ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 320/7682/20
адміністративне провадження № К/990/3361/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 (суддя - Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Беспалов О.О., Глущенко Я.Б.) у справі №320/7682/20.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС в Київській області) в якому просила:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007561309, №0007571309, №0007721309, №0007691309, №0007601309, рішення №0007701309, №0007581309 від 04.04.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 №Ф-0007591309.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення № 0007581309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.04.2018 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 №Ф-0007591309 та прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог залишено без розгляду. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 залишено без змін.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС в Київській області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові, а в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Ухвалою судді Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 16.02.2023 Усенко Є.А. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №320/7682/20.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Усенко Є.А. здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В .
Ухвалою суду від 29.04.2024 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 30.04.2024.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг) є сукупність таких умов як, реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання їх власній у господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат, проте в акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано сукупність документів, що не дає змогу перевірити правильність понесених витрат в частині реалізованого товару та/або використання в господарській діяльності платника податків.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016.
За наслідками проведення перевірки 23.02.2018 ГУ ДФС у Київській області складено акт №124/10-36-13-09/3256800767, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
підпункту 138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 3645046,87 грн.;
пункту 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 258029,20 грн;
пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України у зв`язку із ненаданням для проведення перевірки книгу обліку доходів і витрат;
пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині заниження суми податку на додану вартість 727900 грн;
пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України - заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності за період 01.01.2015 по 31.12.2016 на суму 291043,31 грн.;
статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині проведення розрахункових операцій без застосування РРО всього на суму 2812888,98 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0007561309, №0007571309, №0007721309, №0007691309, №0007601309, №0007701309, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 №Ф-0007591309.
Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 цієї статті).
Згідно з пунктом 177.4. статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
За приписами норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За висновками відповідача, ФОП ОСОБА_1 реалізовано товарно-матеріальних цінностей без відображення в податковому обліку та в податковій декларації про майновий стан і доходи у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на суму - 492886,6 грн, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 2319998,53 грн.