ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 686/25943/18
провадження № 51-6695 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240250000399, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.
Так 08 вересня 2017 року приблизно о 17:00 ОСОБА_7, працюючи на посаді державного реєстратора Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з 16 лютого 2017 року (наказ від 15 лютого 2017 року № 15-к), будучи службовою особоюоргану місцевого самоврядування, яка відповідно до своїх посадових обов`язків (посадову інструкцію затверджено розпорядженням голови Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 28 грудня 2016 року № 139-к) наділена організаційно-розпорядчими функціями, маючи відповідну кваліфікацію, знання та досвід у галузі державної реєстрації, перебуваючи в приміщенні Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що на вул. Центральній, 4 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями та використовуючи їх всупереч інтересам служби, діючи умисно, з порушенням пунктів 6 і 12 ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 24, ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - постанова КМУ № 1127), незаконно власноручно внесла відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якими виключила будинок АДРЕСА_2, загальною площею 110,1 м2, вартістю 924 037 грн, що належить ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у частці як майно, набуте в шлюбі, та який перебував під арештом, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи - ОСОБА_9 у вигляді отримання ним можливості вільно розпоряджатися зазначеним будинком.
Також ОСОБА_7, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, діючи повторно, 21 вересня 2017 року приблизно о 12:00, порушуючи пункти 6 і 12 ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 24, ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 17 постанови КМУ № 1127, реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на продовження своєї злочинної діяльності, перебуваючи в приміщенні службового кабінету на АДРЕСА_3, достовірно знаючи про відсутність підстав для вилучення записів з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також те, що не знято арешту із земельної ділянки з кадастровим номером 6825082400:02:017:1119, розташованої на АДРЕСА_2, загальною площею 0,8 га, вартістю 90 240 грн, що належить ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по як майно, набуте в шлюбі, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи - ОСОБА_9 у вигляді отримання ним можливості вільно відчужити вказану земельну ділянку, яка перебуває під арештом, а грошові кошти від її реалізації використати на власний розсуд, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями та використовуючи їх усупереч інтересам служби, власноручно внесла відомості до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо зміни власника зазначеної земельної ділянки на користь ТОВ "ТІКТОН XXI", єдиним власником та керівником якої був ОСОБА_9 .
У результаті протиправних дій ОСОБА_7, що полягали у зловживанні службовим становищем, відбулось незаконне розпорядження арештованим майном - будинком, розташованим на АДРЕСА_2, загальною площею 110,1 м2, вартістю 924 037 грн, та земельної ділянки з кадастровим номером 6825082400:02:017:1119, загальною площею 0,8 га, вартістю 90 240 грн, унаслідок чого ОСОБА_8 було спричинено тяжкі наслідки.
За вироком Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року було задоволено апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 скасовано вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 . Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади у сфері реєстрації прав на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який їй інкримінується. При цьому звертає увагу Суду на те, що судом апеляційної інстанції:
- самостійно доповнив пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення про те, що вона, усупереч пунктам 10,11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141, не здійснила пошуку в Державному реєстрі за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, що є порушенням частин 1 - 3 ст. 337 КПК України;
- помилково трактував вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки його підзахисна не здійснювала відчуження об`єкта нерухомого майна, а було проведено припинення права власності у зв`язку зі знищенням;
- неправильно встановив, що ОСОБА_7, з урахуванням прим. 1 до ст. 364 КК України, займала посаду службової особи, оскільки наділена організаційно-розпорядчими функціями. На його думку, наведені в обвинувальному акті обов`язки, які виконувала ОСОБА_7, безпосередньо пов`язані з наданням саме публічних послуг з реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Указане узгоджується з позицією, яку висловила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 29 жовтня 2019 року (справа № 283/110/18);
- дійшов помилкових висновків щодо наявності в діях ОСОБА_7 об`єктивної сторони складу злочину, яка полягає у спричиненні тяжких наслідків;
- не надав оцінки тому факту, що будинок і земельну ділянку набуто в шлюбі і відповідно по належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а ОСОБА_7, яка за висновками суду діяла в інтересах ОСОБА_9, інкримінується повна вартість будинку та земельної ділянки, а не, хоча шкоду завдано тільки ОСОБА_8 ;
- також не оцінив того факту, що будинок на АДРЕСА_2 і земельна ділянка належали ОСОБА_9 на праві приватної власності, а земельну ділянку було подаровано останньому, а тому згода ОСОБА_8 на проведення реєстраційних дій не була обов`язковою. Вказує, що істотна шкода та тяжкі наслідки ставляться службовій особі у провину лише в разі реального настання майнової шкоди в розмірах, передбачених пунктами 3, 4 прим. до ст. 364 КК України;
- встановлено кваліфікуючу ознаку "тяжкі наслідки" виходячи з висновку комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 02 квітня 2018 року № 988/989/18-26, проте у вказаних експертизах не йдеться про встановлення заподіяної майнової (матеріальної) шкоди. На його думку, сторона обвинувачення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 взагалі не встановила, яка саме майнова (матеріальна) шкода була завдана та чи взагалі вона була;
- не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_7 дотрималася вимог нормативно-правових актів, вважаючи, що для здійснення пошуку відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо суб`єкта необхідно здійснити перевірку за ідентифікаторами, до якого входять прізвище, ім`я та за наявності по батькові, номер і за наявності серія документа, що посвідчує таку особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, як і передбачено п. 10 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 1127, та пунктами 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141, де зазначено, що пошук у Державному реєстрі прав здійснюється за такими ідентифікаторами, як ідентифікаційні дані фізичної особи, а саме: прізвище ім`я та (за наявності) по батькові, податковий номер. Проте при під час пошуку було встановлено, що податковий номер, зазначений в обтяженні, не відповідає податковому номеру ОСОБА_9 .
Стверджує, що суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного розгляду, внаслідок чого ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.