ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/268/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Гуленко Ю.М., Жегулін Ю.М.,
відповідача - Гаврилова О.Ю., Пушина Н.Л.,
третьої особи-1 - Конопля А.М., Руденко О.В.,
третьої особи-2 - Боровець А.М., Цурка Н.О., Левченко Д.О.,
третьої особи-3 - Денисенко О.М., Трохимчук О.І.,
третьої особи-4 - Кізленко В.А., Кулик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: (1) Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", (4) Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 (суддя Босий В.П.) про забезпечення позову
у справі №910/268/23
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_1,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ),
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат",
3.Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат",
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат".
про стягнення 45 979 796 953,50 грн,
ВСТУП
1. У 2015 році Національний банк України визнав неплатоспроможним один із найбільших на той час українських банків - Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк "Фінанси та Кредит" або банк) і почав процедуру його виведення з ринку (ліквідації).
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), здійснюючи процедуру ліквідації банку, виявив низку сумнівних правочинів, якими банку було завдано збитків. Фонд вважав, що відомий український мільярдер ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), маючи вирішальний вплив на діяльність банку та його керівництво, організував видачу значних кредитів на підконтрольні йому українські підприємства, а також подальше виведення цих кредитних коштів за кордон (на підконтрольні відповідачеві нерезидентні компанії). Фонд стверджував, що від цих операцій ОСОБА_1 отримав пряму майнову вигоду у розмірі 223 119 302,36 доларів США та 18 392 644,00 євро.
3. Фонд звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування більше 45 млрд грн шкоди (збитків), завданих банку. Одночасно з позовом Фонд також подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на корпоративні права/заборонити відчуження корпоративних прав у статутному капіталі низки українських та іноземних юридичних осіб, щодо яких ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (здійснює опосередковане володіння корпоративними правами). Щодо українських товариств також просив заборонити проведення реєстраційних дій, пов`язаних зі збільшенням статутного капіталу.
4. Заходи забезпечення стосувалися таких юридичних осіб (далі - група компаній "Ferrexpo"):
- Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Україна);
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (Україна);
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (Україна);
- Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (Швейцарія);
- Компанії Ferrexpo PLC (Англія);
- Компанії Fevamotinico SaRL (Люксембург);
- Компанії Minco Trust (Сінгапур).
5. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з недобросовісною поведінкою відповідача, яка полягає в приховуванні активів - на вимогу Фонду відповідач не розкрив інформацію про належні йому активи. На думку Фонду, недобросовісна поведінка відповідача підтверджується й перебуванням відповідача у міжнародному розшуку. Заявник також вказав, що підставою звернення з позовом до відповідача у цій справі є факт виявлення позивачем масштабної шахрайської схеми із заволодіння коштами банку та виведення значної частини цих коштів за кордон на підконтрольні відповідачу компанії, що свідчить про наявність реального ризику відчуження активів.
6. Суд першої інстанції повністю задовольнив заяву і забезпечив позов, ця ухвала була залишена без змін судом апеляційної інстанції. До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулися Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (Швейцарія), а також українські товариства групи компаній Ferrexpo (три гірничо-збагачувальних комбінати).
7. У цій справі перед Верховним Судом постали такі ключові питання:
- яке право має застосовуватися судом при вирішені питання про забезпечення позову;
- чи може суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно (встановлення заборони відчуження майна), яке не знаходиться у власності відповідача;
- чи наявні у суду підстави для застосування доктрини підняття корпоративної завіси (ігнорування правосуб`єктності юридичних осіб, що входять до складу групи компаній Ferrexpo і щодо яких ОСОБА_1 є контролером та кінцевим бенефіціарним власником);
- чи є інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, беззаперечним доказом наявності/відсутності в особи такого статусу;
- чи має суд при застосуванні заходів забезпечення позову, зокрема при вирішенні питання щодо їх співмірності, брати до уваги саме ринкову, а не номінальну вартість корпоративних прав (акцій, часток);
- чи повинен позивач, вимагаючи застосувати заходи забезпечення позову, надавати суду докази вчинення дій з реалізації майна чи підготовки до такої реалізації;
- чи можуть заходи забезпечення позову вживатися до осіб, які не є відповідачами та взагалі учасниками судового процесу (чи не порушується процесуальне право таких осіб на захист).
8. Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
9. У січні 2023 року Фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 45 979 796 953,50 грн шкоди (збитків).
10. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд під час здійснення процедури ліквідації Банку "Фінанси та Кредит" встановив факт вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність цього банку, дій, що призвели до нанесення збитків банку. Правовою підставою позовних вимог є ч.5 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
11. До Господарського суду міста Києва Фонд звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт на частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Полтавський ГЗК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Єристівський ГЗК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Біланівський ГЗК"), які опосередковано належать відповідачу через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ);
- заборонити Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) здійснювати відчуження 50,3% акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК";
- заборонити відчужувати корпоративні права у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК" та у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК";
- заборонити Компанії Ferrexpo PLC здійснювати відчуження своєї долі в Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ);
- заборонити Компанії Fevamotinico SaRL здійснювати відчуження своєї долі в Компанії Ferrexpo PLC;
- заборонити Компанії Minco Trust (Singapore) здійснювати відчуження своєї долі в Компанії Fevamotinico SaRL;
- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам будь-яких нотаріальних округів, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо перереєстрації права власності на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК" та на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК";
- заборонити ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу вказаних підприємств.
12. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що:
- відповідно до річної декларації відповідач задекларував, що через Компанію Minco Trust є власником акцій Компанії Ferrexpo PLC. Відповідно до опублікованої звітності Компанії Ferrexpo PLC (Велика Британія) мажоритарним акціонером є Компанія Fevamotinico SaRL (Люксембург), яка володіє 50,3% випущеного акціонерного капіталу Компанії Ferrexpo PLC. В свою чергу, Компанія Fevamotinico SaRL повністю належить Компанії Minco Trust (Сінгапур). Бенефіціарами Компанії Minco Trust є відповідач та двоє членів його родини;
- згідно з Проспектом емісії Компанії Ferrexpo PLC від 2007 року про продаж 152,097,932 акцій компанії та допуск до офіційного списку Управління фінансових послуг та до торгів на Лондонській фондовій біржі (ІРО) зазначено, що акціонер-продавець (Компанія Fevamotinico SaRL) повністю контролюється Компанією Minco Trust, серед бенефіціарів якого є відповідач;
- відповідно до річного звіту Компанії Ferrexpo PLC за 2021 рік компанією розкрито інформацію про консолідовані дочірні компанії та розмір частки, якою володіє Компанія Ferrexpo PLC в цих компаніях, зокрема: Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ, частка 100 %); PJSC Ferrexpo Poltava Mining (ПрАТ "Полтавський ГЗК", частка 100%); LLC Ferrexpo Yeristovo Mining (ТОВ "Єристівський ГЗК", частка 100%); LLC Ferrexpo Belanovo Mining (ТОВ "Біланівський ГЗК", частка 100%);
- згідно з відкритою інформацією, розміщеною на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (агентство здійснює організаційне, технічне та ресурсне забезпечення реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) в сфері розкриття інформації на ринку цінних паперів), єдиним акціонером ПрАТ "Полтавський ГЗК" є Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ). Кількість акцій, що їй належить, становить 310 000 000 шт. номінальною вартістю 9, 96 грн за акцію або 3 087 600 000, 00 грн. До 03.11.2016 ОСОБА_1 перебував на посаді заступника голови наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК", на вказаній посаді ОСОБА_1 перебував 20 років. Відповідно до інформації про структуру власності ПрАТ "Полтавський ГЗК" станом на 28.04.2020 (довідка ПрАТ "Полтавський ГЗК" скріплена електронним цифровим підписом його керівника) кінцевим бенефіціарним власником цього товариства є ОСОБА_1.;
- власниками ТОВ "Єристівський ГЗК" зареєстровано швейцарську Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (частка 100 %; 8 263 615 113,00 грн) та ТОВ "Феррекспо Сервіс" (код ЄДРПОУ 33638786, частка 0%; 82 636,00 грн). При цьому засновником ТОВ "Феррекспо Сервіс" так само є Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (частка 100 %, 1 476 399 396,00 грн). Відповідно до фінансового звіту ТОВ "Єристівський ГЗК" та незалежного аудитора за рік, що закінчується 31.12.2020 (сторінка 15 звіту), учасниками цього товариства є Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ТОВ "Феррекспо Сервіс". Контроль над ТОВ "Феррекспо Сервіс" здійснює Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), яка на 100% знаходиться у власності Компанії Ferrexpo PLC ("Кінцева материнська компанія") (надалі разом із дочірніми підприємствами іменуються "Група компаній Ferrexpo"). Частку більшості в Компанії Ferrexpo PLC у кінцевому рахунку утримує Компанія Minco Trust, яка була створена для управління контрольованою часткою участі у Групі компаній Ferrexpo, яка належить ОСОБА_1 та найближчим його родичам;
- власниками ТОВ "Біланівський ГЗК" зареєстровано швейцарську Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) (частка 100 %; 1 476 401 470,00 грн) та ТОВ "Феррекспо Сервіс" (код ЄДРПОУ 33638786, частка 0%; 2 073,00 грн). Відповідно до фінансового звіту ТОВ "Біланівський ГЗК" та Звіту незалежного аудитора за рік, що закінчується 31.12.2020 (сторінка 11), так само зазначено, що ТОВ "Феррекспо Сервіс" та Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) знаходяться під контролем Компанії Ferrexpo PLC, мажоритарним власником якого є Компанія Minco Trust. В свою чергу, Компанія Minco Trust створена для управління контрольним пакетом акцій групи Ferrexpo, що належить ОСОБА_1 та найближчим його родичам;
- відповідно до витягу з офіційного комерційного реєстру Кантону Цуг Швейцарії (Handelsregisteramt des Kantos Zug), в період з 21.11.2008 до 02.03.2020 ОСОБА_1 виступав уповноваженим підписантом Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) з правом колективного підпису;
- відповідно до витягу з Центрального реєстру підприємств Данії (Det Centrale Virksomhedsregister, CVR) починаючи з 14.04.2008 і до цього часу ОСОБА_1 є бенефіціарним власником Компанії VORSKLA STEEL DENMARK A/S (CVR-номер 30700279, місцезнаходження: Хавневей, буд. 31, Фредеріксверк, Данія, 3300), опосередкована участь і право голосу становлять 100%. При цьому, в період з 27.02.2009 до 24.03.2022 одним із власників компанії виступала вищезгадана Компанія Fevamotinico SaRL. Тобто, ОСОБА_1 здійснював контроль над Компанією VORSKLA STEEL DENMARK A/S та реалізовував своє право голосу в управлінні цією компанією, в тому числі через Компанію Fevamotinico SaRL, що свідчить про підконтрольність ОСОБА_1 останньої;
- наведені факти свідчать про те, що ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Біланівський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК", ТОВ "Феррекспо Сервіс", Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Ferrexpo PLC, Fevamotinico SaRL та Minco Trust належать відповідачу у справі - ОСОБА_1 та перебувають під його контролем. Проте, відповідач використовує складні схеми структурування своєї власності, які включають залучення іноземних компаній, в т.ч. компаній офшорної юрисдикції, для приховання факту володіння належним йому майном (зокрема, вищевказаними частками у компаніях). Вказані дії вчиняються відповідачем з метою ускладнення ідентифікації належних ОСОБА_1 активів та уникнення майнової відповідальності за своїми зобов`язаннями;
- 30.08.2019 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) на своєму сайті в мережі Інтернет оприлюднило рішення №№2757, 2758, 2759 про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування (виправлених), за 2015, 2016 та 2017 роки відповідно, поданих ОСОБА_1 як народним депутатом України. В мотивувальних частинах цих рішень, зокрема, вказується те, що суб`єкт декларування не зазначив відомості про ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Біланівський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК", ТОВ "Феррекспо Сервіс", кінцевим бенефіціарним власником яких він був станом на 31.12.2015, 31.12.2016 та 31.12.2017 відповідно. З резолютивних частин цих рішень НАЗК вбачається, що суб`єкт декларування при поданні декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки зазначив недостовірні відомості, зокрема, про: категорію посади, яку обіймає; наявність квартири на праві власності у члена сім`ї (дружини); право користування ним та членами сім`ї (дружиною, дітьми) об`єктами нерухомості, які вони використовували для проживання на кінець звітного періоду та про право користування об`єктом нерухомості, в якому він та члени сім`ї (дружина, діти) зареєстровані; наявність корпоративних прав; наявність юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких він є. Констатовано недотримання суб`єктом декларування вимог пунктів 1, 2, 5, 51, 7, 9 ч.1 ст.46 Закону "Про запобігання корупції";
- 30.08.2019 НАЗК оприлюднило на своєму офіційному сайті рішення №№2801, 2802, 2803, якими затвердило обґрунтовані висновки щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та доручило профільному департаменту звернутися з цього приводу до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ). За вказаним фактом, 11.10.2019 НАБУ оголосило ОСОБА_1. підозру.
13. Заявником надано до матеріалів справи висновок (звіт) щодо виявлених фактів, рішень, дій або бездіяльності, пов`язаних з Банком "Фінанси та Кредит" осіб, якими завдано шкоду (збитки) банку, та розміру завданої цими особами шкоди (збитків), підготовлений Фондом, в якому наведені, зокрема, факти здійснення володіння ОСОБА_1 через іноземні компанії, в т.ч. офшорної юрисдикції, українськими та іноземними компаніями, відомості про що відповідачем не декларувались.
14. Заявник стверджує, що відповідно до наявної у нього інформації відповідачем відчужувались належні йому активи з метою уникнення відповідальності перед кредиторами. Так, в жовтні 2022 року, після ознайомлення представників Банк "Фінанси і Кредит" з матеріалами досудового розслідування №62019000000000890 від 14.06.2019, заявнику стало відомо, що кредитні кошти в загальній сумі 47 500 000,00 доларів США, які Компанія NASTERNO COMMERCIAL LTD отримала в якості кредиту від Meinl Bank AG під заставу коштів Банк "Фінанси і Кредит" (в подальшому кошти банку було списано в рахунок погашення боргу Компанії NASTERNO COMMERCIAL LTD), в період з 30.11.2012 до 02.07.2013 було перераховано на Компанію Collaton Limited (острів Мен). В свою чергу, за рахунок вказаних коштів, Компанією Collaton Limited було здійснено оплату зобов`язань Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED щодо збільшення статутного капіталу належного їй чеського заводу CDK Kutna Hora на суму 484 216 500 чеських крон (25 050 000,00 доларів США). Власником Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED є Компанія Collaton Limited, обидві контролювались ОСОБА_1, про що прямо вказувалось у звіті Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED. Компанія INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED володіла іншим чеським заводом SCB Foundry. Як вказано на офіційному сайті заводу SCB Foundry після приватизації в 1995 році ливарний завод став частиною CKD Kutna Hora as, а в 2012 році був придбаний вищезгаданою Компанією INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED через процедуру банкрутства.
15. Відповідно до скороченого звіту Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED за рік, що закінчується 31.03.2013, компанії належало 100% акцій CKD Kutna Hora as (оцінювалось в 43 млн. доларів США) та SCB Foundry (оцінювалось в 22,4 млн. доларів США).
16. Відповідно до звіту Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED за рік, що закінчується 31.12.2014, компанія продала 35% акцій CKD Kutna Hora as пов`язаній Компанії Invertex ltd за 8,75 млн доларів США; станом на 31.12.2014 оплата за акції не надходила. Власником акцій CKD Kutna Hora, які було продано Компанії Invertex ltd, стала Компанія Hollandsche IRS BV. При цьому, Компанія INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED почала опубліковувати борг перед іншою пов`язаною Компанією Lioforce Ltd (компанії знаходились під спільним контролем ОСОБА_1 ) в розмірі 2 млн. доларів США, які було авансовано Компанії Hollandsche IRS BV. Інформація про проведення із Компанією INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED розрахунків за продаж 35% акцій CKD Kutna Hora as в звіті за 2015 рік або наступні роки відсутня.
17. Відповідно до звіту Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED за рік, що закінчується 31.12.2016, компанія продала 100% акцій SCB Foundry за ціною лише 4 634 дол. США. Згідно даних з Комерційного реєстру Чеської Республіки, акції SCB Foundry було продано тій самій пов`язаній Компанії Invertex ltd. З 29.08.2019 єдиним акціонером SCB Foundry стала Компанія CURRUS LIMITED, а керівництво компанією здійснюють громадяни України (Голова ради директорів - Андрій Тертишко, заступник голови ради директорів - Тетяна Литовченко, член правління - Віталій Краплина, член спостережної ради - Максим Дронов), що в свою чергу, як зазначає заявник, вказує на те, що ОСОБА_1 не втрачав контролю над вказаним заводом.
18. Згідно зі Звітом Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED за рік, що закінчується 31.12.2017, в червні звітного року на виконання наказу Лондонського міжнародного арбітражу (The London Court of International Arbitration) Компанія здійснила продаж своєї частки в CKD Kutna Hora as (контрольний пакет в 65% акцій). При цьому, Компанія отримала збитки в звітному періоді в розмірі 22 303 359 доларів США, грошовий потік становив - 0. Згідно даних з Комерційного реєстру Чеської Республіки частку CKD Kutna Hora as було придбано вищезгаданою Компанією Hollandsche IRS BV, яка до цього була міноритарним акціонером CKD Kutna Hora as. Як зазначалось, Компанія INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED мала заборгованість перед Компанією Lioforce Ltd за невідомими зобов`язаннями перед Компанією Hollandsche IRS BV за придбання 35% акцій CKD Kutna Hora as або наступного придбання 65% акцій CKD Kutna Hora as у звітах компанії не міститься, Компанія INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED обліковує нові збитки.
19. 30.12.2019 щодо Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED було розпочато процедуру адміністрації (справа 008681 від 2019 року в канцелярському відділі Високого Суду) відповідно до Закону про неплатоспроможність 1986 та Правил про неплатоспроможність (Англія та Уельс) 2016. Згідно звіту адміністраторів за період з 30.12.2021 до 29.06.2022 Компанія INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED здійснило продаж 100% своєї долі в чеській компанії SCB Foundry в червні 2019 року, а не в 2016 році, як про це зазначалося в звітах компанії. При цьому, за даними адміністраторів, продаж відбувався напряму на CURRUS LITMITED (в звіті фігурує, як компанія з Белізу), ціна продажу була визначена сторонами в розмірі 1,5 млн доларів США і не була сплачена, що стало підставою для окремого розслідування, яке проводять Адміністратори.
20. Заявник стверджує, що належні відповідачу долі в заводах CKD Kutna Hora as та SCB Foundry, якими він володів через Компанію INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED, були відчужені у непрозорий спосіб та, як мінімум частково, відчужені безоплатно (інформація про отримання Компанією INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED будь-якої оплати за акції CKD Kutna Hora as так само відсутня). Після відчуження належних Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED активів, компанією було ініційовано процедуру своєї ліквідації. Загальний розмір заявлених вимог до Компанії INTEGRATED RAIL-CASTING COMPANY LIMITED становить 51 681 450, 00 фунтів стерлінгів, що дає підстави для висновку про відчуження відповідачем належних йому активів для уникнення розрахунків із кредиторами. Обставини відчуження активів можуть свідчити про те, що відповідач не втрачав контролю над CKD Kutna Hora as та SCB Foundry, натомість приховує вказані активи від кредиторів.
21. 15.12.2022 на адресу відповідача та його представника ( Ілляшева М.І. ) позивачем, в порядку ч.6 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", направлено вимогу про розкриття інформації про все належне йому (набуте на території України та за кордоном) майно (активи), накладені на таке майно (активи) обтяження, а також про наявні зобов`язання. Таку вимогу вручено представникам відповідача 21.12.2022 та 23.12.2022. Станом на дату подання заяви про забезпечення позову відповіді на вимогу заявник від відповідача не отримував.
22. Заявник зазначає, що загальновідомою є інформація про те, що в липні 2021 року Державним бюро розслідувань відповідача оголошено у міжнародний розшук. Відповідач обізнаний про наявність щодо нього кримінальної справи, про що свідчать оприлюднені заяви його прес-служби. Приховування активів, порушення зобов`язань з декларування майна, виявлені ліквідатором банку шахрайські схеми із заволодіння відповідачем коштами цього банку, ігнорування вимог позивача щодо розкриття інформації щодо належного йому майна та активів, а також переховування від органів досудового розслідування однозначно ставлять під сумнів доброчесність відповідача.
23. Заявник повідомляє, що за фактом виведення відповідачем належних Банку "Фінанси та Кредит" коштів за кордон позивач та вказаний банк зверталися до Високого Суду Англії та Уельсу (англійський суд) із позовом до відповідача та інших осіб, які були задіяні в цій схемі, про відшкодування заподіяної ними шкоди. В межах цієї справи позивач просив Суд видати наказ про всесвітній арешт активів відповідача. Англійський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позовних вимог шляхом видачі наказу про всесвітнє замороження активів відповідача. Водночас, англійський суд дійшов висновку про відсутність у нього юрисдикції для розгляду цієї справи по суті.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
24. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.03.2023 у справі №910/268/23, яка залишена без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 26.07.2023, повністю задовольнив заяву Фонду про забезпечення позову.
25. Судові рішення мотивовані тим, що у цій справі між сторонами виник спір щодо існування у відповідача обов`язку зі сплати значної суми грошових коштів для покриття збитків кредиторів банку, що перебуває в процедурі ліквідації, проте відповідачем протягом тривалого часу вчинялися дії з метою приховування факту володіння належним йому майном, за рахунок якого можливо виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог. Беручи до уваги викладені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права, які опосередковано належать відповідачу, а також заборони відчужувати такі корпоративні права, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновків про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
26. У рішеннях суди, зокрема, зазначили:
- предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 45 979 796 953,50 грн як з особи, що мала вирішальний вплив на діяльність Банку "Фінанси та Кредит", за вчинення дій, що призвели до завдання збитків вкладникам та іншим кредиторам;
- накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам;
- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення;
- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі №905/448/22). За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 та від 14.12.2022 у справі №922/1369/22);
- суд встановив, що у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити значну суму грошових коштів для покриття збитків кредиторів банку, що перебуває в процедурі ліквідації, проте відповідач протягом тривалого часу вчиняв дії з метою приховування факту володіння належним йому майном, за рахунок якого можливо виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог;
- ані відповідач, ані скаржники не спростували наведені позивачем аргументи щодо вчинення вищевказаних дій та необхідності вжиття заходів забезпечення позову;
- скаржники не спростували належними та допустимими засобами доказування викладену у наданих позивачем джерелах інформацію про майновий стан відповідача та структуру власності ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК"; в розумінні українського законодавства, Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), Ferrexpo PLC, Fevamotinico SaRL, Minco Trust не можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК", оскільки щодо них існує інший контролер (кінцевий бенефіціарний власник) - фізична особа ОСОБА_1 (відповідач); зазначені компанії є номінальними власниками та посередниками корпоративних прав відповідача;
- зважаючи на положення законодавства, що стосуються визначення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) підприємств, правил визначення структури їх власності та структуру власності ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК" неможливо погодитися із твердженнями про те, що посередники корпоративних прав відповідача (номінальні власники) є окремими суб`єктами і арешт майна, яке в кінцевому рахунку належить ОСОБА_1, якимось чином порушує права компаній, які використовуються відповідачем для реалізації свого права власності;
- позивач надав суду сукупність належних і допустимих доказів, аналіз яких дає підстави для висновку про недобросовісну поведінку відповідача, яка полягає у приховуванні активів, порушенні зобов`язань з декларування майна, відчуженні активів контрольованих відповідачем компаній, невиконанні законних вимог Фонду про розкриття інформації щодо належних відповідачу активів, а також переховуванні від слідства;
- саме на відповідача покладається процесуальний обов`язок довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову; з наданих позивачем документів вбачається, що номінальна вартість всіх акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" становить 3 087 600 000,00 грн, розмір статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК" становить 1 476 401 470,00 грн, розмір статутного капіталу ТОВ "Єристівський ГЗК" становить 8 263 697 750,00 грн; ані відповідач, ані скаржники не довели недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову, вжиття яких просив у суду позивач;
- вжиті заходи забезпечення позову застосовані до компаній-нерезидентів відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та ст.76 Закону "Про міжнародне приватне право", згідно із якою суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом, та Принципу національного режиму, який передбачає поширення на іноземців (іноземні компанії) загальних правил і норм, що діють в країні; положеннями ч.3 ст.8 Закону "Про міжнародне приватне право" сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм; скаржники не зазначають, які саме норми іноземного законодавства та законодавство якої саме країни, на їх думку, має бути застосовано до спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування. Доводи інших учасників справи
27. Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 і ухвалити нове рішення про відмову у повному обсязі в задоволенні заяви Фонду про забезпечення позову.
28. Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: (1) від 24.02.2021 у справі №755/5333/20, від 18.01.2023 у справі №755/9322/20, щодо застосування ст.137 ГПК; (2) від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, щодо застосування статей 277, 264 ГПК; (3) від 12.03.2020 у справі №910/4922/19, від 10.01.2019 у справі №243/3548/17, від 27.02.2019 у справі №243/442/17, щодо застосування ст.96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.3 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.3 Закону "Про акціонерні товариства"; (4) від 14.06.2022 у справі №926/326/21, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, від 14.03.2023 у справі №917/1746/20, щодо застосування ст.77 ГПК; (5) від 05.09.2018 у справі №914/2096/17, від 22.06.2023 у справі №910/5361/22, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 06.07.2022 у справі №761/18552/20, від 04.07.2023 у справі №920/1340/21, щодо застосування ст.236 ГПК; (6) від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 03.08.2023 у справі №910/1756/23, від 04.07.2023 у справі №916/3638/22, від 29.06.2023 у справі №918/124/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 06.06.2023 у справі №902/1308/22, щодо застосування ст.136 ГПК; (7) від 11.12.2019 у справі №638/7132/15-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 25.01.2019 у справі №796/165/2018, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (пункти 9.14, 9.16, 9.46), щодо застосування статей 8, 38, 40 Закону "Про міжнародне приватне право" (п.1 ч.2 ст.287 ГПК).
29. ТОВ "Єристівський ГЗК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Фонду про забезпечення позову.
30. ТОВ "Єристівський ГЗК" підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: (1) від 08.12.2021 у справі №916/333/20, від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.10.2019 у справі № 910/16620/16, від 03.04.2019 у справі №9/189/2011/5003, щодо застосування статей 264, 277 ГПК; (2) від 27.02.2019 у справі №243/442/17, від 12.03.2020 у справі №910/4922/19, щодо застосування ст.96 ЦК; (3) від 03.08.2023 у справі №910/366/21, від 16.03.2021 у справі №922/1357/18, від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, від 15.02.2023 у справі №910/12187/20, від 05.08.2022 у справі №905/447/22, щодо застосування статей 76, 77, 236 ГПК; (4) від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, щодо застосування статей 6, 8, 38, 40 Закону "Про міжнародне приватне право" (п.1 ч.2 ст.287 ГПК).
31. ТОВ "Біланівський ГЗК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Фонду про забезпечення позову.
32. ТОВ "Біланівський ГЗК" підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: (1) від 24.02.2021 у справі №755/5333/20, від 18.01.2023 у справі №755/9322/20, від 16.11.2020 у справі №910/7596/20, від 23.07.2020 у справі №903/744/19, щодо застосування ст.137 ГПК; (2) від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, щодо застосування ст.264 ГПК; (3) від 06.06.2023 у справі №922/2566/22, від 01.01.2019 у справі №914/3812/15 (п.73), від 01.01.2019 у справі №910/8348/19 (п.6.10), від 21.04.2021 у справі №910/14646/19, від 14.06.2022 у справі №926/326/21, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, від 14.03.2023 у справі №917/1746/20, щодо застосування статей 78, 77 ГПК; (4) від 12.03.2020 у справі №910/4922/19, від 10.01.2019 у справі №243/3548/17, від 27.02.2019 у справі №243/442/17, щодо застосування ст.96 ЦК, ст.3 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.3 Закону "Про акціонерні товариства"; (5) від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 03.08.2023 у справі №910/1756/23, від 04.07.2023 у справі №916/3638/22, від 29.06.2023 у справі №918/124/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 06.06.2023 у справі №902/1308/22, щодо застосування статті 136 ГПК; (6) від 11.12.2019 у справі №638/7132/15-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 25.01.2019 у справі №796/165/2018, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (пункти 9.14, 9.16, 9.46), щодо застосування статей 8, 38, 40 Закону "Про міжнародне приватне право"; (7) від 05.09.2018 у справі №914/2096/17, від 22.06.2023 у справі №910/5361/22, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 06.07.2022 у справі №761/18552/20, від 04.07.2023 у справі №920/1340/21, щодо застосування ст.236 ГПК (п.1 ч.2 ст.287 ГПК).
33. ПрАТ "Полтавський ГЗК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Фонду про забезпечення позову у повному обсязі.
34. ПрАТ "Полтавський ГЗК" підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: (1) від 23.10.2018 у справі №918/249/17 (п.23), щодо застосування статей 50 та 277 ГПК, від 24.01.2023 у справі №160/7600/20 (п.139), щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); (2) від 18.01.2023 у справі №755/9322/20, від 16.11.2020 у справі №910/7596/20, щодо застосування ст.137 ГПК; (3) від 23.07.2020 у справі №903/744/19, від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 06.06.2023 у справі №910/4091/22(910/363/23), від 20.01.2023 у справі №904/2242/22, від 06.06.2023 у справі №910/6924/22, щодо визначення вартості майна, на яке накладено арешт шляхом забезпечення позову; (4) від 24.07.2018 у справі №909/456/16, від 10.03.2021 у справі №274/5623/16-ц, від 05.10.2022 у справі №757/34078/14-ц, щодо застосування ст.236 ГПК (п.1 ч.2 ст.287 ГПК). Також скаржник вважає, що судами не застосовано ст.98 ЦК, ст.2 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норми права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК).