30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 552/850/22
провадження № 61-7696св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державна установа "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", яка підписана представником Дерев`янко Тетяною Григорівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (далі - ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ") про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за весь час відсторонення від роботи.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 за фахом прийнятий до ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на посаду завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування.
У листопаді 2021 року від нього постійно та незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, а також почали застосовувати обмеження прав працівника щодо повноцінної роботи.
Відповідно до наказу в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" № 67 від 11 листопада 2021 року працівників установи ознайомлено з вимогою обов`язкового щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 до 08 грудня 2021 року та попереджено про відсторонення працівників від роботи до усунення причин, що зумовили відсторонення, які не зробили щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
09 грудня 2021 року позивача ознайомлено з наказом про відсторонення від роботи та в цей же день він подав заяву про відмову від вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 та про неприпустимість примушування до вакцинації під загрозою відсторонення від роботи. У заяві він виклав всі факти та посилання щодо ризикованого медичного експерименту, як щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
10 грудня 2021 року позивачу було відмолено у скасуванні наказу про його відсторонення.
Зазначив, що наказ роботодавця № 67 від 11 листопада 2021 року (зазначений як підстава відсторонення) винесений на підставі підзаконних нормативно-правових актів, тоді як роботодавець у відповідності до статті 92 Конституції України може керуватись тільки законами.
Статтею 12 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" не визначає в Календарі обов`язкових щеплень щеплення проти ГРВІ COVID-19.
Вважав, що наказ про його відсторонення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки чинним трудовим законодавством не передбачена така підстава відсторонення працівників від роботи, як відсутність щеплення від COVID-19, та, крім того, порушено процедуру відсторонення, якій повинно передувати подання відповідної посадової особи державної санітарно - епідеміологічної служби щодо усунення його від роботи згідно зі статтею 7 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", порушено його конституційне право на працю.
Позивач просив:
визнати протиправним та скасувати наказ в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" від 09 грудня 2021 року № 252-к/тр "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1";
зобов`язати ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" негайно поновити ОСОБА_1 на роботі шляхом допуску до роботи на посаді, яку він займав до відсторонення в ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ", а саме на посаді завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування;
стягнути з ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на користь ОСОБА_1 з виплатою позивачу невиплачену заробітну плату за весь час незаконного відсторонення від роботи, починаючи з 09 грудня 2021 року з розрахунку середньомісячної заробітної плати по день фактичного дефиренційованого розрахунку, з урахуванням підвищення зарплат медичних працівників закладів охорони здоров`я з 01 січня 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2022 року у складі судді Шаповал Т. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення допуску до роботи, стягнення невиплаченої заробітної плати за весь час відсторонення від роботи відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Вакцинування для працівників з наведеного переліку є обов`язковим, не робити його можуть лише ті працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень. ОСОБА_1 не надав відповідачу та суду доказів наявності у нього абсолютних протипоказань до щеплення проти COVID-19. Відповідач, видавши оспорюваний наказ, застосував в порядку, передбаченому законом (статтею 46 КЗпП України), відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено нормами законодавства. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції вважав безпідставними твердження позивача про порушення відповідачем права на працю, оскільки право позивача на працю у ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач відмовився від обов`язкового щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.
Суд першої інстанції врахував, що в законодавстві України відсутня норма, яка дозволяла б примусову вакцинацію. А саме, навіть якщо щеплення обов`язкове, змусити будь-кого вакцинуватися примусово неможливо, а тому у разі відсутності вакцинації діюче законодавство дозволяє відсторонювати деяких працівників від роботи без виплати заробітної плати. Розглядаючи цю справу, суд зазначив, що обов`язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Між тим, такі втручання цілком припустимі з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2022 року скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" від 09 грудня 2021 року № 252-к/тр "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1".
Стягнуто з ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 09 грудня 2021 року по 24 березня 2022 березня у сумі 46 422,72 грн з відрахуванням із цієї суми обов`язкових податків та платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на користь ОСОБА_1 частину судового збору, сплаченого за подачу позову до суду, у сумі 992,40 грн.
Стягнуто з ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 488,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
ОСОБА_1, як працівник ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ", перебуваючи на посаді завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування, підпадає під перелік працівників передбачених Переліком № 2153. ОСОБА_1 відмовився від щеплення проти COVID-19 та був відсторонений від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати;
проте, аналізуючи дотримання роботодавцем вимог статті 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивача тим, що він, працюючи на посаді завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку. В ході апеляційного розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту, що дії роботодавця були пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи - меті охорони здоров`я населення, працівників чи самого позивача. З цих підстав апеляційний суд визнав недійсним оспорюваний наказ;
частково задовольняючи позовні вимоги в частині періоду невиплати заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, суд апеляційної інстанції вказав, що позивача допущено до роботи з 25 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року № 380, тому період стягнення становитиме з 09 грудня 2021 року по 24 березня 2022 року, який включає 72 робочих дні. При визначенні розміру середньоденної заробітної плати суд керувався положеннями постанови Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та визначив суму до стягнення 46 422,72 грн (644,76 грн (середньоденна заробітна плата) х на 72 робочих дні);
у задоволенні позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі шляхом допуску до роботи суд апеляційної інстанції відмовив з урахуванням наказу в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" від 24 березня 2022 року про допуск ОСОБА_1 до роботи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2023 року ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" подала касаційну скаргу за підписом представника Дерев`янко Т. Г., в якій просить постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норм матеріального права, суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
При вирішенні справи суд першої інстанції зробив правильний висновок, що в питанні відсторонення позивача від роботи принцип важливості суспільних інтересів превалював над особистими правами, адже втручання держави у право на повагу до приватного життя мало об`єктивні підстави, було нагальним, обґрунтованим та виправданим. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27, 49 Конституції України. Натомість судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що позивач працює в ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" на посаді завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування. Враховуючи характер роботи позивача, він був зобов`язаний тісно співпрацювати не лише з співробітниками ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ", а й з великою чисельністю інших громадян.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року касаційну скаргу ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 552/850/22 за касаційною скаргою ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ", витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2023 року матеріали цивільної справи № 552/850/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 липня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17, від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19, від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17, від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 працює в ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ"на посаді завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування.
Згідно з наказом в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ"Хайлова А. В. від 11 листопада 2021 року № 67 про щеплення проти COVID-19, порядок надання підтверджувальних документів та наслідки невиконання, наказано не пізніше 08 грудня 2021 року надати інспектору з кадрів установи документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19:
документ, який підтверджує, що працівник отримав повний курс вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19;
довідку про протипоказання до вакцинації проти COVID-19.
У разі ненадання до 08 грудня 2021 року працівниками установи одного із цих документів, 09 грудня 2021 року вони будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України.
Згідно з актом від 12 листопада 2021 року № 2, який складений старшим інспектором з кадрів ОСОБА_3 у присутності заступника генерального директора Анатолія Журавльова, завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань, лікаря - епідеміолога ОСОБА_5, провідного юрисконсульта ОСОБА_6, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з наказом № 67 від 11 листопада 2021 року та засвідчувати ознайомлення підписом.
Відповідно до акта № 4 від 08 грудня 2021 року, складеного старшим інспектором з кадрів ОСОБА_3 у присутності заступника генерального директора Миколи Асаула, провідного юрисконсульта ОСОБА_6, старший інспектор з кадрів запропонувала ОСОБА_1 надати документи про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої корона вірусом SARS - CoV-2, за формою № 028/1-о на підставі наказу № 67 від 11 листопада 2021 року. ОСОБА_1 відмовився.
Також позивача проінформували про правові наслідки відмови або ухилення від обов`язкового проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 та відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України.
Наказом в. о. генерального директора ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" Хайлова А. В. від 09 грудня 2021 року № 252-к/тр ОСОБА_1, завідувача відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань, лікаря з гігієни харчування, відсторонено від роботи з 09 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.