ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 191/3312/20
провадження № 61-9717св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Куташвілі Вікторією Олексіївною, на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року у складі судді Кухар Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у складі колегії суддів:Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через представника за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав інтелектуальної власності на торговельну марку шляхом заборони використання торговельної марки та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до свідоцтва від 25 квітня 2018 року № НОМЕР_2, виданого Державним підприємством (далі - ДП) "Український інститут інтелектуальної власності України", ОСОБА_1 набув право власності на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_5", віднесених до 12 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП), а саме: човни, надувні човни.
Згідно з відкритих електронних реєстрів ДП "Український інститут інтелектуальної власності України" відповідач не має свідоцтва на знаки для товарів і послуг з аналогічних товарів.
Відповідно до відкритих електронних реєстрів ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" ОСОБА_2 не має свідоцтва про відповідність підприємства на виробництво суден, сертифікатів відповідності, проєктів на судна, які він реалізує, в зареєстрованому законом порядку.
07 жовтня 2020 року на запит представника ОСОБА_4 до ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" від 30 вересня 2020 року було отримано відповідь, за змістом якої стало відомо, що ОСОБА_2 не звертався до Регістра із заявою на визнання підприємства та розгляду проектної документації на малі судна.
Позивач не укладав з відповідачем жодних угод, не надавав йому дозволу використовувати торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_5" (далі - ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_5") на території України, здійснювати продаж продукції, її рекламування.
На веб-сайтах в мережі Інтернет, зокрема за посиланнями:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_3
- ІНФОРМАЦІЯ_4
- ІНФОРМАЦІЯ_7;
- ІНФОРМАЦІЯ_6
розміщено оголошення щодо реалізації продукції ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_5" з використанням фірмового знаку " ІНФОРМАЦІЯ_5".
Відповідно до інформації, розміщеної на зазначених сайтах, господарську діяльність здійснює ОСОБА_2
27 квітня 2020 року представник позивача - ОСОБА_4 направила претензію відповідачу, в якій зазначила про порушення прав на товарний знак, просила зупинити використання товарного знака "ІНФОРМАЦІЯ_5," зокрема нанесення його на продукцію, її зберігання із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет.
На час подання позовної заяви будь-яких дій, спрямованих на усунення порушення прав, здійснено не було.
Просив визнати неправомірним використання товарного знаку ОСОБА_2 та таким, що порушує права власника свідоцтва на знак для товарів і послуг від 25 квітня 2018 року № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 використання знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_5", нанесення такого позначення на продукцію, її зберігання із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 190 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року позов задоволено. Визнано використання товарного знака ОСОБА_2 неправомірним і таким, що порушує права власника свідоцтва на знак для товарів і послуг від 25 квітня 2018 року № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 . Заборонено ОСОБА_2 використовувати знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_5", що належить ОСОБА_1 згідно із свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 25 квітня 2018 року № НОМЕР_2, нанесення такого позначення на продукцію, її зберігання із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 190 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів, що використання відповідачем товарного знака "ІНФОРМАЦІЯ_5" на своїх сайтах є неправомірним і таким, що порушує права власника згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 25 квітня 2018 року № НОМЕР_2.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, поданої адвокатом Миргородським В. П., про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року відмовлено.
Відмовивши у задоволенні цієї заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про наявність ухваленого заочного рішення суду з 19 травня 2021 року, отже, його представник, звернувшись до суду 26 травня 2021 року із заявою про перегляд заочного рішення, пропустив строк на подання цієї заяви і не просив його поновити.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Суди неодноразово переглядали справу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року відмовлено.
Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необізнаність ОСОБА_2 про всі обставини справи, неналежне представництво його інтересів представником Миргородським В. П., оголошення 24 лютого 2022 року Указом Президента України воєнного стану не є поважними причинами поновлення процесуальних строків, оскільки вказане суперечить матеріалам справи.
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2022 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд, скасувавши вказану ухвалу, керувався тим, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, залишив поза увагою частину четверту статті 287 ЦПК України, згідно з якою у випадку залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дніпровський апеляційний суд оскаржуваною постановою від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивач відповідного дозволу або ліцензії на використання знаку для товарів і послуг відповідачу не надавав, водночас згідно зі скан-копіями сторінок веб-сайтів у мережі Інтернет ОСОБА_2 публікував оголошення щодо реалізації продукції ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_5" з використанням фірмового товарного знаку "ІНФОРМАЦІЯ_5".
Доводи апеляційної скарги щодо наданих позивачем скріншотів, як неналежних доказів, суд відхилив, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції питання належності наданих доказів не порушувалося, тому суд першої інстанції правомірного взяв їх до уваги.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що прийняти від однокласника пропозицію про підробіток, а саме відправку покупцям вказаного товару, чим визнав, що займався торговою діяльністю.
Посилання в апеляційній скарзі, що знаки, які зображені на скріншотах, є відмінними від логотипу ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_5", суд не взяв до уваги, оскільки факт тотожності цих знаків встановлений рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року у справі № 757/41144/21-ц.
Розмір відшкодування, на яке мав розраховувати позивач, встановлений законами, чинними на час виникнення спірних правовідносин та на час вчинення порушення, тому немає перешкод у його застосуванні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_2 через адвоката Куташвілі В. О. через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 587/2051/18, від 25 травня 2022 року у справі № 457/1153/20, провадження № 61-2446св22, від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 17 березня 2020 року у справі 911/2674/17; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Аргументи інших учасників справи
Відзив до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що свідоцтво на знак товарів і послуг № НОМЕР_2 видане відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", 25 квітня 2018 року зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.