ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 826/15125/17
адміністративне провадження № К/9901/50117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2018 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Ісаєнко Ю.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 23.05.2017 №UA100050/2017/000023/1.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.
Позивач вважає, що твердження митного органу про відсутність документального підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, яке обґрунтоване відмінністю між особою, якою було надано довідку про розмір транспортних витрат - ТОВ "Ренус Ревайвел", та особою перевізника - "BAYKAL", є помилковими, оскільки фірму "BAYKAL" залучено до здійснення перевезення товару ТОВ "Ренус Ревайвел" в межах виконання його обов`язків як експедитора за договором від 03.05.2017 №02-05/17, що не впливає на числові значення складових митної вартості товарів.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 09.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2017 №UA100050/2017/000023/1.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню рішення про коригування митної вартості товару, а розбіжності щодо відомостей про перевізника товару не впливають на числові значення складових митної вартості товару.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем зовнішньоекономічного контракту від 21.11.2016 №647, всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів. Скаржник доводить, що декларантом до митного оформлення товару не було надано документів в підтвердження витрат на транспортування, навантаження та відвантаження товару.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.06.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.04.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 30.04.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та Фірмою Vital Pharma GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 21.11.2016 № 647 (Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA Hamburh, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ, Україна (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку, іменовані як товар.
На виконання умов цього контракту, Фірмою Vital Pharma GmbH (Німеччина) поставлено позивачу хімічну речовину "Granulac 200" виробництва Molkerei Meggle Wasserburg GmbH & Co KG, Німеччина, у кількості 2250,00 кг нетто за ціною 3,5938 Євро за кг, усього на суму 8086,05 Євро на умовах FCA Dietzenbach, Німеччина, Інкотермс 2010, що підтверджується специфікацією від 10.05.2017 № 149, інвойсом від 16.05.2017 № 4000693, міжнародною автомобільною накладною від 19.05.2017 № 6040004529436/11581.
З метою митного оформлення поставленого товару, 23.05.2017 позивачем до митного посту "Західний" Митниці подано вантажну митну декларацію №UA100050/2017/336945, в графі 31 якої зазначено: допоміжна хімічна речовина, що використовується у фармацевтичній промисловості для виробництва готових лікарських засобів - інші цукри: Granulac 200 (CAS:6404-51-5. Хімічний склад: лактоза з вмістом води 5.18 %).
Позивачем визначено митну вартість товарів за ціною контракту у загальній сумі 8086,05 Євро за 2250 кг нетто.
Разом з вантажною митною декларацією Товариством подано документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а саме: Контракт, специфікацію до Контракту від 10.05.2017 №149, інвойс від 16.05.2017 № 4000693, довідку ТОВ "Ренус Ревайвел" від 22.05.2017 № 2205/03 про транспортні витрати, міжнародну автомобільну накладну від 19.05.2017 № 6040004529436/11681; копію митної декларації за формою EUR.1 А123414 від 18.05.2017, експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 16.02.2015 № К-175/1, лист ДП "Державний експертний центр МОЗ" від 24.02.2015 № 590/09-5, сертифікат аналізу від 15.10.2015.
Митним органом 23.05.2017 запропоновано надати позивачу додаткові документи для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини.
Позивач листом від 23.05.2017 повідомив відповідача, що разом з митною декларацією №UA100050/2017/336945 ним було надано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни товару.
Стосовно додатково запитуваних митним органом документів, позивач зазначив, що вказані документи відсутні, оскільки позивач не брав участі у господарських операціях, у процесі яких відбувається оформлення таких документів.
Митним органом 23.05.2017 прийнято рішення № UA100050/2017/000023/1 про коригування митної вартості товарів, в якому визначено митну вартість товарів за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,3768 євро за кг на загальну суму 14347,80 Євро.
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, митний орган виходив з того, що метод за ціною договору не застосовується у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, зокрема, декларантом надано документ про вартість транспортних витрат від 22.05.2017 № 2205/03 ТОВ "Ренус Ревайвел", однак відповідно до інформації, зазначеної в CMR від 19.05.2017 № 6040004529436/11681, перевізником товару є "BAYKAL".
Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів, зокрема, митної декларації від 29.05.2015 №100270003/2015/278690.
У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості митним органом відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.05.2017 №UA100050/2017/00025.
З метою завершення митного оформлення товару позивачем, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 23.05.2017 № UA100050/2017/000023/1, подано митному органу нову митну декларацію № UA100050/2017/336956.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.