ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 420/17256/22
адміністративне провадження № К/990/23675/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (головуючий суддя - Танцюра К.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року (головуючий суддя - Косцова І.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)
у справі № 420/17256/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу в частинах, зобов`язання вчинити дії
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника Збройних Сил України ОСОБА_2 від 29 жовтня 2022 року № 501 "Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1" в частинах, що стосуються притягнення до дисциплінарного стягнення (пункт 3), позбавлення щомісячної премії за жовтень 2022 року (пункт 4), позбавлення додаткової винагороди (пункт 5) командира ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта Збройних Сил України ОСОБА_1 (далі - Наказ №501, спірний наказ);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти в сумі, в якій не було здійснено виплати командиру ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту Збройних Сил України ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника Збройних Сил України ОСОБА_2 від 29 жовтня 2022 року №501 "Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указав на те, що спірний наказ є неправомірним та безпідставним, оскільки ґрунтується на помилкових висновках службового розслідування, яке проведено з порушенням встановленої процедури.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника Збройних Сил України ОСОБА_2 від 29 жовтня 2022 року № 501 "Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1" в частинах, що стосуються притягнення до дисциплінарного стягнення (пункт 3), позбавлення щомісячної премії за жовтень 2022 року (пункт 4), позбавлення додаткової винагороди (пункт 5) командира ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта Збройних Сил України ОСОБА_1 .
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити командиру ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту Збройних Сил України ОСОБА_1 грошові кошти за жовтень 2022 року, а саме: щомісячну премію та додаткову винагороду, в сумі, в якій не було здійснено виплати командиру ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 молодшому лейтенанту Збройних Сил України ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника Збройних Сил України ОСОБА_2 від 29 жовтня 2022 року №501 "Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1".
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року для розгляду справи №420/17256/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Радишевської О.Р., Мельник-Томенко Ж.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Молодший лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді командира ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 .
8. 03 жовтня 2022 року рапортом командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 повідомлено командира військової частини НОМЕР_1 про те, що 02 жовтня 2022 року деякий склад десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти відмовився виконувати бойовий наказ командира роти. У рапорті вказано 39 військовослужбовців ДШР БМП, серед яких і позивач.
9. Будь-яких конкретних відомостей зазначений рапорт не містить.
10. 25 жовтня 2022 року наказом №1106 командира військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира.
11. Під час службового розслідування командир батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_3 надав пояснення, що 02 жовтня 2022 року 40 військовослужбовців з ДШР БМП військової частини НОМЕР_1 відмовилися виконувати бойовий наказ командира ДШР, згідно з бойовим розпорядженням командира БМП військової частини НОМЕР_1 від 04 жовтня 2022 року №640/281/178дск, який того дня доведено усно особовому складу ДШР БМП.
12. 28 жовтня 2022 року складено акт службового розслідування, затверджений 29 жовтня 2022 року, за висновками якого підтверджено факт можливої протиправної діяльності і порушення вимог статей 4, 6 Закону України від 24 березня 1999 року № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний статут), статей 11, 16 Закону України від 24 березня 1999 року № 548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі - Статут ВС ЗСУ) деякими військовослужбовцями десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . В Акті вказано 39 військовослужбовців ДШР БМП, до числа яких входить і ОСОБА_1 .
13. Докази ознайомлення позивача з вказаним вище актом в матеріалах справи відсутні.
14. 29 жовтня 2022 року наказом № 501 командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1" завершено службове розслідування.
15. Пунктом 3 Наказу № 501 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну службову відповідність" на командира 3 десантно-штурмового взводу молодшого лейтенанта ОСОБА_1 .
16. Пунктом 4 зазначеного наказу позбавлено щомісячної премії за жовтень 2022 року командира 3 десантно-штурмового взводу молодшого лейтенанта ОСОБА_1, а пунктом 5 -додаткової винагороди.
17. Уважаючи спірний наказ протиправним в частині, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач не дотримався процедури проведення службового розслідування в частині, яка є предметом розгляду справи і стосується позивача, не вжив всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, у тому числі, наявності вини військовослужбовця, не вчинено дій, передбачених Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (далі - Порядок №608), та спрямованих на досягнення мети і завдань службового розслідування, а тому спірний наказ є протиправним.
19. Суд апеляційної інстанції встановив, що ані матеріали справи, ані матеріали службового розслідування не містять відомостей щодо того, що бойовий наказ, за невиконання якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, видавався командиром та був доведений до відома всіх військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
20. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки за результатами розгляду справи визнано протиправним наказ, в якому оголошено про вчинене позивачем правопорушення, то відсутні підстави для позбавлення позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та премії, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі вказано на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: питання щодо позбавлення додаткової винагороди (премії), згідно з Окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 військовослужбовців, які відмовилися від виконання бойових наказів (бойових розпоряджень) та щодо яких внесені відомості до ЄРДР за частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України (непокора).
22. На думку представника скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення на користь позивача, створили прецедент для подальшого невиконання військовослужбовцями бойових наказів командирів та розуміння того, що за невиконання наказу не настає відповідальність, відповідно до Закону України від 27 січня 2023 року № 2839-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці".
23. Також у касаційній скарзі зазначено, що 18 листопада 2022 року слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополь, до ЄРДР внесене кримінальне правопорушення за № 62022080030000199, передбачене частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України за фактом щодо молодшого лейтенанта ОСОБА_1, командира ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 .
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
25. Спірні правовідносини склалися щодо накладення наказом № 501 на військовослужбовця дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, внаслідок чого його було позбавлено щомісячної премії за жовтень 2022 року, передбаченої Порядком № 260, та додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168.
26. Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про протиправність спірного наказу та наявність підстав для його скасування.
27. Верховний Суд уважає такий висновок передчасним з огляду на таке.
28. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Пунктами 1, 2 частини другої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
30. Відповідно до матеріалів справи оскаржуваний Наказ № 501 прийнято за результатами проведення службового розслідування, під час якого встановлено відмову, зокрема, ОСОБА_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1, що, у свою чергу, є порушенням статей 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ та статей 11, 16 Статуту ВС ЗСУ.
31. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут ВС ЗСУ.
32. Статтею 11 Статуту ВС ЗСУ регламентовано, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
33. Відповідно до статті 16 Статуту ВС ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
34. Статтею 35 Статуту ВС ЗСУ визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
35. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.
36. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
37. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом ЗСУ.
38. Відповідно до статей 4-6 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. За стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Право командира віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
За невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, що передбачено статтею 45 Дисциплінарного статуту.
39. Ураховуючи встановлені законодавцем вимоги щодо дотримання військової дисципліни, Верховний Суд наголошує на особливості періоду, під час якого виникли спірні правовідносини. Так, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений.
40. Починаючи з 24 лютого 2022 року, вся країна мужньо бореться за виживання, надаючи реальний опір агресору. У таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, оскільки відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.
41. Ураховуючи обставини, які склались на цей час у державі, дотримання дисципліни та виконання бойових наказів є першочерговим обов`язком всіх військовослужбовців.
42. Законодавець посилив відповідальність військовослужбовців за невиконання бойових наказів під час воєнного стану, оскільки саме від їх виконання наразі залежить майбутнє держави, її територіальна цілісність та незалежність. Отже, застосування негативних наслідків для військових, враховуючи перебування країни у воєнному стані, пов`язане, насамперед, із захистом країни.
43. Окрім того, невиконання бойового наказу свідчить про порушення, в першу чергу, військової дисципліни, та тягне за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності.