ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2024 року
м. Київ
справа № 689/1703/20
провадження № 61-18525св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Акціонерне товариство Комерційний
банк "ПриватБанк",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Малєєва Олена Миколаївна, на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2021 року, ухвалене у складі судді Кульбаби А. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А., Акціонерного товариства Комерційний банк (далі - АТ КБ) "ПриватБанк" про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності.
В обґрунтування позову вказувала, що 31 травня 2007 року вона уклала із Закритим акціонерним товариством Комерційний банк (далі - ЗАТ КБ) "ПриватБанк" договір іпотеки № 0705/206/В/01 на забезпечення належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про видачу траншу № 7-5/206В від 31 травня 2007 року. За умовами вказаного договору іпотеки позивач передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, а саме комплекс, розташований на
АДРЕСА_1 загальною площею 1136,7 кв.м, який складається з будівлі клубу площею 1 050,4 кв.м, диспетчерської площею 86,3 кв.м, площадки для автомобілів, оглядової ями з під навісом та огорожі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2011 року стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № 0705/206В
від 31 травня 2007 року у розмірі 270 398,73 євро, 155 612,02 грн штрафу та
46 326,76 грн пені.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2011 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2011 року скасовано в частині стягнення 155 612,06 грн штрафу і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Ямолинецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі № 689/1534/19 за позовом
АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач вказувала, що під час розгляду справи № 689/1534/19 вона дізналася, що
4 листопада 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу було ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32227356) від 4 листопада 2016 року і здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - комплекс нежитлової нерухомості, розташований на АДРЕСА_1 - за АТ КБ "ПриватБанк".
Зазначала, рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32227356) від 4 листопада 2016 року є незаконним та підлягає скасуванню; також, на думку позивача, підлягає скасуванню запис про право власності № 17285568
від 31 жовтня 2016 року, внесений державним реєстратором Завалієвим А. А.
Підставою для скасування вказаного рішення державного реєстратора позивач зазначає його незаконність, оскільки таке рішення прийнято за відсутності у реєстраційній справі:
- висновку про оцінку майна, право власності на яке зареєстровано за банком, що є порушенням норм статті 37 Закону України "Про іпотеку";
- копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем такого повідомлення.
Зазначає, що надана банком копія повідомлення № 1146 від 28 вересня 2016 року не містить відомостей про його направлення.
Крім того, вказане повідомлення не містить її підпису, тому приватний нотаріус Завалієв А. А. не мав повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПриватБанк" і зобов`язаний був відмовити у вчиненні такої реєстраційної дії.
За таких обставин просила:
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. № 32227356 від 4 листопада 2016 року про державну реєстрацію права власності на комплекс, розташований
на АДРЕСА_1
за АТ КБ "ПриватБанк";
- скасувати запис про право власності АТ КБ "ПриватБанк" на комплекс, розташований на вулиці Пушкіна, 36/6 в смт Ярмолиці Ярмолинецького районного суду Хмельницької області № 17285568 від 31 жовтня 2016 року, внесений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А.;
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. № 32227356 від 4 листопада 2016 року про державну реєстрацію права власності на комплекс, розташований на АДРЕСА_1, за АТ КБ "ПриватБанк". Скасовано запис про право власності АТ КБ "ПриватБанк" на комплекс, розташований на вулиці Пушкіна, 36/6 в смт Ярмолиці Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, № 17285568 від 31 жовтня 2016 року, внесений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи відомостей про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності та інформації про вартість майна унеможливлює прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки при реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі
статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2021 року в частині вирішення питання про розподіл судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 1 681,60 грн у відшкодування судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А., суд апеляційної інстанції зазначив, що приватний нотаріус є неналежним відповідачем за вимогою про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2021 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Малєєва О. М.подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 червня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку судів попередніх інстанцій про незаконність рішення про державну реєстрацію права власності, оскільки в матеріалах справи міститься копія повідомлення про заборгованість за кредитним договором від 23 вересня 2016 року, направлена позивачу, та докази отримання останньою цього повідомлення 29 вересня 2016 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).
Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність надання державному реєстратору висновку про оцінку майна, яке переходить у власність іпотекодержателя, оскільки на час прийняття оспорюваного рішення
пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня
2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) не передбачав проведення такої оцінки та подання відповідного висновку державному реєстратору.
Заявник вказує про помилкове незастосування судами попередніх інстанцій наслідків спливу позовної давності та неврахування висновків про застосування статей 256, 257, 261, 267 ЦК України, викладених у постановах Великої
Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс19), від 19 листопада 2019 року
у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19), від 21 серпня 2019 року
у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 910/13119/17, від 18 травня 2021 року
у справі № 922/4571/14, від 23 лютого 2021 року у справі № 910/5349/18,
від 13 лютого 2018 року у справі № 910/9452/17, від 13 жовтня 2021 року
у справі № 914/687/20, від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц (провадження № 61-6927св18), у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-17цс17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року
у справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс19), від 19 листопада 2019 року
у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19), від 21 серпня 2019 року
у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 910/13119/17, від 18 травня 2021 року
у справі № 922/4571/14, від 23 лютого 2021 року у справі № 910/5349/18,
від 13 лютого 2018 року у справі № 910/9452/17, від 13 жовтня 2021 року
у справі № 914/687/20, від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц (провадження № 61-6927св18), у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-17цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 31 травня 2007 року
ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено договір про видачу траншу № 0705/206В/03, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у сумі 300 000 євро.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 31 травня 2007 року ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та
ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 0705/206/В/01, за яким позивач передала в іпотеку банку комплекс, розташований на
АДРЕСА_1 загальною
площею 1 136,7 кв.м, що складається з будівлі клубу площею 1 050,4 кв.м, диспетчерської площею 86,3 кв.м, площадки для автомобілів, оглядової ями з піднавісом та огорожі.
Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 72326404 суди встановили, що право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за АТ КБ "ПриватБанк". Підставою внесення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А.
від 4 листопада 2016 року з індексним номером 32227356; підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки № 0705/206/В/01 від 31 травня 2007 року.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом
(стаття 3 Закону України "Про іпотеку").
За приписами частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку" у редакції Закону, чинній на час укладення договору іпотеки, визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня
2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (далі - Закон № 800-VI) норми
статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Приписами статті 36 Закону України "Про іпотеку" у вказаній редакції Закону передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.