ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 149/2842/18
провадження № 51-4386км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), прокурора ОСОБА_6,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівці Деражнянського р-ну Хмельницької обл., жителя м. Хмельницький,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя м. Хмельницький.
Обставини справи
1. Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 грудня 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виправдано у зв`язку з недоведеністю їх винуватості у злочині, передбаченому частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. Вони обвинувачувались в тому, що протягом серпня 2018 року за попередньою змовою з приміщення свиноферми повторно викрали 7 свиней, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 58 500 грн.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без зміни.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. Прокурор та потерпілий, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять скасувати оскаржене рішення та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
5. Вони вважають, що апеляційний суд:
хоча і задовольнив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, однак не дослідив відеозапис слідчого експерименту від 12 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_10 ;
не надав відповідей на доводи апеляційної скарги про порушення, допущені судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання;
не обґрунтував висновок про недопустимість протоколів слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 12 вересня 2018 року та пред`явлення свідку ОСОБА_11 особи для впізнання за фотознімками від 28 вересня 2018 року;
неповно виклав показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, надані під час судового розгляду;
дійшов необґрунтованого висновку, що не підтверджена наявність у потерпілого свиней.
Позиції учасників касаційного розгляду
6. Прокурор просила задовольнити касаційну скаргу, а сторона захисту просила залишити оскаржене рішення без зміни.
7. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.
9. Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:
"2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…
4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи".
10. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
11. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
12. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
13. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
14. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.[1]
15. Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Щодо протоколу слідчого експерименту
16. Сторона обвинувачення вважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано визнали протокол слідчого експерименту від 12 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_10 недопустимим доказом.
17. Суд нагадує, що вже визнавав допустимість показань, викладених в протоколі слідчого експерименту за умови, що при проведенні цієї слідчої дії була додержана належна процедура, якщо сторона обвинувачення довела:
- до особи, яка приймала участь у слідчій дії, не застосовувався протиправний тиск;
- слідча дія проведена за власною волею такої особи та її вільним волевиявленням;
- особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе;
- її права на захист і правову допомогу були забезпечені;
- у слідчій дії приймали участь поняті або здійснювався її безперервний відеозапис;
- права та процесуальні наслідки участі особи в проведенні слідчого експерименту були детально і ґрунтовно роз`яснені.
18. Якщо слідчий експеримент полягає лише у повідомленні особою відомостей про факти і не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, він має розцінюватися як повторний допит і не може мати в суді доказового значення з огляду на частину 4 статті 95 КПК.