ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
м. Київ
справа № 400/504/23
провадження № К/990/44664/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної військової адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Херсонської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Мельника О. М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Ступакової І. Г., суддів: Бітова А. І., Лук`янчук О. В.
І. Суть спору
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної військової адміністрації (далі - Херсонська ОВА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Херсонської ОВА від 26 грудня 2022 року № 191-ос про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII) (за угодою сторін) з посади директора Департаменту;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту з дати його звільнення;
1.3. стягнути з Херсонської ОВА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 06 травня 2020 року № 49-о призначений на посаду директора Департаменту як переможця конкурсу з посадовим окладом згідно зі штатним розписом за погодженням Міністерства інфраструктури України від 29 квітня 2020 року № 5685/10-10-20.
В подальшому, розпорядженням начальника Херсонської ОВА від 26 грудня 2022 року № 191-ос позивача звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII, за угодою сторін.
Стверджує, що з вищевказаним розпорядженням позивач ознайомлений не був, про його звільнення йому стало відомо 27 грудня 2022 року від співробітників Департаменту. В той же день йому також стало відомо про призначення іншої особи директором Департаменту.
Позивач зазначає, що відсутність належного волевиявлення та недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору не дає підстави вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за угодою сторін, а сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за угодою сторін.
Вважаючи розпорядження начальника Херсонської ОВА від 26 грудня 2022 року № 191-ос протиправним та таким, таким, що виданий з грубим порушенням вимог Закону № 889-VIII, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Згідно з розпорядженням голови Херсонської ОДА від 06 травня 2020 року № 49-о ОСОБА_1 обіймав посаду директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації як переможець конкурсу.
4. Призначення ОСОБА_1 на посаду відбулося за погодженням Міністерства інфраструктури України від 29 квітня 2020 року № 5685/10/10-20.
5. 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав начальнику Херсонської ОВА заяву про звільнення його із займаної посади за угодою сторін.
6. Розпорядженням начальника Херсонської ОВА від 26 грудня 2022 року № 191-ос "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено з 26 грудня 2022 року з посади директора Департаменту за пунктом 3 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII (за угодою сторін).
7. У судовому засіданні у суді першої інстанції за клопотанням сторони позивача допитано в якості свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що чоловік тривалий час працював на посаді, під час окупації дистанційно, а потім в Кривому Розі (через перенесення ХОВА), згодом після звільнення Херсону, повернувся до звичного місця роботи. В середині грудня розповів, що в нього складнощі, оскільки в його кабінеті сидить інша людина ОСОБА_4 . Наміру звільнятися не мав, не зважаючи на складнощі, а саме влучання в будинок, він переїхав до Миколаєва, але звільнятися не хотів.
Також свідок ОСОБА_5 пояснив, що 22 грудня 2022 року зустрівся з ОСОБА_1 в м. Херсон. Під час зустрічі позивач був у розпачу, розповів про проблеми на роботі, що його примушують звільнитися, вже привели наступника.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
8.1. Визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Херсонської ОВА від 26 грудня 2022 року № 191-ос.
8.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації з 27 грудня 2022 року.
8.3. Стягнуто з Херсонської ОВА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 231953,95 гривень.
8.4. Стягнути з Херсонської ОВА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць (січень 2023) з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 60035,14 гривень.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності вільного волевиявлення позивача з приводу звільнення з посади, відсутності угоди та домовленості сторін щодо звільнення ОСОБА_1, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного розпорядження.
Також суд першої інстанції зазначив, що з роздрукованої з месенджеру копії заяви про звільнення ОСОБА_1, воно не містить погодженої дати звільнення, як пояснив позивач, він зробив це навмисно, з метою формальної подачі заяви, заради уникнення додаткового тиску на нього та співробітницю відділу кадрів.
10. Зазначена позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом.
Водночас П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 вересня 2023 року скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року в частині стягнення з Херсонської ОВА на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року залишено без змін.
11. Вказану постанову суд апеляційної інстанції прийняв, виходячи з того, що Херсонська ОВА є лише суб`єктом призначення ОСОБА_1, яка здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення Департаменту. При цьому, функції розпорядника бюджетних коштів щодо діяльності вказаного органу здійснює безпосередньо Департамент, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нарахування та виплата заробітної плати керівнику та всім працівникам здійснюється не Херсонською ОВА, а Департаментом як структурним підрозділом Херсонської ОВА, який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та рахунки в органах Казначейства.
На підтвердження такого висновку апеляційний суд вказав довідку від 22 березня 2023 року № 3 про середню заробітну плату ОСОБА_1 за два останні місяці, що передують місяцю звільнення, яку видано Департаментом як органом, який нараховує та виплачує позивачу заробітну плату, а тому апеляційний суд вказав на безпідставно стягнутий з Херсонської ОВА на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що належним відповідачем в частині відповідних вимог є Департамент, який не визначено ОСОБА_1 при зверненні з цим позовом до суду в якості відповідача, а також не залучено судом першої інстанції до участі у розгляді справи як співвідповідача.
IV. Касаційне оскарження
12. Представник Херсонської ОВА подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення в частині поновлення позивача на посаді та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Так, автор скарги зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положень пункту 3 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/18748/19.
Стверджує, що позивач не звертався за анулюванням своєї заяви, не висловлював свою незгоду з вищевказаним розпорядженням до моменту подання позовної заяви 25 січня 2023 року, тобто майже через місяць після винесення оскаржуваного розпорядження. Крім того, трудова книжка ОСОБА_1 видана в день його звільнення 26 грудня 2022 року із внесенням запису щодо підстав його звільнення.
14. Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Херсонської ОВА на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року зупинено виконання вищевказаних судових рішень.
15. Представник позивача подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
19. Загальні підстави припинення трудового договору визначені положенням статті 36 КЗпП України, пунктом 1 частини першої якої підставою припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.
20. Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом № 889-VIII.
21. В силу частин першої-третьої статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
22. Пункт 3 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII серед підстав для припинення державної служби виокремлює припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).
23. Так, приписами статті 86 Закону № 889-VIII обумовлено, що державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.
Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом.