ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 915/1754/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 (колегія суддів: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (далі - Філія "Південна залізниця")
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ "Нібулон")
про стягнення 527 570,16 грн.
ВСТУП
Під час розгляду касаційної скарги Верховний Суд вирішував питання щодо співвідношення норм процесуального права, а саме, чи є положення п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) спеціальними відносно ч.1 ст.174 ГПК.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
1. 17.11.2023 АТ "Укрзалізниця" в особі РФ "Південна залізниця" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ "Нібулон", в якій просило суд стягнути з останнього заборгованість з плати за користування вагонами в розмірі 527 570,16 грн. та судовий збір в розмірі 7 913,55 грн.
2. Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 22.11.2023 позовну заяву з доданими до неї документами повернув позивачеві на підставі п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження повноважень виконавчого директора РФ "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Уманця Миколи Григоровича та заступника виконавчого директора з управління персоналом та соціальної політики РФ "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Островерха Романа Миколайовича для того, щоб видавати за своїм підписом довіреності на представництво інтересів АТ "Укрзалізниця". Також суд зазначив, що відповідно до переліку додатків до позовної заяви до неї не додані Положення про філію та довіреності від 14.09.2023 за №4067, на підставі яких діють ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зазначено у довіреностях від 22.09.2023, доданих до позовної заяви на підтвердження повноважень осіб, які підписали позовну заяву, а у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо АТ "Укрзалізниця" відсутні відомості про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, уповноважених вчиняти дії від імені юридичної особи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
3. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2024 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2023 скасував, позов АТ "Укрзалізниця" в особі РФ "Південна залізниця" передав на розгляд до суду першої інстанції.
4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- з додатків до позовної заяви вбачається, що на підтвердження своїх повноважень представники позивача адвокати Костромицький В.К. та Пономаренко М.А. додали копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Костромицького В.К. (ПТ №2368 від 26.10.2018) з копією нотаріально посвідченої довіреності від 22.09.2023 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пономаренко М.А. (ПТ №2324 від 02.10.2018) з копією нотаріально посвідченої довіреності від 22.09.2023;
- довіреність адвокатів є самостійним документом, який містить усі обов`язкові реквізити, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підтверджує повноваження на участь у справі;
- частина 1 ст.174 ГПК встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; поряд з цим, відповідно до п.1 ч.5 ст.174 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- у постановах Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі №910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви;
- з огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до ч.1 ст.174 ГПК, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків; у протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч.1 ст.174 ГПК, а суддя у цьому випадку, відповідно до п.1 ч.5 ст.174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи (постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №910/8486/21, від 16.02.2022 у справі №910/9150/21);
- повертаючи позовну заяву на підставі п.1 ч.5 ст.174 ГПК, суд першої інстанції фактично мав сумнів щодо достатності наданих доказів на підтвердження повноважень представників АТ "Укрзалізниця" через брак доказів повноважень посадових осіб АТ "Укрзалізниця" Уманця М.Г. та ОСОБА_2 для того, щоб видавати за своїм підписом відповідні довіреності на представництво інтересів, а отже мав залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та надання відповідних документів, водночас дійшов передчасного висновку, що позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
5. 28.02.2024 ТОВ "Нібулон" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2023.
6. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є п.2 ч.2 ст.287 ГПК.
7. Скаржник, зокрема, вказує:
- застосовуючи до спірних правовідносин положення ч.1 ст.174 та п.1 ч.5 ст.174 ГПК, Південно-західний апеляційний господарський суд послався на висновки із постанов Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №905/2203/19, від 13.08.2021 у справі №910/21107/20, від 25.11.2021 у справі №910/8486/21 та від 16.02.2022 у справі №910/9150/21;
- частина 1 ст.174 ГПК встановлює загальне правило (залишення позовної заяви без руху), а п.1 ч.5 ст.174 ГПК (повернення позовної заяви) є спеціальною нормою;
- при ухваленні судових рішень використанню підлягає такий загальновизнаний змістовний принцип застосування правових норм, за яким перевага надається саме спеціальним нормам по відношенні до загальних; між загальними і спеціальними нормами є відносини не підпорядкованості, а субсидіарності, що означає, що при регулюванні конкретних відносин у пріоритетному порядку застосовуються спеціальні норми, а якщо вони є недостатніми для належного регулювання цих відносин, то у субсидіарному порядку можуть застосовуватися загальні норми;
- на відміну від позиції Верховного Суду, викладеної в постановах, на які послався Південно-західний апеляційний господарський суд, якщо позивач належними доказами не підтвердив повноваження представника на підписання та подання позовної заяви, то господарський суд повинен скористатися саме положеннями спеціальної норми ГПК та повернути позовну заяву з додатками позивачу; в цьому випадку у господарського суду відсутні підстави вважати, що зазначену позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати;
- Господарський суд Миколаївської області правомірно застосував саме положення спеціальної норми процесуального законодавства та постановив ухвалу від 22.11.2023 про повернення позовної заяви та доданих до неї документів;
- згідно ч.8 ст.174 ГПК повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, тому позивач не позбавляється права доступу до суду;
- до позовної заяви не додано Положення про філію та довіреності від 14.09.2023 за №4067, на підставі яких діють ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зазначено у довіреностях від 22.09.2023, доданих до позовної заяви на підтвердження повноважень осіб, які підписали позовну заяву; в ЄДР не вбачається відомостей про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, уповноважених вчиняти дії від імені АТ "Укрзалізниця";
- довіреність №4067 видана 14.09.2023, натомість позов підписаний та поданий 10.11.2023; у період з 14.09.2023 по 10.11.2023 вказана довіреність могла бути відкликана/скасована;
- подаючи позов без довіреності №4067 позивач, в силу вимог ст.13 ГПК, мав розуміти настання ризиків можливого повернення позову;
- долучення довіреності №4067 до апеляційної скарги не підтверджує повноважень представників в суді першої інстанції, оскільки в силу вимог ч.1 ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
8. 01.04.2024 надійшов відзив Філії "Південна залізниця" (надісланий поштовим зв`язком 26.03.2024), в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
9. У відзиві Філія "Південна залізниця" зазначила:
- норми ч.3 ст.7 Закону "Про судоустрій і статус суддів", частин 1, 2 ст.4 ГПК свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч.5 ст.174 ГПК;
- подана позивачем позовна заява відповідала вимогам ст.162 ГПК - підписана його представниками, яким надані відповідні повноваження згідно з нотаріально посвідченої довіреності, тобто представники мали відповідну процесуальну дієздатність, а позовна заява є документально та процесуально наповненою доказами щодо наявності повноважень представників позивача;
- якщо у суду першої інстанції, не зважаючи на наявність доказів у підтвердження повноважень представників позивача, існували сумніви щодо достатності таких доказів, то він мав би залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення таких недоліків шляхом надання відповідних документів, але дійшов помилкового висновку, що позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню заявникові без розгляду;
- суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали припустився надмірного формалізму, неправильно застосував норми процесуального права, що і призвело до ухвалення неправомірного рішення (послався на ч.4 ст.11 ГПК, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Великої Британії" (заява №8225/78); рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 (заява №28090/95));
- позиція позивача відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.02.2022 у справі №910/9150/21 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", згідно з якою за наявності доказів у підтвердження повноважень осіб, які підписали позовну заяву - нотаріально посвідченої довіреності, виданої в порядку передоручення, за відсутності доказів на підтвердження повноважень осіб, які видали довіреність в порядку передоручення, та за наявності у суду стосовно цього будь-яких сумнів щодо повноважень цих осіб, він мав право залишити заяву без руху для усунення недоліків (надання відповідних документів), а не повертати позовну заяву.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
10. Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 відкрив касаційне провадження у справі №915/1754/23, а її розгляд призначив у порядку письмового провадження, надав строк для надання відзивів на касаційні скарги до 01.04.2024 та витребував матеріали справи.
11. 10.04.2024 матеріали справи №915/1754/23 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Скаржник стверджує, що норма права, закріплена у п.1 ч.5 ст.174 ГПК, є спеціальною нормою щодо ч.1 ст.174 ГПК, яку вважає загальною. Господарський суд за загальним правилом може або залишити позовну заяву без руху у випадку недодержання позивачем вимог статей 162, 164, 172 ГПК, або ж за спеціальним правилом - повернути позивачеві позовну заяву і додані до неї документи, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Вважає, що господарський суд, розглядаючи питання щодо відкриття провадження у цій справі за позовною заявою, має надати перевагу та пріоритет нормі права, передбаченій у п.1 ч.5 ст.174 ГПК, як спеціальній.
13. Також скаржник вважає, що наявні підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.07.2020 у справі №905/2203/19, від 13.08.2021 у справі №910/21107/20, від 25.11.2021 у справі №910/8486/21 та від 16.02.2022 у справі №910/9150/21, щодо застосування ч.1 та п.1 ч.5 ст.174 ГПК, які суд апеляційної інстанції врахував в оскаржуваній постанові.
14. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.
15. Відповідно до ст.56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1). Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3).
16. Згідно ч.1 ст.58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.
17. Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч.4 ст.60 ГПК).