ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 14/370-07
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Баранця О.М., Студенця В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромзабезпечення"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
в складі судді Загинайко Т.В.
від 09.10.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В., Дарміна М.О.
від 12.12.2023
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромзабезпечення"
на бездіяльність державного виконавця Амур-Нижньоджніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромзабезпеченння"
про стягнення 33 600 грн та зобов`язання вчинити дії,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хід розгляду справи та зміст скарги на бездіяльність державного виконавця
1. Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромзабезпечення" (далі - Відповідач, Скаржник), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути з Відповідача суму вартості двох насосів РМНА 250/35 у розмірі 33 600 грн та зобов`язати Відповідача вивезти зі складу Позивача насоси зав. № № 542, 623 РМНА 250/35 у кількості двох штук за адресою: м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл., вул. Калініна, 11, ВАТ "ОГЗК".
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 33 600 грн вартості двох насосів РМНА 250/35, 336 грн витрат на держмито, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зобов`язано Відповідача вивезти зі складу Позивача насоси зав. № № 542, 623 РМНА 250/35 у кількості двох штук за адресою: м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл., вул. Калініна, 11, ВАТ "ОГЗК". Стягнуто з Відповідача на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 3 984,96 грн вартості проведення судово-технічної експертизи.
3. На виконання зазначеного рішення Господарський суд Дніпропетровської області видав відповідні накази від 21.01.2009.
4. У вересні 2023 року Відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, щодо незняття арешту з майна Відповідача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 14/370-07 від 21.01.2009;
- зобов`язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі його керівника усунути виявлені порушення та вжити необхідних заходів щодо зняття арешту, накладеного на нерухоме майно Відповідача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 14/370-07 від 21.01.2009.
5. Обґрунтовуючи подану скаргу, Відповідач послався на те, що постановою Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2010 № НОМЕР_1 накладено арешт на невизначене майно, а саме на все майно у межах загальної суми заборгованості.
07 вересня 2010 року виконавчий документ у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 повернуто стягувачу, про що державний виконавець виніс відповідну постанову. За період з 02 вересня 2010 року і дотепер не вчинялися жодні виконавчі дії.
13 квітня 2023 року боржник виявив наявність арешту, накладеного на нерухоме майно, належне боржнику, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. 12 травня 2023 року боржник направив заяву про зняття арешту у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, проте відповідь не була надана, арешт не знято.
У червні 2023 Відповідач звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2010 Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Завершене виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання в архіві, тому надати матеріали виконавчого провадження неможливо. Станом на зараз час виконавчий документ на виконанні не перебуває.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 у справі № 904/3239/23 відмовлено у прийнятті позовної заяви. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив про право Відповідача звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 904/3239/23 апеляційну скаргу Відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 у справі № 904/3239/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 у справі № 904/3239/23 залишено без змін.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 14/370-07, відмовлено у задоволенні скарги Відповідача на бездіяльність державного виконавця.
7. Висновки суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, мотивовані тим, що рішення суду в цій справі, яке є обов`язковим до виконання, боржником не виконане, тому суд не має підстав для зняття арешту з майна боржника. При цьому суд зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, якщо здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
8. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 14/370-07, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити скаргу на бездіяльність державного виконавця.
9. На обґрунтування касаційної скарги Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:
- ухвалили рішення без застосування чинної норми законодавства - абзацу 17 пункту 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, чим порушено частину третю статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- не врахували принцип "суд знає закони", сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19;
- не виконали вимоги частини четвертої статті 236 ГПК України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду;
- не враховали постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 2-5422/11 та від 08.06.2022 у справі № 522/8685/13.
Скаржник також зауважує, що з урахуванням пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання наявність арешту у завершеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1, матеріали якого знищені за строком зберігання, лише порушує майнові права Скаржника як власника майна.
10. 27 березня 2024 року, у межах строку, встановленого Судом для подання відзиву, Позивач подав через підсистему "Електронний суд" письмові пояснення. Водночас Суд дійшов висновку, що за змістом ці пояснення є заявою по суті справи, тому їх необхідно розглядати як відзив на касаційну скаргу (стаття 295 ГПК України).
11. Обґрунтовуючи відзив, Позивач зазначає, що станом на дату його подання Скаржник виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 у справі № 14/370-07, сплативши на рахунок Позивача стягнуту суму штрафних санкцій у розмірі 31 366,64 грн згідно з платіжною інструкцією № 4186/323 від 17.01.2024.
У зв`язку з виконанням Скаржником рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 у справі №14/370-07 Позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою № 101-22 від 18.01.2024 про зняття арешту з майна Скаржника.
Стосовно вимог про зобов`язання Скаржника вивезти зі складу ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" насоси зав. №№ 542, 623 РМНА 250/35 Позивач зазначив, що відмовився в цій частині від виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 у справі № 14/370-07.
Оскільки Скаржник виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 у справі № 14/370-07, відсутні підстави для незняття арешту з майна Скаржника.
12. До відзиву Позивач долучив письмові докази, проте Суд не бере їх до уваги, оскільки за імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відтак перевірка відповідних доводів перебуває поза законодавчо встановленими межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
13. Державний виконавець правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві Позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та дійшов наступних висновків.
15. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
16. Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги у порядку, передбаченому ГПК України.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Отже, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 760/19348/2011.
17. Згідно зі статтею 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
18. Предметом оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного суду, якою Скаржнику відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з майна боржника з підстав повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
19. На час повернення стягувачу наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 14/370-07 від 21.01.2009 умови та порядок виконання судових рішень регулювалися Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції, що була чинною станом на 07 вересня 2010 року (тут і далі - Закон № 606-XIV).
20. Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. Згідно з частиною шостою статті 24 Закону № 606-XIV за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.