1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 квітня 2024 року

справа № 560/8089/23

адміністративне провадження № К/990/10520/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (суддя - Матущак В. В.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (судді: Гонтарук В. М., Матохнюк Д. Б., Біла Л. М.),

у справі № 560/8089/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський олійноекстраційний завод"

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський олійноекстраційний завод" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2023 року № 00/285/0703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 121 989 грн, № 00/284/0703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 633 453 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 63 345 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішеннями №00/285/0703 від 09 січня 2023 року в частині формування суми податкового кредиту по господарським операціям із ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Металургбуд" на загальну суму 3 050 422,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00/284/0703 від 09 січня 2023 року.

19 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 560/8089/23, провадження за якою відкрито після усунення відповідачем недоліків скарги ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

15 квітня 2024 року справа № 560/8089/23 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:

- неправильно застосували пункт 201,10. статті 201 ПК України, без врахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 липня 2019 року по справі № 804/10062/13- а - підстава касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України;

- неправильно застосували підпункти 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 ПК України, статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (нереальність господарських операцій), без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 826/7614,15, від 27 листопада 2023 року по справі № 380/18276/21 - підстава касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України;

- порушили частини першу, четверту статті 9, статті 72, 73, 90 КАС України (не дослідили зібрані у справі докази), що унеможливило встановлення фактичних обставин, то мають значення для правильного вирішення спору - підстава касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року в частині задоволення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі або направити справу на новий розгляд.

11 квітня 2024 року позивач надав відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, просить залишити скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний перегляд здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень, вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складений акт від 16 грудня 2022 року №8182/22-01-07- 03/41822800 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2022 року в сумі 633 453 грн;

- абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" за вересень 2022 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) на 3 121 989 грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2023 року:

- форми "В4" № 00/285/0703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 121 989 грн;

- форми "В1" № 00/284/0703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 633 453 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 63 345 грн.

ТОВ "Старокостянтииівський ОЕЗ" скористалося правом оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

29 березня 2023 року Державної податковою службою України прийнято рішення №7729/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09 січня 2023 року № 00/284/0703, № 00/285/0703, а скаргу Товариства без задоволення.

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідач під час перевірки установив порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з підпунктом "в" пункту 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно з пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

За змістом пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.


................
Перейти до повного тексту