ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 161/17390/22
провадження № 51-437км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022030580000437, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладенням на нього відповідних обов`язків.
Вирішено питання щодо арешту майна, речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу у великому розмірі загальною масою 1439, 378 г, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_6 діючи з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, у невстановлені досудовим розслідуванням день, час і місці придбав з метою збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс у великих розмірах.
Після чого, ОСОБА_6 01 квітня 2022 року приблизно о 12 год 00 хв., у відділенні ТОВ "Транспортна компанія "САТ", яке розташоване за адресою: вул. Зв`язківців, 1А у м. Луцьку Волинської обл., отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи посилку з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, у великих розмірах, який зберігаючи при собі, з метою збуту, переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де розділив на частини, одну з яких продовжував незаконно зберігати, з метою збуту, до виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 01 квітня 2022 року за місцем проживання засудженого.
У подальшому, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, 01 квітня 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, решту зазначеного наркотичного засобу, з метою збуту, переніс до автомобіля "Mercedes ML", номерний знак НОМЕР_1, який перебував під керуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження. Помістивши частину наркотичного засобу до своєї лівої внутрішньої кишені куртки, а решту до салону вказаного автомобіля, на якому здійснював перевезення цього наркотичного засобу, до виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку автомобіля 01 квітня 2022 року поблизу буд. АДРЕСА_2 .
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор указує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням статей 69, 75 КК України та без додаткового покарання у виді конфіскації майна, не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і його особі внаслідок м`якості. На думку прокурора, апеляційний суд не навів в ухвалі обґрунтованого і належного мотивування підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення та не мотивував свого висновку про те, чому призначення ОСОБА_6 покарання із одночасним застосуванням положень статей 69, 75 КК України та без призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна відповідає загальним засадам призначення покарання. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370, ч. 2 ст. 419 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки це перешкодило суду апеляційної інстанції ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 указує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання у Загальній частині цього Кодексу.
Як убачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції з дотриманням зазначених вимог закону врахував наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме повне визнання ОСОБА_6 своєї вини, його щире каяття у вчиненому та бажання стати на шлях виправлення, про що свідчить висловлений ним жаль з приводу скоєного, заперечення можливості повторного скоєння злочину, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Врахував суд також і дані про особу ОСОБА_6, який є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має дружину у стані вагітності (09 липня 2023 року народила дитину), працює, пройшов лікування у КП "Волинський медичний центр терапії залежностей" (діагноз: "Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів. Вживання зі шкідливими наслідками"), відсутність суспільно-небезпечних наслідків, і дійшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст.307 КК України, застосувавши положення ст. 69 КК України.