ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 643/651/21
провадження № 61-10981св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мордак Інни Сергіївни, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2021 року у складі судді Поліщук Т. В., ухвалу Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), в якому просив:
- визнати припиненим з 05 березня 2014 року кредитний договір №11144430000 від 20 квітня 2007 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, про надання кредиту в сумі 338 000,00 швейцарських франків;
- припинити дії АТ "УкрСиббанк" по нарахуванню відсотків за кредитним договором з дати ухвалення судового рішення;
- визнати протиправними дії АТ "УкрСиббанк" по нарахуванню відсотків за кредитним договором після пред`явлення позивачем вимоги про дострокове погашення боргу в розмірі 2 428 582,30 грн (шляхом пред`явлення позову до Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/1385/14-ц);
- відновити становище позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором, яке існувало у позичальника станом на дату вимоги про дострокове погашення боргу в розмірі 2 428 582,30 грн, відповідно до якого борг позивача за кредитним договором становить 2 428 582,30 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №11144430000 від 20 квітня 2007 року позивач отримав кредит в сумі 338 000,00 швейцарських франків. З певного періоду часу ним допускались порушення умов договору в частині повернення отриманого кредиту, у зв`язку з чим станом на 22 січня 2014 року у нього перед банком виникла заборгованість і банк звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до нього та до поручителя ОСОБА_2 про солідарне стягнення суми боргу у розмірі 268 570,33 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становило 2 349 763,71 грн, з яких: 230 529,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становило 2 016 937,77 грн - кредитна заборгованість; 38 040,92 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становило 332 825,94 грн - заборгованість за процентами; 9 008,71 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становило 78 818,59 грн - заборгованість з пені за порушення терміну повернення кредиту та процентів, а всього - 2 428 582,30 грн.
3. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року у справі №638/1385/14-ц, яке залишено без змін в частині стягнення боргу ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2017 року, позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості у розмірі 2 428 582,30 грн задоволено.
4. Позивач зазначає, що 22 січня 2014 року шляхом подання позовної заяви до Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/1385/14-ц банк пред`явив до позивача вимогу про дострокове повернення суми кредиту, а тому кінцевим строком повернення кредиту є 04 березня 2014 року. Оскільки з цієї дати кредитний договір припинив свою дію, тому подальше нарахування будь-яких сум процентів та інших платежів банком суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам кредитного договору.
5. Посилаючись на те, що АТ "УкрСиббанк" продовжує нарахування відсотків за вказаним кредитним договором, незважаючи на припинення правовідносин між сторонами, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року, у позові відмовлено.
7. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони відповідача на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Груп" відмовлено.
8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що положеннями статті 593 ЦК України не передбачено такої підстави для припинення зобов`язання, як зміна банком строку дії кредитного договору шляхом направлення вимоги на адресу позичальника про дострокове погашення кредиту. Вимога про дострокове погашення кредиту змінює лише термін кредитування, але не припиняє відносин щодо виконання умов кредитного договору. Надісланням вимоги кредитор не припиняє укладений із боржником кредитний договір, а вимагає дострокового погашення повної суми заборгованості. При цьому, кредитор втрачає виключно право вимоги процентів за подальші платежі, тіло кредиту ж, із уже нарахованими процентами і пенею, що підлягає обов`язковому виконанню.
9. Оскільки на час розгляду справи зобов`язання позивача перед банком є невиконаним, та судами не встановлено жодної з підстав, визначених статтями 599, 609 ЦК України, для визнання припиненим зобов`язання позивача перед банком за кредитним договором, суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову.
10. Відхиляючи доводи позивача про те, що банк продовжував нарахування йому відсотків, не дивлячись на припинення правовідносин за кредитним договором, що порушує його права та суперечить його інтересам, і до переліку способів захисту прав та законних інтересів, встановлених статтею 16 ЦК України, належить такий спосіб як припинення дії, яка порушує право, апеляційний суд виходив з того, що такі є суб`єктивним тлумаченням позивача щодо фактичних обставин та норм діючого законодавства.
11. Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони відповідача на його правонаступника, апеляційний суд виходив з відсутності доказів відступлення права вимоги/факторінгу, укладеного 16 вересня 2021 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Інвестмент Юніон", та в подальшому ТОВ "Фінанс Проперті Групп", відповідно до якого останнє набуло право вимоги, яким володіло АТ "УкрСиббанк" за кредитним договором №11144430000 від 20 квітня 2007 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мордак І. С. на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2024 року заяву представника АТ "УкрСиббанк" - адвоката Ребрика А. М. про заміну сторони у справі правонаступником задоволено. Замінено відповідача - АТ "УкрСиббанк" на товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН" у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання кредитного договору припиненим, визнання протиправними та припинення дії щодо нарахування відсотків, та відновлення становища.
15. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мордак І. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 564/2199/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 643/9153/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга мотивована тим, що до переліку способів захисту прав та законних інтересів, встановлених статтею 16 ЦК України, належить такий спосіб, як припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення. Проте банк після звернення з вимогою про дострокове стягнення заборгованості та ухвалення рішення про таке стягнення продовжує нараховувати позивачу відсотки, у зв`язку з чим за довідкою-розрахунком заборгованості станом на 31 травня 2021 року вона складає 15 812 821,20 грн.
20. Зазначає, що при наявності донарахованих процентів та пені після ухвалення рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, направлені ним грошові кошти на погашення суми боргу будуть зараховані не на погашення боргу за рішенням суду, а на донараховану пеню та відсотки, що порушує його права.
21. Посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц, суди не врахували, що відповідно до цих висновків застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
22. Відтак, перебуваючи у стані правової невизначеності з кредитором АТ "УкрСиббанк", позивач був вимушений використовувати превентивний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, тобто самостійно ініціювати судовий процес, в якому прагне досягти юридичної визначеності з питання законності розміру нарахованої до сплати заборгованості на підставі кредитного договору та строку, протягом якого таке порушення є правомірним згідно з діючим законодавством України.
23. Вказує, що державним реєстратором - нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луніною Т. А. 18 січня 2022 року було прийнято рішення №62918384 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру загальною площею 249,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Фінанс Проперті Групп" в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором №11144430000 від 20 квітня 2007 року. Згідно з наданими державному реєстратору іпотекодержателем вимог про усунення порушень, розмір його заборгованості за цим кредитним договором станом на 16 вересня 2021 року становить 15 312 043,40 грн.
24. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував ту обставину, що рішення суду першої інстанції було ухвалено без повідомлення позивача належним чином. Посилання суду на те, що позивачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі не може свідчити про належне повідомлення про дату та час судового розгляду, адже дата судового засідання, зазначена в ухвалі про відкриття провадження у справі, і дата фактичного розгляду справи та ухвалення судового рішення, не співпадають. Посилання на те, що позивач міг самостійно дізнатися про час і місце розгляду справи з сайту "Судова влада України", не звільняє суд від виконання обов`язку щодо належного і своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
25. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "УкрСиббанк" на касаційну скаргу, в якому він просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України або залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11144430000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 338 000,00 швейцарських франків, зі сплатою процентів, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором, строком до 20 квітня 2018 року.
27. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року у справі №638/1385/14-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу з повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом №11144430000 від 20 квітня 2007 року у розмірі 268 570,33 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становить 2 349 763,71 грн, з яких:
230 529,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становить 2 016 937,77 грн - кредитна заборгованість; 38 040,92 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становить 332 825,94 грн - заборгованість за процентами та заборгованість з пені за порушення термінів повернення кредиту, та процентів за кредитом у розмірі 9 008,71 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2014 року становить 78 818,59 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1827,00 грн з кожного.
28. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що 25 серпня 2011 року між позичальником та банком укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, відповідно до якої змінено форму кредитування з кредитної лінії на кредит без права отримання позичальником нових траншів, та встановлено фіксовану суму кредиту, а також укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки.
29. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №11144430000 від 20 квітня 2007 року станом на 31 травня 2021 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 518 968,72 швейцарських франків, з яких: заборгованість за кредитом - 230 529,41 швейцарських франків; заборгованість за процентами за користування кредитом 61 921,78 швейцарських франків; заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором строк у розмірі 226 517,53 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31 травня 2021 року всього становить
15 812 821,20 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
30. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.