ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25квітня 2024 року
м. Київ
справа № 643/7411/20
провадження № 51-4499км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
судового секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Московського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 12020220470002128 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Харківці Гадяцького району Полтавської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Московського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання про долю арештованого майна та процесуальні витрати.
Районний суд установив, що за обставин детально викладених у вироку ОСОБА_6 у період з 02 по 23 травня 2019 року в невстановлений час та за невстановлених обставин з метою підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці придбав у невстановленої особи листок непрацездатності серії АДС № 448650 з внесеними до нього рукописними записами, а саме його анкетними даними та неправдивими відомостями щодо перебування останнього в період з 02 по 23 травня 2019 року на амбулаторному лікуванні в ТОВ "МЕДАКОМ" розташованому в будинку АДРЕСА_2 .
Після цього, 23 травня 2019 року в денний час ОСОБА_6, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, де свою господарську діяльність здійснює Фірма "МИР" ТОВ, достовірно знаючи, що вказаний листок непрацездатності містить неправдиві відомості щодо наявності в нього захворювання та перебування на амбулаторному лікуванні, з метою підтвердження наявності законних підстав його відсутності на робочому місці в робочі дні та для уникнення застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудового законодавства (прогул без поважних причин), надав його головному бухгалтеру товариства, тобто використав завідомо підроблений документ.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою засудженого Полтавський апеляційний суд ухвалою від 18 квітня 2023 року залишив її без задоволення. У порядку ч. 4 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) змінив вирок районного суду та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строку давності.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строку давності та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що під час апеляційного перегляду вироку за апеляційною скаргою сторони захисту захисником було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строку давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності та його звільнення від неї. У такому випадку апеляційний суд повинен був з`ясувати думку засудженого щодо заявленого клопотання, однак цього не зробив і клопотання захисника не вирішив, а лише змінив вирок у порядку ч. 4 ст. 404 КПК.
Такі дії суду, на думку прокурора, призвели до порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
З огляду на це прокурор вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі статей 436, 438 та 440 КПК.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги.
До початку касаційного розгляду захисник ОСОБА_7 подала письмову заяву, в якій просила проводити касаційний розгляд без її участі та без участі засудженого. Вказала, що своє клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК підтримує та долучила до заяви письмову заяву засудженого, в якій він зазначає, що заяву захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строку давності підтримує.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час розгляду апеляційної скарги засудженого захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні усно заявила клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності через закінчення строку давності, визначеного в ст. 49 КК та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого та впорядку ч. 4 ст. 404 КПК змінив це рішення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строку давності.