади, а також разом з батьком зможе вільно проводити час поза межами м. Києва в межах країни України, зокрема з можливим відвідуванням бабусі ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ); через тиждень, о 20:00 годині неділі ОСОБА_6 повертає дитину матері ОСОБА_2 за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_8 ;
2) щороку у літній період (червень-серпень): протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись;
3) щороку у зимовий період (грудень - лютий): протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись;
4) день народження батька дитини ОСОБА_1 та дні народження близьких родичів батька дитини ОСОБА_1 - за попереднім повідомленням матері дитини ОСОБА_2 не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування;
5) батько дитини ОСОБА_1 має право безперешкодно відвідувати дитину ОСОБА_6 в будь-який день та в будь-який час доби за місцем проживання матері дитини ОСОБА_2, завчасно попередивши матір дитини ОСОБА_2 про приїзд по мобільному телефону дзвінком, засобами електронної пошти або смс-повідомленням;
6) батько дитини ОСОБА_1 має право за попередньою домовленістю засобами електронної пошти (мобільний телефонний дзвінок або смс-повідомлення) з матір`ю дитини ОСОБА_2 брати дитину ОСОБА_6 за її бажанням та урахуванням стану здоров`я дитини до себе в будь-який день тижня та в будь-який час доби, якщо ОСОБА_2 про це просить.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері, а саме: останній тиждень календарного місяця - батько дитини ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_6 о 20:00 год неділі перед останнім тижнем місяця за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_2 та через тиждень о 20:00 год неділі ОСОБА_1 повертає дитину матері ОСОБА_2 за адресою місця проживання матері ОСОБА_2 ; в період коли дитина ОСОБА_6 проживає разом з батьком ОСОБА_1 він буде відвідувати дитячий садок, школу, гуртки та інші заклади.
Щороку у літній період (червень-серпень) протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись.
Щороку у зимовий період (грудень-лютий): протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись.
День народження батька дитини ОСОБА_1 : за попереднім повідомленням матері дитини ОСОБА_2 не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Суд першої інстанції з метою дотримання прав та інтересів батька та дитини, надання їм можливості спілкування та підтримання сімейних відносин, зважаючи на вік дитини та керуючись виключно інтересами дитини, з метою забезпечення комфортного проживання дитини, зробив висновок про визначення ОСОБА_1 наступного способу участі у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, - порядок періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку за місцем проживання батька, без присутності матері, а саме: останній тиждень календарного місяця батько дитини ОСОБА_1 забирає дитину ОСОБА_6 о 20:00 год неділі перед останнім тижнем місяця за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_2 та через тиждень о 20:00 год неділі ОСОБА_1 повертає дитину матері ОСОБА_2 за адресою місця проживання матері. При чому, в період коли дитина ОСОБА_6 проживає разом з батьком ОСОБА_1 він буде відвідувати дитячий садок, школу, гуртки та інші заклади. Крім того, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині надання можливості бути батьку спільно з дитиною щороку у літній період (червень-серпень) - протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола особі, з якими такий відпочином та дозвілля буде проводитись, та щороку у зимовий період (грудень-лютий) - протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини ОСОБА_2 за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочином та дозвілля буде проводитись, а також можливості бути спільно дитини з батьком при святкування останнім дня народження за попереднім повідомленням матері дитини ОСОБА_2 не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування, з метою встановлення стійкого психологічного зв`язку сина з батьком, сприйняття дитиною позивача як одного зі своїх батьків, який бере участь в її житті і вихованні нарівні з матір`ю, формуванні у дитини світогляду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про спільне перебування дитини та батька під час святкування днів народжень близьких родичів ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не конкретизував коло таких "близьких родичів", які сімейні зв`язки вони мають з дитиною та де саме можуть відбуватися такі святкування. Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення вимоги про безперешкодне відвідування дитини в будь-який день та в будь-який час доби за місцем проживання матері із завчасним попередженням про приїзд дзвінком по мобільному телефону, засобами електронної пошти або смс-повідомленням, оскільки цим судовим рішення вже визначено спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, а відповідач також має право проводити особистий час з дитиною та влаштовувати своє життя. Такі нерегламентовані відвідування позивачем, які по суті можуть бути щоденні, можуть порушувати графік дитини (оскільки позивач просить про відвідування в будь-який час доби) та унеможливлювати проведення вільного часу матір`ю разом з дитиною. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог щодо забирання дитини до ОСОБА_1 в будь-який день тижня та в будь-який час доби, якщо про це попросить ОСОБА_2, оскільки такі дії сторони можуть вчиняти добровільно, якщо на це буде згода обох батьків.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу грошові кошти в сумі 5 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився. Крім того, вказав, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна сторона потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Встановивши, що матір перешкоджає батьку брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з метою максимально забезпечити участь батька у житті сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Визначення судом першої інстанції участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини у спосіб періодичних побачень, проживання дитини за місцем проживання батька протягом останнього тижня кожного календарного місяця, спільний відпочинок дитини і батька протягом 14 календарних днів підряд у літній та зимовий період, жодним чином не порушує принцип рівності прав батька щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. При цьому, суд першої інстанції, визначаючи саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини, виходив із якнайкращого забезпечення інтересів малолітнього сина сторін.
Доводи апеляційної скарги про те, що апеляційний суд зобов`язаний був скасувати рішення суду першої інстанції, адже суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо відвідування бабусі дитини ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), не залучив її до участі у справі, є безпідставними. Баба дитини не є учасником цієї справи. Крім того, ОСОБА_7 відповідно до статті 257 СК України у разі порушення її прав як баби малолітнього онука, має право звернутися з самостійним позовом. Таким чином, підстав вважати, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, немає.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бузанов Д. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України передбачено обов`язкову участь органу опіки та піклування під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини. Основною метою залучення органів опіки та піклування є отримання фахової оцінки щодо розв`язання спору, тому така дія суду не має бути формальною, проте такий висновок органу опіки та піклування, необхідний суду для прийняття рішення, яке було б найкращим для інтересів дитини, у матеріалах справи відсутній. Від Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради надійшов лише лист про розгляд справи за відсутності представника служби. Суди не звернули увагу на відсутність у цій справі висновку органу опіки та піклування, фактичне самоусунення такого органу від обов`язкової участі у справі. Таким чином, не зрозуміло, за яких підстав суди дійшли висновку про якнайкраще забезпечення інтересів малолітнього сина сторін оскарженими судовими рішеннями;
суд апеляційної інстанції проігнорував та не надав оцінку створюваним матір`ю протягом тривалого часу перешкод у вихованні дитини та спілкуванні з нею;
суди безпідставно прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме баби дитини ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ). Оскільки позивач пред`явив вимогу стосовно прав та обов`язків іншої особи (баби дитини ОСОБА_7 ), то суд першої інстанції відповідно до частини третьої статті 53 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду, встановивши, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, повинен був залучити ОСОБА_7 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 369/8368/21 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа № 369/8368/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 лютого 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, які передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19, від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19, від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 26 жовтня 2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі.
В шлюбі у подружжя народилася дитина - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2020 року в справі № 369/11514/20 за позовом ОСОБА_1 шлюб між сторонами розірвано.
05 серпня 2020 року між сторонами укладений договір між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на її утримання, відповідно до умов якого місцем проживання дитини ОСОБА_6 батьки визначили місце проживання матері ОСОБА_2 .
У пункті 2.2 зазначеного договору встановлено, що батько ОСОБА_1 має право безперешкодно відвідувати дитину в будь-який день та в будь-який час доби за місцем її проживання, завчасно попередивши про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв`язку, в тому числі за попередньою домовленістю з матір`ю брати дитину за її бажанням та урахуванням стану здоров`я до себе в будь-який день тижня та в будь-який час доби.
Згідно з пунктом 2.3 договору у період шкільних канікул, кожен із батьків має право проводити більше часу з дитиною та відпочивати разом з нею в Україні або за кордоном. Перевага надається тому з батьків, з ким дитина виявила бажання відпочити. У разі одночасного виїзду, перевага першої в році поїздки надається матері, а далі - у порядку черговості. Батьки зобов`язані ухилятись від поїздок до країн, кліматичні або інші умови яких можуть бути небезпечними для дитини.
Відповідно до акта обстеження умов проживання батька дитини за адресою: АДРЕСА_2, який складений провідними фахівцями із соціальної роботи ОСОБА_10 і ОСОБА_11, для виховання та розвитку дитини є всі необхідні умови, а саме є власна кімната облаштована всіма необхідними меблями та технікою. За можливості батько проводить з дитиною час, заохочує її до розвитку, займається з дитиною, грається з ним на вулиці, подорожують.
12 травня 2021 року Комунальним закладом "Центр надання соціальних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області складено акт № 19 за підписами провідних фахівців із соціальної роботи ОСОБА_10 та ОСОБА_12, згідно з яким фахівцями зафіксовано зустріч позивача із сином, яка відбулась 30 квітня 2021 року в державному садочку "Совенятко" с. Софіївська Борщагівка. Фахівці зафіксували, що дитина дуже зраділа батькові та просила піти до батька додому, що свідчить про теплі стосунки між батьком і сином.
ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області про створення ОСОБА_2 перешкод батьку у спілкуванні з малолітнім сином.
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
У частині третій статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).