ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 136/51/22
провадження № 61-13984св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Врублевська Юлія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2023 року у складі судді Шпортун С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Якименко М. М.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Врублевська Ю. В., про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадкування, внесення до них змін.
2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом, посвідченим 16 листопада 2016 року секретарем Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 19.
3. За цим заповітом ОСОБА_4 залишила дочці ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0490 га в с. Нова Прилука Вінницького району Вінницької області, а ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними будівлями; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2961 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .
4. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, подавши нотаріусу відповідні заяви. Інших спадкоємців немає. За наслідками розгляду заяв на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було видано нотаріальні акти.
5. ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком, у зв`язку з чим мала право також на спадкування за законом обов`язкової частки в спадщині після смерті ОСОБА_4, незалежно від змісту вищевказаного заповіту, утім нотаріус не роз`яснила їй таке право та за її зверненням відмовила у видачі нотаріальних актів на обов`язкову частку, мотивуючи тим, що спадкова справа закінчена, а відповідач ігнорує вимоги позивача щодо надання згоди на внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
6. Враховуючи наведене просила суд:
- визнати недійсними в 1/2 частині свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані на ім`я ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Врублевською Ю. В., щодо спадкового майна, зокрема на: житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та земельну ділянку, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2961 га, що розташовані там же;
- внести зміни до цих свідоцтв, зазначивши, що спадкоємцями указаного у них майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є її дочка ОСОБА_1 - 1/2 частка та ОСОБА_2 - 1/2 частка.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2023 року позов задоволено частково.
8. Внесено зміни до свідоцтв від 30 травня 2018 року про право на спадщину за заповітом, виданих на ім`я ОСОБА_2 на цілий житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, розташованих в АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 0522284000:01:001:0521; на земельну ділянку, загальною площею 0,2961 га, кадастровий номер 0522284000:01:001:0522, за вказаною адресою, зазначивши спадкоємцями указаного у цих свідоцтвах майна в рівних частках по 1/2 частці кожній - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
9. В іншій частині прозову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
10. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що зібрані у справі докази підтверджують наявність у позивачки права на спадкування, оскільки як було встановлено остання спадщину прийняла в установленому законом порядку, не відмовилась від обов`язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_4, тому вона їй належить з моменту відкриття та такий строк не обмежений законодавцем, однак таке право не визнається відповідачем, а в нотаріальному порядку позивач позбавлена його реалізувати.
11. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, суд виходив із того, що у разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним. У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією. Передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.
12. Також місцевий суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
13. Додатковим рішенням місцевого суду від 26 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 312,50 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
14. Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Врублевської Ю. В. задоволено.
15. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 26 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
16. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов висновку, що ураховуючи зміст заповіту ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, яким охоплено увесь обсяг спадкового майна, та наявність іншого спадкоємця першої черги за законом за правом представлення - ОСОБА_2, обов`язкова частка ОСОБА_1 мала б становити 1/4 частину від обсягу усього майна померлої ОСОБА_4, в тому числі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку позивачка успадкувала за заповітом.
17. Разом із тим, позивачка повинна була довести, що розмір успадкованої нею частки майна померлої ОСОБА_4 менший за обов`язкову частку (вартість успадкованої нею земельної ділянки менша за 1/4 частину вартості всього обсягу спадкового майна). Проте, будь-яких доказів про вартість спадкового майна у справі немає, відповідно суд позбавлений можливості визначити, чи перевищує обов`язкова частка у спадщині майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку має право позивачка, розмір частки майна, яку вона успадкувала за заповітом, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а у позові відмовити через недоведеність позовних вимог.
18. Також апеляційний суд, спростовуючи висновки місцевого суду про те, що позивач не пропустила строк позовної давності, зазначав, що ОСОБА_1 01 грудня 2017 року одночасно з відповідачкою подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, а 08 травня 2018 року отримала свідоцтво про прийняття спадщини, реалізувавши суб`єктивне право на спадкування. Наведене свідчить про обізнаність позивачки щодо прав, які виникли у зв`язку із спадкуванням майна ОСОБА_6, зокрема й права на обов`язкову частку у спадщині.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.
23. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2020 року у справі № 385/321/20, від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 170/581/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням, у зв`язку із чим має право на обов`язкову частку в спадщині незалежно від змісту заповіту, який ОСОБА_4 склала на ім`я відповідача.
25. Вказує, що позивач не подавала нотаріусу заяву про те, що вона не претендує на обов`язкову частку.
26. Нотаріусом при видачі свідоцтва на ім`я ОСОБА_2 не було перевірено коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, та не роз`яснено позивачу як спадкоємцю про її право на обов`язкову частку у спадщині, що призвело до порушення її прав.
27. ОСОБА_1 дізналась про порушення її прав на обов`язкову частку у спадщині в липні 2021 року, тому строк позовної давності не пропущено.
28. Зазначає, що обов`язкова частка ОСОБА_1 становить 1/2 частину успадкованого майна відповідачем.
29. Посилається на те, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій не встановили переліку майна, яке входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 та було успадковане ОСОБА_1 та ОСОБА_2, його вартості не визначили, не встановили, чи відповідає розмір успадкованого позивачем майна розміру належної їй обов`язкової частки.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом від 16 листопада 2016 року, посвідченим секретарем Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області Бережанською О. В., зареєстрованим в реєстрі за № 19, за яким ОСОБА_4 на випадок свої смерті заповіла:
- ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що належав їй на праві особистої власності і розташований в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку розміром 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 224206 UA; земельну ділянку розміром 0,2961 га для ведення особистого селянського господарства серії ВН № 224207 UA, що розташовані там же;
- ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 3,0490 га, що розташована в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії ВН № 027588.
31. 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали приватному нотаріусу Липовецького районного нотаріального округу Врублевській Ю. В. заяви про прийняття спадщини за заповітом, у яких зазначили, зокрема й ОСОБА_1, про те, що спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині немає, зміст статті 1241 ЦК України їм роз`яснено.
32. Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області 01 грудня 2017 року, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1, за цією адресою були зареєстровані та постійно проживали разом із спадкодавницею: ОСОБА_2 - онука, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - правнуки.
33. Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області 01 грудня 2017 року, до складу сім`ї ОСОБА_4 станом на 01 січня 1964 року входили: чоловік - ОСОБА_9, син - ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_1, дочка ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
34. 08 травня 2018 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Врублевською Ю. В. на ім`я ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно у виді земельної ділянки площею 3,0490 га, що розташована в с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522284000:03:000:0093.
35. 30 травня 2018 року вона ж видала на ім`я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на:
- цілий житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку загальною площею 0,2500 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0522284000:01:001:0521, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку загальною площею 0,2961 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0522284000:01:001:0522, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, розташовану там же.
Позиція Верховного Суду
36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.