ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 359/7790/20
провадження № 51-7838км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9, прокурора ОСОБА_10, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110100000315, за обвинуваченням
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Селище Літинського району Вінницької області, який проживав по АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст висунутого обвинувачення й оскаржених судових рішень
1. Органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду директора ТОВ "Бориспільміськбуд", будучи службовою особою юридичної особи приватного права, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
2. У 2004 році ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" розпочало будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 . З метою здійснення фінансування будівництва упродовж 2004-2005 років ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" уклало інвестиційні договори з інвестиційними компаніями ТОВ "Центроінвестбуд-2000", ТОВ "Інтерінвест", ТОВ "Престижінвест", ТОВ "Інвестлайн", ТОВ "Систем-Інвест" і ТОВ "Капіталоінвест", за якими об`єктом інвестування є будівництво квартир в житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 . За умовами зазначених договорів ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" зобов`язувалося передати квартири інвестиційним компаніям, які оплатили їх вартість у повному обсязі.
3. Упродовж 2005-2007 років інвестори - фізичні особи ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_8 і ОСОБА_31 за інвестиційними угодами, інвестиційними трьохсторонніми договорами про відступлення права вимоги та договорами купівлі-продажу майнових прав придбали у інвестиційних компаній майнові права на квартири в житлово-офісному комплексі за адресою: АДРЕСА_2 .
4. У 2007 році ТОВ "Агробудпереробка-ЛТД" припинило будівництво будинку № 97 по вул. Київський шлях в м. Борисполі у зв`язку з розпочатою процедурою банкрутства забудовника.
5. Відповідно до рішення Бориспільської міської ради Київської області від 08 червня 2010 року № 8032-67-V поштова адреса будинку АДРЕСА_3, що відображено у додаткових угодах з усіма фізичними особами - інвесторами.
6. Упродовж 2007-2010 років інвестори вели перемовини з засновником ТОВ "Агробудпереробка-ЛТД" ОСОБА_32 щодо вжиття правових та організаційних заходів з відновлення будівництва зазначеного вище будинку.
7. За наслідками проведених переговорів на початку листопада 2010 року засновник ТОВ "Агробудпереробка-ЛТД" ОСОБА_33 запропонував інвесторам укласти договори, відповідно яких вони набувають право вимагати виконання зобов`язання за інвестиційними угодами від ТОВ "Бориспільміськбуд", одним із засновників якого також був ОСОБА_33 і яке мало у повному обсязі виконати зобов`язання перед цими особами.
8. На зазначену пропозицію ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_35, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_8 і ОСОБА_31 погодились і кожен із них уклав із ТОВ "Агробудпереробка ЛТД", ТОВ "Бориспільміськбуд" та відповідною інвестиційною компанією чотиристоронні договори. Цими договорами передбачалося, що кожен інвестор набуває права вимагати від ТОВ "Бориспільміськбуд" повного та реального виконання зобов`язань за інвестиційною угодою, а також що інвестор свої зобов`язання про інвестування у житлове будівництво виконав у повному обсязі, сплачена ним сума є остаточною і перегляду не підлягає.
9. Після визнання ТОВ "Агробудпереробка-ЛТД" банкрутом ТОВ "Бориспільміськбуд" купило у нього за договором від 09 серпня 2013 року об`єкт незавершеного будівництва - зазначений вище житлово-офісний комплекс і прийняло на себе всі обов`язки, пов`язані з будівництвом об`єкта.
10. Із 06 травня 2014 року ОСОБА_11, ставши до виконання обов`язків директора ТОВ "Бориспільміськбуд", будучи керівником організації генерального підрядника, організував продовження будівництва будинку АДРЕСА_2 . За наслідками проведених будівельних робіт 07 липня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Бориспільміськбуд" (Генеральний підрядник) було видано сертифікат серії ІУ № 163171880503, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлово-офісного комплексу на АДРЕСА_3" (1-й пусковий комплекс) житлова секція № 3, секція № 4 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
11. Починаючи з жовтня 2017 року фізичні особи кредитори ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_8 і ОСОБА_31 зверталися до директора ТОВ "Бориспільміськбуд" ОСОБА_11 з вимогами передати у натурі майнові права на квартири, які були у повному обсязі інвестовані ними відповідно до інвестиційних договорів.
12. Однак ОСОБА_11 цих законних вимог інвесторів не виконав, а натомість у період з жовтня 2017 року до 24 квітня 2020 року умисно, всупереч своїм службовим повноваженням, визначеним у пунктах 2.1., 2.2., 2.7. та статті 10 Статуту очолюваного ним підприємства, порушивши умови укладених в листопаді-грудні 2010 року чотиристоронніх договорів між ТОВ "Бориспільміськбуд", ТОВ "Агробудпереробка ЛТД", інвестиційними компаніями та інвесторами і пунктів 5.3., 5.5. договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, незаконно відмовив потерпілим передати майнові права на квартири, безпідставно утримував це майно у власності ТОВ "Бориспільміськбуд" під приводом несплати інвесторами додаткових коштів, сплата яких не була передбачена жодними договорами. Цим самим виправданий, порушивши вимоги статті 41 Конституції України, частини 1 статті 509, частини 1 статті 510, статті 511, частини 1 статті 526, частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України щодо неприпустимості протиправного позбавлення права власності, одержав неправомірну вигоду для ТОВ "Бориспільміськбуд" усупереч його інтересам.
13. Зазначеними діями ОСОБА_11 завдав ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_36, ОСОБА_8 і ОСОБА_37 матеріальної шкоди на загальну суму 5 938 122,10 грн.
14. Крім цього, за наслідками проведених будівельних робіт 19 жовтня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Бориспільміськбуд" (Генеральний підрядник) було видано сертифікат серії ІУ № 163182921072, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: "Будівництво житлово-офісного комплексу на АДРЕСА_3" (2-й пусковий комплекс) житлова секція № 5, секція № 6 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
15. Починаючи з листопада 2018 року фізична особа кредитор ОСОБА_17 усно та письмово зверталася до директора ТОВ "Бориспільміськбуд" ОСОБА_11 з вимогою передати в натурі майнові права на проінвестовану нею квартиру у 5-ій секції будинку.
16. Проте виправданий цих законних вимог не виконав, а зловживаючи своїми службовими повноваженнями, у період з листопада 2018 року до 24 квітня 2020 року умисно, всупереч своїм службовим повноваженням, визначеним у пунктах 2.1., 2.2., 2.7. та статті 10 Статуту очолюваного ним підприємства, порушивши договірні зобов`язання ТОВ "Бориспільміськбуд", незаконно відмовив ОСОБА_17 передати майнові права на квартиру, безпідставно утримував це майно у власності ТОВ "Бориспільміськбуд" під приводом несплати потерпілою додаткових коштів, сплата яких не була передбачена жодними договорами. Цим самим виправданий, порушивши вимоги статті 41 Конституції України, частини 1 статті 509, частини 1 статті 510, статті 511, частини 1 статті 526, частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України, одержав для ТОВ "Бориспільміськбуд" усупереч його інтересам неправомірну вигоду. Зазначеними діями ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_17 матеріальні збитки на суму 219 564 грн.
17. Усього ОСОБА_11 внаслідок зловживання своїми повноваженнями службової особи ТОВ "Бориспільміськбуд" завдав потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 6 158 686 грн, що становить тяжкі наслідки.
18. 02 грудня 2020 року ОСОБА_11 помер. За заявою сина обвинуваченого про продовження судового провадження з метою реабілітації померлого суд першої інстанції розглянув обвинувачення по суті.
19. Вироком від 09 лютого 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області визнав ОСОБА_11 невинуватим і виправдав у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК.
20. Визнаючи висунуте обвинувачення недоведеним, суд виходив з такого.
21. Пропонуючи потерпілим укласти договори про врегулювання майнових відносин і здійснити на їх підставі доплати за об`єктами інвестування, ОСОБА_11 діяв у межах своїх службових повноважень, визначених статтями 9, 10 Статуту ТОВ "Бориспільміськбуд", виконуючи прийняті у 2017-2020 роках рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди на укладення і підписання ним від імені та в інтересах ТОВ "Бориспільміськбуд" зазначених вище договорів з інвесторами. Водночас загальні збори не наділяли ОСОБА_11 повноваженнями передати потерпілим майнові права на інвестовані квартири без здійснення доплат. Правомірність згаданих рішень загальних зборів судом не перевіряється, оскільки вирішення цього питання виходить за межі висунутого ОСОБА_11 звинувачення.
22. Як установив суд за результатами аналізу поданих сторонами і досліджених у судовому засіданні доказів, підставою прийняття вищим органом ТОВ "Бориспільміськбуд" рішення про необхідність здійснення інвесторами доплат було те, що товариство з 2013 року у період девальвації національної валюти, відсутності кредитування, збільшення вартості будівництва, самостійно добудували об`єкт, понісши значні витрати. Саме цими витратами ОСОБА_11 у низці письмових звернень до потерпілих від імені ТОВ "Бориспільміськбуд" мотивував необхідність доплат, відстоюючи інтереси очолюваного ним підприємства.
23. Звернув суд увагу і на суперечливість формулювання висунутого ОСОБА_11 обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті одночасно зазначено, що виправданий вчинив інкриміновані йому дії всупереч інтересам очолюваної ним юридичної особи приватного права і що в результаті цих дій ТОВ "Київміськбуд" отримало неправомірну вигоду. Разом із тим, з огляду на зазначене вище, використання виправданим своїх службових повноважень усупереч інтересам товариства суд визнав недоведеним.
24. Констатував суд недоведеність наявності у діях обвинуваченого і спеціальної мети - одержання неправомірної вигоди для себе або інших осіб, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони будь-якого корупційного злочину, у тому числі передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК.
25. Київський апеляційний суд ухвалою від 17 жовтня 2023 року залишив вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_11 без зміни.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
26. У касаційних скаргах прокурори ОСОБА_9, ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_7, кожен у своїй, заявили вимоги скасувати ухвалу апеляційного судуі призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а прокурор ОСОБА_9 і потерпіла ОСОБА_7 - також у зв`язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
27. Прокурор ОСОБА_9 в обґрунтування своїх касаційних вимог посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
27.1. необґрунтовано відмовив у повторному дослідженні письмових доказів, які, на думку прокурора, отримали неправильну оцінку суду першої інстанції;
27.2. всупереч приписам частини 2 статті 419 КПК не здійснив належної перевірки доводів апеляційної скарги прокурора про незаконність та необґрунтованість виправдувального вироку і, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не навів в ухвалі переконливих мотивів прийнятого рішення.
28. Крім цього, прокурор ОСОБА_9 і потерпіла ОСОБА_7 у касаційних скаргах, кожен у своїй, мотивуючи свої позиції щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону і неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, посилаються на те, що:
28.1. Суд дійшов хибних висновків про недоведеність вчинення ОСОБА_11 дій всупереч інтересам ТОВ "Бориспільміськбуд", оскільки діяння вважається вчиненим всупереч інтересам юридичної особи приватного права, якщо воно є незаконним і суперечить тим цілям і завданням, заради яких юридична особа створюється, а її службові особи наділяються певними повноваженнями. Виходячи зі змісту пунктів 2.1, 2.2, 2.7 та 10 Статуту інтереси ТОВ "Бориспільміськбуд" полягали у дотриманні вимог цивільного законодавства, що включає виконання майнових зобов`язань за договорами, і дії виправданого щодо відмови передати потерпілим квартири без здійснення ними доплат цим інтересам суперечили;
28.2. сам факт вимагання ОСОБА_11 в інвесторів доплат свідчить про його бажання одержати неправомірну вигоду, що утворює суб`єктивну сторону злочину, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК.
29. Крім цього, потерпіла ОСОБА_7 у своїй касаційній скарзі наводить такі аргументи:
29.1. всупереч висновкам судів виконання ОСОБА_11 як директором ТОВ "Бориспільміськбуд" обов`язку товариства передати квартири інвесторам без здійснення ними доплат не вимагало окремого погодження загальних зборів, оскільки такий обов`язок виник у ТОВ "Бориспільміськбуд" на підставі раніше укладених чотиристоронніх договорів;
29.2. узяті судами до уваги протоколи загальних зборів ТОВ "Бориспільміськбуд" про надання згоди на укладення ОСОБА_11 від імені та в інтересах ТОВ "Бориспільміськбуд" договорів з інвесторами про врегулювання майнових вимог шляхом здійснення ними доплат було надано стороною захисту всупереч вимогам статті 290 КПК на стадії судового розгляду і сторона обвинувачення та потерпілі не мали достатнього часу для ознайомлення з цими документами.
30. Прокурор ОСОБА_10 у касаційній скарзі як на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону посилається на здійснення апеляційним судом розгляду справи по суті, незважаючи на смерть обвинуваченого до початку розгляду справи судом першої інстанції. Дана обставина, як зазначається у скарзі, робила провадження у суді апеляційної інстанції безпредметним, а прийняття за його результатами рішення про скасування виправдувального вироку і постановлення ухвали про закриття кримінального провадження відповідно до пункту 5 частини статті 284 КПК з нереабілітуючої підстави було неможливим у силу положень статті 217 цього Кодексу, яка передбачає скасування з такої підстави лише обвинувального вироку. Водночас прокурор наголошує, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд), сформульований у постанові від 09 вересня 2023 року, не підлягає застосуванню у цій справі. Адже у згаданій постанові об`єднана палата висловилася про необхідність розгляду по суті апеляційних скарг на виправдувальний вирок з дотриманням вимог статей 404, 419 КПК у разі отримання інформації про смерть виправданого під час апеляційного провадження. Тоді як ОСОБА_11 помер до початку розгляду справи судом першої інстанції, а отже обставини зазначених справ істотно відрізняються. За обставин цієї справи, як вважає прокурор, смерть обвинуваченого унеможливлювала апеляційний розгляд, а тому апеляційне провадження підлягало закриттю.
31. На касаційні скарги прокурорів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_7 захисник ОСОБА_38 в інтересах виправданого ОСОБА_39 подав заперечення, в яких навів доводи щодо законності й обґрунтованості ухвали апеляційного суду, просив залишити її без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
32. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційні скарги прокурора ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_7, частково підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10, просила скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі істотного порушення вимог статті 419 КПК у зв`язку з неналежною перевіркою доводів апеляційних скарг про незаконність і необґрунтованість виправдання ОСОБА_40 і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
33. Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала свою касаційну скаргу і касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 та частково підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
34. Потерпілий ОСОБА_8 підтримав касаційні скарги потерпілої ОСОБА_7 і прокурора ОСОБА_9 та частково підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
35. Захисниця ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила правову позицію і доводи на її обґрунтування, зазначені у запереченнях захисника ОСОБА_41 на касаційні скарги прокурорів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_7, просила залишити ці скарги без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Мотиви суду
36. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи щодо нездійснення апеляційним судом повторного дослідження доказів
37. Посилання прокурора ОСОБА_9 у касаційній скарзі як на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону на відмову апеляційного суду у повторному дослідженні письмових доказів не ґрунтуються на вимогах частини 3 статті 404 КПК.
38. Згідно з цією нормою процесуального права суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
39. Як видно з журналу судового засідання і технічного запису процесу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив клопотання державного обвинувача, що було викладене в апеляційній скарзі, про повторне дослідження окремих доказів, оскільки матеріали справи і доводи відповідного клопотання не свідчили про дослідження їх місцевим судом не повністю або з порушеннями (т. 18, а. с. 150-173, 199-201). За наведених обставин апеляційний суд не мав процесуальних підстав дублювати дії, передбачені статтею 358 КПК, виконані судом першої інстанції. Водночас суд другої ланки погодився з оцінкою доказів, даною місцевим судом, а тому закріплений у статті 23 КПК принцип безпосередності судового процесу не порушив.
Доводи щодо порушення апеляційним судом вимог статті 419 КПК
40. Всупереч доводам, наведеним у касаційній скарзі прокурора ОСОБА_9, апеляційний суд ретельно перевірив його аргументи щодо відсутності фактичних і правових підстав для виправдання ОСОБА_11 дав на них вичерпні і переконливі відповіді та, залишаючи апеляційну скаргу державного обвинувача без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави визнання її необґрунтованою, з якими колегія суддів погоджується.
41. Зокрема, кримінальне провадження згідно з частиною 1 статті 22 КПК здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод та законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
42. Одним із засадничих принципів кримінального судочинства є презумпція невинуватості, зміст якої розкрито у статті 62 Конституції України і статті 17 КПК. Згідно з цим принципом особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.