ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 196/721/16-к
провадження № 51-6548км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 9 лютого 2022 року стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ч. 2 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ухвалено звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_6 задоволено частково.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 57 544 і 10 000 грн відповідно.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з детально викладеними у вироку обставинами, 18 квітня 2016 року близько 16:00 ОСОБА_6 прийшов до кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого на АДРЕСА_1, де працює його дружина
ОСОБА_9 . У кафе він почав висловлюватися на адресу своєї дружини нецензурною лайкою, схопив її за руку та став витягувати її із-за столу. У цей час інші працівники кафе, а саме техпрацівниця ОСОБА_10 та кухар ОСОБА_11, які разом із ОСОБА_9 сиділи за столом, почали заспокоювати ОСОБА_6, робити йому зауваження та вимагати, щоб він припинив свої хуліганські дії. Однак останній, не реагуючи на зауваження, завдав своїй дружині одного удару правим кулаком у ділянку обличчя, чим спричинив їй фізичний біль. Після цього
ОСОБА_10 відтягнула його від дружини та виштовхала з приміщення.
Цього ж дня близько 19:40 ОСОБА_6 удруге прибув до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", де знову вчинив сварку зі своєю дружиною, ображаючи її нецензурною лайкою. Він схопив дружину правою рукою за ліву руку й почав тягнути до себе. У цей час ОСОБА_9 стояла за барною стійкою, на якій був скляний посуд, тому, коли ОСОБА_6 силою потягнув її до себе, вона звалила посуд на підлогу, у результаті чого він розбився.
Далі ОСОБА_6 завдав дружині одного удару правим кулаком в ділянку обличчя та трьох ударів у ділянку лівого плеча, передпліччя та лопатки, чим спричинив останній фізичний біль. У цей час на крик ОСОБА_9 з кухні вийшла техпрацівниця ОСОБА_10 . Вона відтягнула ОСОБА_6 від дружини та почала робити йому зауваження, однак останній не реагував та намагався вдарити ОСОБА_10, замахуючись кулаком на неї, хапав її за руки й викручував, при цьому спричинив останній фізичний біль. Потім ОСОБА_10, вирвавшись від ОСОБА_6, схопила зі столу піднос та, замахнувшись на нього, попередила, щоб він її не чіпав. У цей час до приміщення зайшла кухар ОСОБА_11, яка стала між ОСОБА_6 і
ОСОБА_10, та почала вимагати від нього припинити хуліганські дії, однак на ці вимоги останній не реагував та продовжував ображати всіх присутніх нецензурною лайкою, проявляючи при цьому зневагу до загальноприйнятих норм поведінки та моралі. ОСОБА_11, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_6, силоміць вивела його на подвір`я.
У цей час ОСОБА_10 зателефонувала до свого сина ОСОБА_12 і розповіла йому про ситуацію, що склалася, тому син цього ж дня близько 20:00 приїхав до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". На той час у кафе знову повернувся ОСОБА_6 . Він продовжував свої хуліганські дії, почав хапати ОСОБА_9 за руки, погрожувати їй фізичною розправою та намагатися її вдарити. Цей конфлікт побачив ОСОБА_13, який попросив ОСОБА_6 заспокоїтися та припинити хуліганські дії, проте той ніяк не відреагував та почав висловлюватися на адресу ОСОБА_14 нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою. Тоді ОСОБА_13, з метою припинити протиправні дії ОСОБА_6 та з метою захисту потерпілої ОСОБА_9, завдав йому одного удару долонею правої руки в ділянку обличчя, тим самим подолав його опір і примусив залишити приміщення вищевказаного кафе.
Потім цього ж дня близько 20:10 ОСОБА_6, металевим молотком, який приніс із собою, безпричинно умисно завдав не менше п`яти ударів по металевих перилах, які розташовані при вході в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", пошкодивши їх, при цьому погрожував фізичною розправою персоналу та власнику кафе ОСОБА_8, які вийшли на подвір`я на галас, що здійнявся. На зауваження громадян ОСОБА_6 не реагував та покинув місце події.
Хуліганські дії ОСОБА_6 тривали протягом значного часу, не менше чотирьох годин, і призвели до тимчасового відволікання працівників кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2" від своєї роботи та зумовили порушення нормального режиму діяльності самого кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2".
Діями ОСОБА_6 власнику кафе ОСОБА_15 спричинено матеріальну шкоду.
Крім цього, 19 квітня 2016 року близько 11:00 ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на власному автомобілі марки ВАЗ-2107 прибув до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" з метою з`ясування питання щодо подальшого сумісного проживання зі своєю дружиною ОСОБА_9 .
Зайшовши до приміщення кафе, він безпричинно почав висловлюватися на адресу своєї дружини нецензурною лайкою та намагатися вчинити з нею бійку. На це ОСОБА_9 та інші працівники кафе, а саме дружина власника кафе ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_11, стали вимагати від ОСОБА_6 припинення його хуліганських дій, при цьому тимчасово припинилася нормальна діяльність закладу, оскільки всі працівники, які на той час працювали, змушені були підійти до барної стійки, щоб припинити хуліганські дії ОСОБА_6 . Але останній на неодноразові зауваження ніяк не відреагував та, продовжуючи свої хуліганські дії, незважаючи на присутність сторонніх осіб, продовжуючи далі висловлюватися на адресу персоналу кафе нецензурною лайкою з метою опору їх вимогам, дістав із правої кишені своєї спортивної кофти не придатний до здійснення вибуху муляж гранати РГД-5, який він приніс із собою та який загрози для здоров`я і життя людей не становить, але за зовнішніми ознаками схожий на справжню гранату, та, тримаючи його в правій руці, почав демонструвати всім присутнім, та погрожувати підірвати приміщення кафе разом із присутніми.
Присутні в кафе громадяни сприйняли таку погрозу як явну, оскільки через значну схожість вважали гранату справжньою, що викликало в них сильне хвилювання.
Цей інцидент тривав не менше 15-20 хвилин, після чого ОСОБА_16 виштовхала ОСОБА_6 за двері, і таким чином хуліганські дії останнього були припинені. Далі він, сівши до власного автомобіля, покинув місце події.
Під час інциденту в приміщенні кафе перебувала малолітня дитина ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка спостерігала за хуліганськими діями
ОСОБА_6 та була налякана його поведінкою.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 9 лютого 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, а вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з дня його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_6, тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини злочину, із часу скоєння якого (18 квітня 2016 року) вже минуло понад сім років, відомості про особу засудженого, який визнає свою вину, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, раніше не судимий, з перших днів введення воєнного стану добровільно проходив службу по мобілізації (до його затримання на виконання вироку апеляційного суду), за що був нагороджений, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до підзахисного положення статей 75,
76 КК, звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Вважає, що Дніпровський апеляційний суд призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без врахування вказаних вище обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, у результаті чого воно, на переконання захисника, є явно несправедливим унаслідок своєї суворості, а мотивів щодо призначення такого суворого покарання у вироку не навів.
Таким чином, захисник вважає, що вирок суду апеляційної інстанції в частині призначення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 296 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців не може вважатися законним й обґрунтованим.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Засуджений і захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити
з викладених у ній підстав.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, засудженого, позицію прокурора, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При вирішенні питання про наявність зазначених у пунктах 1, 2 ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412, 413 КПК.