ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 560/6962/23
адміністративне провадження № К/990/37164/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (головуючий суддя - Гнап Д.Д.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді: Сапальова Т.В., Ватаманюк Р.В.)
у справі № 560/6962/23
за позовом ОСОБА_1
до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у період з 22 вересня 2017 року по 23 квітня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Постанова №100);
- зобов`язати Пожежно-рятувальний загін нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у період з 22 вересня 2017 року по 23 квітня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови № 100.
2. У обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач внаслідок невчасного здійснення повного розрахунку при звільненні, зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку. Наголосив, що з метою відновлення свого порушеного права він звертався до суду, і на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №560/6683/22 відповідач виплатив йому належне грошове забезпечення у розмірі 59 973,09 грн, що і створило передумови для звернення до суду із цим позовом.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення.
Стягнуто з 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за затримку розрахунку під час виключення з кадрів у сумі 19 291,11 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Згідно з витягом із наказу (по особовому складу) начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 21 вересня 2017 року № 774 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 21 вересня 2017 року виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у відставку (із зняттям з військового обліку).
7. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 560/6683/22 визнано протиправними дії Пожежно-рятувального загону щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2015 року із застосуванням базового місяця - серпень 2014 року. Зобов`язано здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Пожежно-рятувального загону щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року. Зобов`язано Пожежно-рятувальний загін нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року.
8. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 560/6683/22 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийнято нову постанову про зобов`язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року. В частині задоволення позовних вимог рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року залишено без змін.
9. 22 квітня 2023 року на виконання судових рішень у справі №560/6683/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 59 973,09 грн.
10. Позивач вважаючи, що існує заборгованість за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про наявність у відповідача зобов`язання нарахувати на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, однак, застосували принцип співмірності та обґрунтованості розміру середнього заробітку.
12. Судами попередніх інстанцій враховано, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 22 квітня 2023 року, тобто після набрання чинності змін до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), внесених Законом України № 2352-IX від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-ІХ).
13. Суд апеляційної інстанції також вказав про застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16; та викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 1 частини четвертої статі 328 КАС України.
15. Представник позивача у касаційній скарзі зазначив про незастосування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22, в якій здійснено аналіз статті 117 КЗпП України у редакції, чинній з 19 липня 2022 року.
16. У касаційній скарзі наголошено, що суди при вирішенні спору керувались нормами статті 117 КЗпП України у редакції, що почали діяти з 19 липня 2022 року і яка не існувала на момент виникнення спірних правовідносин.
17. Також представник позивача вказав, що застосовуючи норми статті 117 КЗпП України у редакції з 19 липня 2022 року, суд двічі зменшив розмір середнього заробітку: застосував статтю 117 КЗпП України зі змінами, яка передбачала зменшення, шляхом встановлення періоду стягнення не більше як за шість місяців і застосував принцип співмірності та обґрунтованості розміру середнього заробітку згідно із правовим висновком Верховного Суду.
18. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні. На думку представника відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, але при визначенні розміру середнього заробітку необхідно застосовувати принцип співмірності та обґрунтованості його розміру.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
20. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиплатою ОСОБА_1 станом на 21 вересня 2019 року (дата виключення з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року.
21. На виконання судових рішень у справі № 560/6683/22 відповідач 22 квітня 2023 року виплатив індексацію грошового забезпечення у розмірі 59 973,09 грн.
22. Спірний період у цих правовідносинах становить з 22 вересня 2019 року до 21 квітня 2023 року, а предметом спору є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати позивачу вказаної індексації.
23. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
24. Відповідно до статті 117 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.