ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 440/7221/21
адміністративне провадження № К/990/18213/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донакватех" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 (суддя - Слободянюк Н.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №440/7221/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донакватех" (далі - ТОВ "Донакватех") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) від 07.04.2020 № 0004440506, № 0004450506.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Полтавській області посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №807/2202/15, від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 05.03.2020 у справі №826/9368/15, від 31.10.2019 у справі № 804/20741/14, від 20.11.2019 у справі № 815/371/18, від 09.12.2019 у справі № 804/1752/17, від 17.03.2021 у справі № 808/2737/13-а, від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, 31.03.2020 у справі № 200/5932/19-а, від 05.09.2019 у справі № 815/6878/14, від 08.10.2020 у справі № 160/2352/19.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДПС у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 134, 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що за результатами перевірки взаємовідносин ТОВ "Донакватех" з ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент", ТОВ "Акта Пром" встановлено: неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва; оформлення первинних документів з порушенням чинного законодавства; неможливість виконання оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання послуг; відсутність по ланцюгу постачання послуг реалізованих підприємству ТОВ "Донакватех", що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Донакватех" з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ "Смерека-2017" за період з 01.05.2018 по 30.06.2018, ТОВ "Даріон Про" за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, ТОВ "Сігма Профіт" за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, ТОВ "Колорі Трейд" за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, ТОВ "Фторкомпонент" за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 та ТОВ "Акта Пром" за період з 01.02.2019 по 28.02.2019 та достовірності задекларованих показників при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік.
За результатами проведеної перевірки складно акт від 10.03.2020 № 304/16-31-05-06-10/32084139, в якому відображено висновки про порушення: підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 404731 грн, у тому числі по періодах: за травень 2018 на суму 11320 грн., за червень 2018 на суму 10180 грн., за липень 2018 на суму 18880 грн., за вересень 2018 на суму 99271 грн, за листопад 2018 на суму 101500 грн., за грудень 2018 на суму 50000 грн., за лютий 2019 на суму 113580 грн.; підпункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 253036 грн., у тому числі за 2018 у сумі 253036 грн.
На підставі зазначеного акту ГУ ДПС у Полтавській області 07.04.2020 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0004440506, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 505913,75 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 404731 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101182,75 грн.);
№ 0004450506, згідно з яким суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 316295 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням 253036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 63259 грн).
Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень стали обставини щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з його контрагентами-постачальниками з придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент", ТОВ "Акта Пром".
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та стверджує про необґрунтованість податкової вигоди з огляду на: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій із урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; недоліки первинних документів обліку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).