ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 826/1239/17
касаційне провадження № К/9901/69153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2018 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., суддя - Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 21406-1305.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила про протиправність прийнятого рішення, вважає визначену контролюючим органом суму земельного податку безпідставною, оскільки вона не являється користувачем цієї земельної ділянки.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.05.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 06.09.2016 №21406-1305.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про безпідставність нарахування позивачу податкового зобов`язання зі сплати земельного податку, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивач являється власником/користувачем спірної земельної ділянки.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, частин 1, 2 статті 7, частин 1, 4 статті 9, статей 72, 73, частини 1 статті 94, статей 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не надано належну оцінку обставинам справи, зокрема тому, що позивач є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, і тому він повинен сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку, що свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.04.2024 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив розгляд справи на у попередньому судовому засіданні на 30.04.2024.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що контролюючим органом 06.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення (форма "Ф") №21406-1305, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 42509,24 грн.
За наслідками адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Також, судами було встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 207,8 кв. м., що підтверджується копією договору дарування від 07.05.2015 № 500.
Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 05.09.2016 №057029-057/Л-2269-9349, за позивачем не зареєстровано та не обліковується жодна земельна ділянка на території міста Києва, а земельна ділянка площею 2,9316 га (кадастровий номер 8 000 000 000:69:119:0006) за адресою вул. Борщагівська, 193-195/43, вул. Гарматна, 45-57, вул. Ніжинська, 10/2, 26 у Солом`янському районі м. Києва надана у постійне користування Національного авіаційного університету для експлуатації та обслуговування гуртожитків, житлових будинків та господарських споруд (державний акт на право постійного користування землею від 25.09.2002).
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.