ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 133/3123/20
провадження № 51-419км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_7,
представника потерпілої ОСОБА_8
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 жовтня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2023 рокуу кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 жовтня 2023 року ОСОБА_9 визнано винуватим та засуджено за ч. 2
ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Також, ОСОБА_9 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі статей 49, 74 КК ОСОБА_9 звільнено від призначеного за ч. 1
ст. 185 КК покарання у зв`язку закінченням строків давності.
Зараховано ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув`язнення.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі - 236 841 грн; моральну шкоду в розмірі - 150000 грн; витрати на сплату судового збору в розмірі 1500 грн.
Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він мав дружні стосунки з
ОСОБА_10 2001 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 спільно зі своїми батьками. Перебуваючи за вище вказаною адресою, останній у одній із кімнат будинку спільно з ОСОБА_10 побачив, як остання дістає із однієї з шкатулок ювелірні вироби, які належать ОСОБА_7, 1949 року народження. Далі в період часу з січня 2017 року по травень 2018 року ОСОБА_9 з корисливих спонукань, діючи з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та скориставшись цим, шляхом вільного доступу, навмисно, з метою особистого збагачення, викрадав ювелірні вироби із золота 585 проби, загальною вагою 66 гр. при вартості одного граму золота 689, 19 грн на загальну суму 45486, 54грн.
В подальшому, заволодівши ювелірними виробами, ОСОБА_9 розпоряджався викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 45486,54 грн.
Крім цього, в період часу з червня 2018 року по квітень 2019 року, у невстановлений слідством час ОСОБА_9, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, з корисливих спонукань, діючи з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свою діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та, скориставшись цим, шляхом вільного доступу, навмисно, з метою особистого збагачення, повторно викрав ювелірні вироби, які належать ОСОБА_7, а саме 18 червня 2018 року на суму 21055,89 грн, 20 серпня 2018 року на суму 22706,40 грн, 15 січня 2019 року на суму 16254,18 грн, 20 січня 2019 року на суму 24483,48 грн, 04 лютого 2019 року на суму 11205,16 грн, 17 лютого 2019 року на суму 4979,03 грн, 20 лютого 2019 року на суму 9830, 20 грн, 26 лютого 2019 року на суму 17244,62 грн, 09 березня 2019 року на суму 16435,83 грн, 22 березня 2019 року на суму 17624,23 грн, 07 квітня 2019 року на суму 7288,08 грн, 15 квітня 2019 року на суму 22248,24 грн.
Заволодівши ювелірними виробами, ОСОБА_9 розпоряджався викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2023 року змінив вирок місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_9 судового збору.
Виключив із вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 судового збору в розмірі 1500 грн.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала і заперечення на скаргу
У касаційній скарзі, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить суд касаційної інстанції змінити судові рішення стосовно ОСОБА_9 з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого і звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК.
Вважає, що визначене ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке необхідно відбувати реально, є занадто суворим і таким, що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого.
На думку захисника, сукупність пом`якшуючих покарання обставин, які не в повній мірі враховані судами, дають підстави для звільнення ОСОБА_9 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК.
Зокрема, захисник вказує, що суди належним чином не взяли до уваги позиції засудженого стосовно скоєного, який визнав свою винуватість у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, часткового відшкодування збитків в розмірі 22 000 грн, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпіла категорично не погоджується з доводами касаційної скарги захисника про те, що виправлення ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства.
Обґрунтовуючи таку позицію, стверджує, що ОСОБА_9 в повному обсязі не відшкодував завданих збитків. Два роки обвинувачений перебував на волі і є працездатною людиною і не намагався відшкодувати їй шкоду. Тривалий час свого життя вона збирала золоті вироби як спадок для своїх онуків, а
ОСОБА_9, маючи довірливі відносини з онучкою, цинічно викрав золоті прикраси родини, які здав у ломбард. Після виявлення фактів крадіжки вона вимушена була їздити в ломбарди й викуповувати свої ювелірні вироби. На переконання потерпілої, ОСОБА_9 зі своїх дій висновків не зробив, про що свідчить інше кримінальне провадження, яке перебуває на розгляді в Козятинському районному суді та згідно з обставин якого він протягом тривалого часу також викрадав золоті вироби у дівчини, з якою зустрічався
(справа № 133/1406/21).
Таким чином вважає, що дані про особу ОСОБА_9, його ставленнядо скоєного та обставини цього кримінального провадження не свідчать, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник підтримав доводи касаційної скарги і просив її задовольнити.
Потерпіла та її представник заперечували проти задоволення касаційної скарги захисника і просили судові рішення залишити без зміни.
Прокурор не підтримала доводів, викладених у касаційній скарзі захисника, і просила Суд відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, позицію потерпілої, її представника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.