ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 723/3286/22
провадження № 51-6349км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання засудженого захисника прокурора ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
на вирок Чернівецького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.
Обставини справи
1. Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Відповідно до статті 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
2. Суд визнав доведеним, що за обставин, детально викладених у вироку, 16 липня 2022 року він, керуючи автомобілем "Opel Combo" на вул. Сторожинецькій в с. Ропча Чернівецького р-ну Чернівецької області в порушення пунктів 12.3, 1.5, 2.3 (б), (д), 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), на смузі зустрічного руху здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8, внаслідок чого той отримав смертельні ушкодження.
3. Оскарженим вироком апеляційний суд за скаргою прокурора та представника потерпілих скасував вирок в частині призначеного покарання і призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржуваний вирок та залишити без зміни вирок суду першої інстанції.
5. Він стверджує, що апеляційна інстанція, призначаючи покарання у виді реального позбавлення волі, безпідставно не застосувала статтю 75 КК, а також не взяла до уваги відсутність обтяжуючих обставин та той факт, що виїзд засудженого на смугу зустрічного руху був зумовлений порушенням ПДР з боку потерпілого.
Позиція учасників касаційного розгляду
6. Сторона захисту у судовому засіданні підтримала доводи касаційної скарги, просила її задовольнити.
7. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню.
10. Відповідно до статей 50, 65 КК засудженій особі має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи вказану мету й принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
11. Оцінюючи справедливість призначеного покарання, Суд виходить з того, що у частині 2 статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого виду покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторонуобвинувачення.
12. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, взяв до уваги відсутність обтяжуючих покарання обставин, повне визнання вини та щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, визнав свою вину, має на утриманні двох малолітніх дітей та онкохворих батьків.