ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 727/6254/22
провадження № 61-12607св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Акціонерне товариство "СЕНС БАНК",
третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки
за касаційною скаргою адвоката Карпюк Юлії Миколаївни як представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 липня 2023 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Лисака І. Н., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2021 року, згідно з яким було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, що розташовані на четвертому провулку Горіхівський у м. Чернівцях, за АТ "Альфа-Банк"; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2021 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,06 га, яка знаходиться на четвертому провулку Горіхівський у м. Чернівцях, за АТ "Альфа-Банк".
На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що 08 лютого 2007 року між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", і ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 43 000,00 євро.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 08 лютого 2007 року укладено іпотечний договір № 28, згідно з яким ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передали в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,0600 га, які розташовані на четвертому провулку Горіхівський в м. Чернівцях.
19 лютого 2021 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Козлова Н. В. провела державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за банком. Однак ця реєстрація права власності на предмети іпотеки є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки єдиним документом, який став підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки, є договір іпотеки. Жодних інших документів, які згідно з чинним законодавством є необхідними для здійснення реєстрації предмета іпотеки, нотаріус не досліджував.
Позивачі не отримували вимоги банку про усунення порушень, які відповідали б статті 35 Закону України "Про іпотеку", перед здійсненням реєстрації права власності на таке майно в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Позивачі не замовляли оцінки предмета іпотеки, не доручали її проведення будь-якій іншій особі, не отримували повідомлення про ціну майна, за якою іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність. Також із позивачами не погоджувалась ціна предмета іпотеки станом на дату набуття майна у власність.
Позивачі не погоджуються із сумою заборгованості, нарахованою відповідачем, та
вважають її неспівмірною з вартістю предмета іпотеки.
Спірний житловий будинок використовується позивачами як місце постійного проживання, а тому на нього не може бути примусово звернено стягнення на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Чернівців рішенням від 19 квітня 2023 року позов задовольнив. Визнав незаконним і скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2021 року індексний номер 56770663, номер запису про право власності 40694376, згідно з яким 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Козловою Н. В. було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, загальною площею 262,90 кв. м, житловою площею 81,50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1376089373101, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за АТ "Альфа-Банк". Визнав незаконним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 56770814 від 23 лютого 2021 року, номер запису про право власності 40694540, згідно з яким приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Козловою Н. В. було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 7310136300.16.001.0024, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, четвертий провулок Горіхівський, 17, за АТ "Альфа-Банк". Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що банк не надав державному реєстратору документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя щодо погашення заборгованості та наміру звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього, а також доказів з інформацією про вартість майна. Державний реєстратор не перевірив відповідність наданих АТ "Альфа-Банк" документів вимогам закону, а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ "Альфа-Банк" проведена з порушенням норм частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд постановою від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ "СЕНС БАНК" задовольнив. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що неотримання позивачами вимог про усунення порушень у зв`язку із закінченням терміну зберігання та у зв`язку відсутністю адресата не є відповідно до пункту 61 Порядку перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на спірне майно. Визначений банком у вимозі розмір заборгованості не встановлює для боржника обов`язку сплатити саме цей розмір, адже в разі незгоди з розміром заборгованості боржник вправі захищати свої права, у тому числі у відповідній цивільній справі. Позивачі не надали доказів визнання недійсним звіту про незалежну оцінку про вартість майна в судовому порядку відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". З огляду на обов`язок державного реєстратора повернути заявникові документи, подані для державної реєстрації прав у паперовій формі, витребувана судом першої інстанції реєстраційна справа може не містити всіх паперових документів, на підставі яких проводилась державна реєстрація права власності на предмет іпотеки.Площа житлового будинку, який був переданий в іпотеку, становить 262,90 кв. м, що унеможливлює застосування до вказаних правовідносин Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". За обставин, коли позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів, суд не має права робити висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним, оскільки не існує права чи законного інтересу, який підлягає захисту судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 17 серпня 2023 року, адвокат Карпюк Ю. М. як представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 липня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2019 року у справі № 306/2053/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 127/23288/18, від 21 квітня 2021 року у справах № 569/14618/13 та № 711/1100/20, від 21 червня 2023 року у справі № 644/4126/19; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мать суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд неправильно застосував статтю 35 Закону України "Про іпотеку" та не застосував пункт 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211, згідно з якими повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Також суд не застосував статті 10, 11, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", адже в реєстраційній справі немає оцінки майна, яка замовлялася б належним суб`єктом, який вправі укладати договір про здійснення такої оцінки.
Суд неправильно застосував статтю 35 Закону України "Про іпотеку" разом із положеннями пункту 51 Порядку № 1127 у частині подання документів, на підставі яких здійснювалася реєстрація права власності на предмет іпотеки, а саме, довідки про розмір боргу, зміст якої суперечив змісту вимоги про усунення порушень, наданої відповідачем до суду.
Крім того, суд при з`ясуванні документів (їх копій), що залишаються в реєстраційні справі, а також визначення поняття "реєстраційна справа", а саме не застосував пункт 1 розділу VІІІ наказу Мінюсту від 18 листопада 2016 року № 3267/5 "Про затвердження порядку зберігання та формування реєстраційних справ", пункт 10 Порядку № 1127.
Незастосування статей 69, 70 СК України у сукупності із Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду призвело до неправильного вирішення справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року справу призначено до судового
розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 лютого 2007 року між ОСОБА_2 і Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", укладено договір № 28 про надання невідновлюваної кредитної лінії, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 43 000,00 євро, з кінцевим терміном до 04 лютого 2022 року.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_1 08 лютого 2007 року укладено іпотечний договір № 28, за умовами якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 7310136300.16.001.0024, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходяться на четвертому АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 2.4.3, 4.1 іпотечного договору в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 4.5 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів, зокрема шляхом передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно з пунктом 6.3 іпотечного договору всі повідомлення за цим договором будуть вважатися належними у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень вважатиметься дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.
20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір № 2 про зміну умов іпотечного договору, яким сторони узгодили, що загальна вартість предмета іпотеки становить 1 291 370,85 грн, що еквівалентно 165 000,00 євро.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору 29 липня 2020 року банк направив рекомендованими поштовими відправленнями на адреси позивачів письмові вимоги від 27 липня 2020 року про усунення порушень основного зобов`язання. Ці повідомлення не були отримані позивачами та повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
04 вересня 2020 року банк повторно направив рекомендованими поштовими відправленнями письмові вимоги від 02 вересня 2020 року про усунення порушень основного зобов`язання на адреси позивачів, які зазначені в іпотечному та кредитному договорах, та адреси їх проживання. Ці повідомлення не були вручені позивачам та повернулися з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "відсутній адресат".
Згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці 0,06 га на четвертому пров. Горіхівський в м. Чернівцях, від 21 лютого 2021 року № ВА210204-001 вартість житлового будинку з господарськими спорудами становить 2 658 182,00 грн; ринкова вартість земельної ділянки становить 671 562,00 грн.
Приватний нотаріус Козлова Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2021 року, індексний номер 56770663, здійснила державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. "А", який складається з чотирьох кімнат загальною площею 262,90 кв. м, житловою площею 81,50 кв. м; криниця № 1, вигрібна яма 1, за АТ "Альфа-Банк" на підставі договору іпотеки.
Приватний нотаріус Козлова Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 лютого 2021 року, індексний номер 56770814, здійснила державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7310136300:16:001:0024, площею 0,06 га, на підставі договору іпотеки від 08 лютого 2007 року за АТ "Альфа-Банк".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,
що є предметом іпотеки.
Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.