ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 квітня 2024 року
справа № 500/262/23
адміністративне провадження № К/990/7754/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року (суддя - Осташ А.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (судді: Мікула О.І., Курилець А.Р., Пліш М.А.)
у справі №500/262/23
за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 24428 гривень 52 копійки.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, позов задоволено, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 24428 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійок по наступних платежах: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості - 12195,97 гривень; земельному податку з фізичних осіб в сумі 9978,50 гривень; орендній платі з фізичних осіб - 2254,05 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 24428 гривень 52 копійки є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначається сумою податкового боргу.
17 липня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 24 428 гривень 52 копійки.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначено, що інформація у листах податкового органу від 16 червня 2023 року та від 29 червня 2023 року про те, що земельна ділянка площею 0,15 га власником якої є ОСОБА_1 тепер розташована у с.Байківці є нововиявленою обставиною, адже в цій справі, як вважає відповідач, позивач не мав наміру, інформувати суд про те, що у складі суми заборгованості він мав намір отримати від суду рішення про стягнення із ОСОБА_1 земельного податку за 2021 рік з об`єкту оподаткування, який, не є його власністю, тобто по суті - з повітря, про що він дізнався тільки 16 червня 2023 року.
Такі висновки відповідач робить на підставі того, що у податковому повідомлені-рішенні від 05 жовтня 2022 року №1926839-2407-1918 Головне управління ДПС в Тернопільській області зазначило місце розташування об`єкта оподаткування -земельної ділянки площею 0,15 га у с. Чистилів. Саме неправильне визначення місцезнаходження земельної ділянки на думку заявника є нововиявленою обставиною, на підставі якої слід скасувати рішення суду від 06 квітня 2023 року.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №500/262/23 за нововиявленими обставинами.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність нововиявлених обставин, зокрема, вказавши, що вказана відповідачем обставина не є нововиявленою та такою, яка б вплинула на висновок суду про задоволення позовних вимог, який був зроблений у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/262/23 від 06 квітня 2023 року.
В обґрунтування судових рішень суди попередніх інстанцій вказали на те, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач вважає, що у податковому повідомлені-рішенні від 05 жовтня 2022 року №1926839-2407-1918 Головне управління ДПС в Тернопільській області зазначило місце розташування об`єкта оподаткування - земельної ділянки площею 0,15 га у АДРЕСА_1, а тому саме неправильне визначення місцезнаходження земельної ділянки, на думку заявника, є нововиявленою обставиною, на підставі якої необхідно скасувати рішення суду від 06 квітня 2023 року.
При цьому, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №500/262/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 24428 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки по наступних платежах: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості - 12195 гривень 97 копійок; земельному податку з фізичних осіб в сумі 9978 гривень 50 гривень (с. Байківці); орендній платі з фізичних осіб - 2 254 гривень 05 копійок.
Суди встановили, що технічна помилка щодо адреси розташування земельної ділянки допущена у податковому повідомленні - рішенні від 05 жовтня 2022 року №1926839-2407-1918, яке є відкликаним контролюючим органом, у зв`язку з виявленою технічною помилкою, та яке у предмет доказування у спорі про стягнення боргу не входило. Разом з тим, у податковому повідомленні-рішенні №4651263-2404-1918 від 30 квітня 2021 року, яке було підставою виникнення заявленого податкового боргу у цій справі у сумі 9978 гривень 50 копійок помилок немає, місце знаходження земельної ділянки вказано с. Байківці.
Суди звернули увагу на те, що істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по цій адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі суду, особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.
Проаналізувавши зазначене, суди дійшли до висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому такі не є нововиявленою обставиною.
Не погодившись з ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 500/262/23, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ці рішення, у якій із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач окрім іншого вказує на те, що суд апеляційної інстанції розглянув клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за день до судового засідання, що фактично позбавило позивача права на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В день судового засідання відповідач приїхав до Восьмого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з тим, що не отримав ухвали про проведення судового засідання в режимі відео конференції, проте не зміг потрапити в засідання, оскільки у м. Львів була оголошена повітряна тривога. ОСОБА_1 стверджує, що суд апеляційної інстанції, не допустивши відповідача у судове засідання, провів його в режимі відеоконференції під час повітряної тривоги.
Також скаржник звернув увагу на те, що при поданні апеляційної скарги, ним було заявлено клопотання про витребування доказів, яке було проігнороване судом апеляційної інстанції.
Крім іншого, ОСОБА_1 вказав на те, що 20 жовтня 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд під головуванням судді Осташа А.В. зобов`язаний був постановити ухвалу іменем України, проте цього не вчинив.
У відзиві на касаційну скаргу податковий орган просив Суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги та залишити ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №500/262/23 без змін.
Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Тернопільського окружного адміністративного суду та/або Восьмого апеляційного адміністративного суду справу №500/262/23.
10 квітня 2024 року справа №500/262/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Досліджуючи доводи касаційної скарги, Суд вважає за необхідне звернути увагу на дотримання процесуального законодавства судом апеляційної інстанції при ухваленні спірної постанови.
Так, 18 грудня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалами відкрив провадження у справі №500/262/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначив її до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 17 січня 2024 року 11 годину 00 хвилин.
03 січня 2024 року відповідач подав до суду повторне клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Тернопільському окружному адміністративному суду (перше клопотання подане в апеляційній скарзі, проігнороване судом апеляційної інстанції).
16 січня 2024 року (за день до судового засідання в суді апеляційної інстанції) Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою задовольнив клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте докази надіслання вказаної ухвали ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Не отримавши ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду про задоволення клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції відповідач 17 січня 2024 року приїхав до суду апеляційної інстанції для безпосередньої участі в судовому засіданні.
В той же час відповідач не був допущений до судового засідання, у зв`язку з тим, що у місті Львів тривала повітря тривога (17 січня 2024 року з 10 години 30 хвилин до 12 години 09 хвилин).
Відповідно до протоколу засідання у справі №500/262/23, яке відбулося 17 січня 2023 року, суд апеляційної інстанції розпочав розгляд справи о 12 годині 13 хвилин (через чотири хвилини після закінчення повітряної тривоги) та вийшов до нарадчої кімнати з метою прийняття судового рішення у справі о 12 годині 23 хвилини (через чотирнадцять хвилин після закінчення повітряної тривоги).