1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 квітня 2024 року

справа № 160/12823/23

адміністративне провадження № К/990/12394/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року (суддя - Захарчук-Борисенко Н. В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року (судді: Чередниченко В. Є., Шальєва В. А., Іванова С. М.),

у справі № 160/12823/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

08 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства від 12 травня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства судові витрати, що складаються з із суми судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 800,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, у задоволенні позовної заяви Товариства відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі норм статті 184 ПК України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14 листопада 2014 року зазначили, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу. Врахувавши те, що Товариство протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість (довідка від 28 квітня 2023 року №9912/04-36-04-07/01056379), суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації та відповідно про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

01 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/12823/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Доводи щодо підстав касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду.

10 квітня 2024 року справа № 160/12823/23 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

В касаційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на відповідні висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №380/8687/20, в якій, як зазначає представник позивача, визначено, що конструкція підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо нездійснення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності, з укладання правочинів, які оприбутковуються з податку на додану вартість, безпідставно зробив висновки, що останній не наводить жодних обставин, які б свідчили про те, що поведінка Товариства у спірний період не була пасивною.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно ухвалою від 22 лютого 2024 року по справі № 160/12823/23 відмовив Товариству у задоволенні клопотання про зупинення провадження до прийняття рішення у справі № 160/33848/23, у якій розглядається позов позивача щодо визнання іншого Рішення відповідача №66997/6/04-36-04-04-12 від 22 листопада 2022 року, яким встановлено можливість виконання позивачем своїх податкових обов`язків.

Зазначену відмову суд апеляційної інстанції обґрунтував висновком про те, що можливість чи неможливість позивача виконувати свої податкові обов`язки жодним чином не впливає на прийняття Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки на думку суду для цього достатнім є встановлення факту неподання протягом останніх 12-ти місяців податкових декларацій з ПДВ.

Позивач вважає, що неправомірність такого висновку суду апеляційної інстанції підтверджується тим, що підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Наказ Міністерства фінансів України від 27 липня 2022 року № 225, зокрема затвердженим ним Порядком, встановлено, що платники податків, які не мають можливості виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за їх невиконання за умови виконання таких податкових обов`язків, відразу як тільки з`явиться у них така можливість, у порядку, визначеному вищезазначеними нормами, однак не пізніше ніж протягом шести місяців з дати скасування чи відміни воєнного стану.

Тобто, з зазначених норм очевидно слідує, що платник податків, який не мав можливості виконати свої податкові обов`язки, зокрема і з подачі звітності, має право її подати у строки і в порядку, визначеними зазначеними нормами, відразу як тільки з`явиться у нього така можливість.

В зв`язку з вищевикладеним, скаржник стверджує про необхідність встановлення і доведення відповідачем факту наявності можливості у позивача виконати податкові обов`язки, а відповідно не доведення ним цього факту, в свою чергу, буде означати доведеність неправомірності його рішення про анулювання позивачу реєстрації платника ПДВ.

Товариство зазначає, що усі виробничі потужності позивача знаходяться на території Харківської міської територіальної громади за адресою: м. Харків по вул. Велика Панасівська, 89, яка до 15 вересня 2022 року була включена до переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії (підпункт 2.9. пункту 2 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309).

В подальшому, починаючи з 15 вересня 2022 року Харківська міська територіальна громада виключена з переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії з одночасним включенням до цього часу до переліку громад на яких ведуться можливі бойові дії, згідно з підпунктом 1.8. пункту 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

З вищевикладеного слідує, що з 12 місяців, які були взяті відповідачем як період за який позивач не подав декларацію, мають бути виключені як мінімум 8 місяців, у період з лютого по вересень 2022 року, протягом яких в Харківський міській територіальній громаді велися активні бойові дії.

Позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій на підставі:

- пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, допущене в результаті не врахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20, яким передбачено обов`язкову умову для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності"ʼ,

- пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункту 2 частини другої статті 353 КАС України, а саме суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а судові рішення ухвалені на підставі неповно та не всебічно встановлених обставин справи, оскільки обставина можливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку встановлено на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22 листопада 2022 року № 66997/6/04-36-04-04-12, яке до цього часу є предметом оскарження у справі № 160/33848/23.

- пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 3 частини другої статті 353 КАС України, а саме незастосування норм матеріального права підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Наказу Міністерства фінансів України від 27 липня 2022 року № 225, що підлягають застосуванню до правовідносин у справі, та що призвело до неправомірного незадоволення клопотання позивача про призупинення провадження у справі № 160/12823/23, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 160/33848/23 на період до набрання законної сили судовим рішенням у такій справі.

Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги повністю. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства судові витрати, що складаються із суми: судового збору у розмірі 2684 грн, що сплачений при поданні позовної заяви, судового збору у розмірі 4026 грн, що сплачений при поданні апеляційної скарги, витрат на правову допомогу, що понесені позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 15600 грн та витрат на правову допомогу, що понесені позивачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 8400 грн.

12 квітня 2024 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають всім вимогам закону, прийняті з урахуванням норм процесуального та матеріального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" зареєстроване як платник податку на додану вартість 20 грудня 2007 року.

12 травня 2023 року відповідач прийняв рішення № 13825 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства (том 1 а. с.204).

Підставою для його прийняття стало те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (яка) свідчить про відсутність постачання/придбання послуг/товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що підтверджено довідкою про подання/неподання ТОВ "Харківський вагонобудівний завод" декларацій з податку на додану вартість від 28 квітня 2023 року № 9912/04-36-04-07/01056379. Товариство не подає податкові декларації з податку на додану вартість з квітня 2022 року по березень 2023 року, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень (том 1 а. с.204).

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Пунктом 184.10 статті 184 ПК України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.


................
Перейти до повного тексту