ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/12091/22
провадження № 61-1494св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Власюк Катерини Петрівни на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 (за українським паспортом - ОСОБА_2, за російським паспортом - ОСОБА_2, за паспортом Сполучених Штатів Америки - ОСОБА_2 ), третя особа, - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання дітей та визначення місця проживання дітей.
2. В судовому засіданні 25 травня 2023 року представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 255 ЦПК України, яке мотивована тим, що ОСОБА_2 є громадянином США, останнім місцем проживання сторін є США. Позивач не проживає на території України, діти сторін народились за межами України.
05 червня 2020 року сторони уклали шлюб у штаті Флорида США, а тому вказана справа з іноземним елементом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в судах України.
3. Звертав увагу, що на час відкриття провадження у справі сторони та діти фактично не проживали в Україні.
4. Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки відповідач має громадянство України, а тому у відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня
2023 року у складі судді Осаулова А. А. провадження у справі за позовом
ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснено позивачу про можливість захисту своїх прав відповідно до вимог Гаазької конвенції 1996 року.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір у справі, яка переглядається, стосується правовідносин між дітьми та батьками, водночас, сторони на час відкриття провадження у справі проживають за межами України, що виключає безумовну підсудність цього спору судам України за правилами статей 75, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", оскільки на момент відкриття провадження у справі сторони вже не проживали на території України (доказів протилежного суду не надано).
7. Відтак правовідносини батьків і дітей мають визначатися за законодавством Договірної сторони, на території якої постійно проживають діти, а тому суд вважає, що справа непідсудна судам України та має розглядатися відповідним судом іноземної держави та не підлягає розгляду відповідно до цивільного законодавства України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір у справі стосується правовідносин між дітьми та батьками, водночас сторони тимчасово проживають за межами України. В свою чергу постійним місцем проживання дитини на момент відкриття провадження Шевченківським районним суду м. Києва 08 вересня 2022 була Україна.
10. Стаття 5 Гаазької конвенції 1996 року містить загальне правило стосовно юрисдикції органів Договірної Держави за місцем постійного проживання дитини, а статті 6 та 7 цієї Конвенції містять спеціальні виключення. Зокрема, стаття 7 Конвенції врегульовує питання юрисдикції при неправомірному переміщенні або утриманні дитини, чого в даній справі не встановлено, оскільки позивачка разом з дітьми виїхали з України внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
11. Апеляційний суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі очевидно та поза всяким розумним сумнівом порушує вимоги закону щодо юрисдикції суду України щодо вирішення даного спору та порушує права матері дітей ОСОБА_1, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на доступ до правосуддя.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката
Власюк К. П., на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Власюк К. П., про зупинення провадження у справі.
14. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Власюк К. П. про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року та зупинення провадження у справі № 761/12091/22. Справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 200/421/19; апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; суд не врахував наявність відзиву на апеляційну скаргу, який надійшов до початку розгляду справи по суті, відповідно безпідставно в оскаржуваному судовому рішення вказав про відсутність відзиву, допустивши халатність; не розглянув (відхилив) клопотання; суд прийняв та долучив до матеріалів справи новий доказ, не з`ясувавши думку інших учасників справи.
17. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ані норма Закону України "Про міжнародне приватне право", ані інші законодавчі акти не передбачають, що національні суди можуть приймати до свого провадження і розглядати справи про розірвання шлюбу тавизначення місця проживання дитини, відповідачем за яким є громадянин іншої держави, який не має місця проживання або місцезнаходження в Україні.
18. Апеляційний суд не врахував, що відповідач є громадянином США та проживає на території США, шлюб між сторонами було укладено 05 червня
2020 року у штаті Флорида, народження малолітнього ОСОБА_4 відбулось ІНФОРМАЦІЯ_3 у США, а народження малолітнього ОСОБА_3 відбулось ІНФОРМАЦІЯ_4 в Італії, тому в силу вимог пункту 7 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", вимога про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не може бути предметом розгляду в суді на території України.
19. Також зазначає, що апеляційним судом порушено права відповідача, оскаржувана постанова прийнята односторонньо, без урахування його позиції по справі та з порушенням принципу змагальності сторін, оскільки судом не враховано його відзив на апеляційну скаргу, проігноровано клопотання його представника про відкладення розгляду справи.
20. Вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не дослідив долучені до відзиву від 27 березня 2023 року на позовну заяву копії паспортів малолітніх громадян США ОСОБА_4 та ОСОБА_3, видані компетентними органами штату Флорида, та відповідь Державної прикордонної служби України
№91-7235/18/23 від 20 лютого 2023 року, а також взяв до уваги неналежний та недопустимий доказ - копію наказу англійського суду "In the High Court of Justice Family Division sitting at the Royal Couts of Justice, Strand" № НОМЕР_1, яким відповідачу відмовлено у задоволенні його заяви щодо повернення згідно з Гаазькою конвенцію про цивільні аспекти міжнародного викрадення дитини
1980 року, зазначивши, що заявник не довів що постійним місцем проживання дітей є США станом на 09 червня 2022 року, оскільки такий не був поданий у суді першої інстанції.
21. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за паспортами є громадянами України.
23. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, з 16 листопада 2006 року.
24. Згідно з довідкою заступника директора ОСББ "Велика Житомирська, 20" від 08 листопада 2022 року № 1/08-11-22, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно проживали за адресою: АДРЕСА_1, з червня 2021 року по березень 2022 року.
25. В матеріалах справи наявна копія паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_2, виданого Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 22 травня 2006 року, а також копія картки платника податків, відповідно до якої дата реєстрації відповідача у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків - 30 травня 2006 року, копії закордонних паспортів громадянина України № НОМЕР_3 та НОМЕР_5.
26. Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4, виданого Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 11 грудня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, та ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, зареєстрували шлюб
11 грудня 2019 року, актовий запис №3088.
27. Сторони мають спільних дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження - штат Флорида, Сполучені Штати Америки, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження - м. Мерате, Італія.
28. Згідно з довідками, виданими Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія, №6121/КВ/536-188/ГР та №6121/КВ/536-189/ГР від 04 серпня 2022 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровані громадянами України.
29. В матеріалах справи наявний консультативний висновок педіатра Клініки персоналізованої медицини "Євролаб" щодо пацієнта ОСОБА_4 від 02 вересня 2021 року.
30. 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 заключила договір №22Юр-п про надання медичної допомоги (програма ведення пологів "Мої пологи Преміум") з товариством з обмеженою відповідальністю "Ісіда-ІVF", за яким здійснила оплату послуг на суму 112 000,00 грн.
31. 13 лютого 2022 року ОСОБА_2 уклав договір оренди квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
32. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року у справі №761/10595/22 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 грудня 2019 року у Печерському районному в місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві, актовий запис №3088 від 11 грудня 2019 року. Вказана справа перебуває на розгляді Київського апеляційного Суду за апеляційною скаргою адвоката Власюк К. П. в інтересах ОСОБА_2 .
33. Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року справу № 344/9293/22за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, - Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей та сім`ї, про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними батьком, який проживає окремо від них, передано для розгляду за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, оскільки відповідач ОСОБА_2, відповідно до відповіді з Єдиного демографічного реєстру № 146462 від 13 липня 2023 року, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
34. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про громадянство" законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
35. Як передбачено статтею 19 Закону України "Про громадянство" підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
36. Відповідач ОСОБА_2 у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
37. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
40. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.