Постанова суду № 694/1425/22 від 17.04.2024 про видачу судового наказу про стягнення аліментів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 694/1425/22

провадження № 61-12724св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

боржник - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Держан Валентина Василівна, на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року в складі судді Федорець С. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Нерушак Л. В., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви та судового наказу

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Судовим наказом Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 серпня 2022 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд судового наказу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами.

Заява ОСОБА_2 мотивована тим, що на час ухвалення судового наказу було чинним рішення виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 14 травня 2021 року № 162 щодо доцільності визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком. До 06 червня 2022 року дитина проживала разом з ним та перебувала на його утриманні. 07 червня 2022 року мати з його дозволу забрала сина на один день, однак наступного дня дитину не повернула, а 09 червня 2022 року виїхала разом з неповнолітнім ОСОБА_3 за межі території України до Республіки Польща. За його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо викрадення дитини.

ОСОБА_2 вказував, що ОСОБА_1 не проживає разом з дитиною за зазначеною у заяві про видачу судового наказу адресою у місті Ватутіне Черкаської області, на телефонні дзвінки не відповідає, тому батько не мав можливості надавати кошти на утримання дитини. Вказані обставини є підставою для перегляду судового наказу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами, визначеними пунктом 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 приховала від суду вказані обставини.

ОСОБА_2 просив заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати судовий наказ Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року, відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року задоволено. Судовий наказ, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області 22 вересня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 серпня 2022 року та до повноліття дитини, стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь держави у розмірі 248,10 грн, скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається боржник, є нововиявленими. Доводи ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є обґрунтованими, оскільки надано докази, які спростовують факти, покладені в основу судового наказу про стягнення аліментів.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2023 року (в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Держан В. В. задоволено. Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки вказані ним обставини не є нововиявленими відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року (у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. В.) скасовано постанову Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2023 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про можливість розгляду цієї справи у письмовому позовному провадженні без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга містила неправильну адресу місця проживання ОСОБА_2 . Направлення судом кореспонденції за зазначеною ОСОБА_1 в апеляційній скарзі адресою, за якою ОСОБА_2 не проживає або не зареєстрований, не можна вважати належним повідомленням про розгляд справи. Суд апеляційної інстанції не здійснив заходів щодо встановлення дійсного місця реєстрації та проживання боржника. Отже, ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, його право на доступ до правосуддя порушене.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Держан В. В. залишено без задоволення, ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо порушення судом норм процесуального права при видачі судового наказу.

Надані ОСОБА_1 докази не свідчать про виникнення у неї безспірного права грошової вимоги на час видачі судового наказу, а саме права на стягнення аліментів з ОСОБА_2, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування вказаного наказу та відмову у його видачі. Рішення органу місцевого самоврядування про визначення місця проживання дитини свідчить про наявність у батьків спору щодо місця проживання сина, що унеможливлює вирішення питання про стягнення аліментів у наказному провадженні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не подав до суду належних та допустимих доказів, що станом на 22 вересня 2022 року або у червні 2022 року він проживав із сином чи утримував його. Апеляційний суд не зазначив, які саме юридичні факти, що існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, є істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Суди дійшли помилкового висновку про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки боржник не навів таких обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення, а висновок органу опіки та піклування не є доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини. Висновок органу опіки та піклування не є рішенням суду про встановлення місця проживання дитини.

Апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника, чим порушив право заявника на судовий захист. Боржник не подав до суду доказів, що станом на час видачі судового наказу дитина проживала з ним чи була на його утриманні. Обставини, на які посилається ОСОБА_2, не є нововиявленими відповідно до статті 423 ЦПК України. Помилковими є висновки апеляційного суду щодо відсутності у заявника права грошової вимоги на час видачі судового наказу, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у відповідному розмірі.

ОСОБА_1 разом із дитиною зареєстрована у місті Ватутіне Черкаської області, що підтверджується відповідною довідкою, копією будинкової книги та рішенням органу опіки та піклування Ватутінської міської ради, водночас у зв`язку з військовою агресією на час винесення судового наказу та на час звернення з касаційною скаргою проживають на території Республіки Польща. Суди позбавили дитину права на утримання зі сторони батька, який проживає окремо.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 не могла звернутися до Звенигородського районного суду Черкаської області, оскільки перебувала на території Республіки Польща, при цьому в заяві вона безпідставно вказувала постійне місце проживання разом із сином у місті Ватутіне Черкаської області. Вказував, що він не ухилявся від утримання сина, займався його вихованням, а мати з дитиною не проживала, у червні 2022 року забрала сина на один день, однак не повернула батькові та незаконно вивезла його до Республіки Польща. У батьків наявний спір про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, що унеможливлює вирішення питання про стягнення аліментів у порядку наказного провадження.

Провадження у суді касаційної інстанції

22 серпня 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Держан В. В. надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Держан В. В., на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.

09 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

ОСОБА_2 мотивував вимоги заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами тим, що ОСОБА_1 ввела суд в оману щодо проживання дитини сторін разом із нею у місті Ватутіне Черкаської області, оскільки у червні 2022 року вона викрала сина та перебуває з ним за кордоном.

ОСОБА_2 вказував на те, що рішенням виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 14 травня 2021 року № 162 затверджено висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 552/1290/20 викладено висновок про те, що "аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами".

Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що "тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин".

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_1 не проживає разом з дитиною у місті Ватутіне Черкаської області, вона фактично викрала сина у батька 07 червня 2022 року, в якого він проживав з 14 травня 2021 року, та незаконно вивезла його за кордон ІНФОРМАЦІЯ_2 . У боржника немає можливості надавати кошти на утримання дитини. Вказував, що за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо викрадення дитини. Зазначені обставини, на думку ОСОБА_2, є підставою для перегляду судового наказу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року за нововиявленими обставинами.

................

Перейти до повного тексту